У Рівному працюють над розробленням комплексної міської цільової програми «Створення безбар’єрного простору». Програма сприятиме забезпеченню рівних можливостей та доступності для всіх громадян, незалежно від віку, особливих потреб, гендерної ідентичності, національності, економічного становища тощо. Ініціаторкою програми є депутатка Рівненської міської ради, голова депутатської групи «Рівні можливості» Олена Хотенко.
«Безбар’єрний простір — це коли люди з різними можливостями та потребами мають зручний та безпечний доступ до всіх ресурсів та послуг. Такий простір враховує не тільки фізичні, але й соціальні, культурні та психологічні аспекти життя людей», — говорить Олена Хотенко.
Інспектування простору, сайтів та оголошень
Нині у Рівному здійснюють обстеження та оцінювання рівня доступності послуг та об’єктів благоустрою. Як зазначає Хотенко, мова йде не тільки про фізичну доступність — чи може людина з інвалідністю кудись безпечно дійти чи зайти в будівлю, — а також інспектують психологічну та економічну безбар’єрність.
«Ми часто неправильно трактуємо сам термін «безбар’єрність». Вважають, що це стосується виключно людей із інвалідністю. Але насправді безбар’єрність — це про кожного і кожну з нас. Пандуси на тротуарах не тільки для крісел колісних, але й для велосипедистів, людей з візочками та просто старших мешканців міста. Це доступність освіти, яка базується на принципах рівних можливостей. Це не лише прибирання будь-яких фізичних перешкод, але й відсутність бар’єрів у питаннях самореалізації, спілкування, зайнятості, економічної незалежності, отримання інформації… Якщо коротко безбар’єрність — це про комфорт і відчуття потрібності», — зазначає Олена Хотенко.
Для інспектування міста залучили представників та представниць різних громадських організацій, серед яких молодь, жінки та чоловіки, люди з різними видами інвалідності. Усі залучені мають досліджувати місто та зазначати, якщо якісь простори недоступні для них. Тестують не лише місто, а й сайти міської ради і держорганів, вакансії і вимоги до людей, яких беруть на роботу. Також усі охочі можуть написати на сторіку Олені Хотенко, якщо стикаються із ситуаціями дискримінації.
«Наступним кроком розвитку проєкту буде розробка платформи, де кожна людина зможе подати звернення, якщо бачить, що її права порушують. Наприклад, знайшли вакансію, де зазначені обмеження по віку. Подаєте на платформу, а ми одразу це висвітлюємо і піддаємо публічності такі випадки, аби ця дискримінація не множилася», — міркує Олена Хотенко.
Економічна доступність, підтримка ветеранок та ветеранів
Ще одним напрямком роботи у програмі безбар’єрності є сприяння економічній незалежності рівнян. Тут у межах програми, як зазначає Олена Хотенко, планують дослідити рівень заробітних плат чоловіків та жінок у громаді, визначити скільки жінок мають бізнес чи є підприємицями, чи доступна для них участь у грантових програмах та чи мають відповідну освіту.
Читайте також: Одна з цінностей, за які воює Україна, — це рівність можливостей
«Дослідженнями ми займемося після того, як буде проголосована та ухвалена програма. Це дуже важлива частина роботи, але й дуже об’ємна та складна, яка вимагає залучення ресурсів.
Але якщо ми не вивчимо перешкоди та порушення економічних прав жінок, чоловіків та людей із інвалідністю, то не зможемо побудувати безбар’єрну громаду, як плануємо. Адже вже зараз, на етапі консультацій, ми отримали різні відгуки. Люди з порушенням зору та слуху кажуть, що вони не можуть заповнити грантові заявки, бо всі курси та вебінари на цю тему проводять без врахування особливостей їхнього сприйняття інформації», — коментує Олена Хотенко.
Читайте також: Інна Совсун: Говорити про конкретний план відновлення України складно, бо війна не закінчилася
Політикиня зазначає, що дослідження економічних бар’єрів допоможе також розробити комплексні програми, які зможуть зменшити чи подолати ці виклики. Наприклад, буде розуміння, чи потрібно впроваджувати нові освітні заходи. Чи, можливо, просто покращити вже існуючі програми.
Друга мета — це підготовка міста до повернення ветеранок та ветеранів.
«У нашій країні війна, тож будуть повертатися з фронту жінки та чоловіки, які матимуть різні форми порушення здоров’я: як фізичного, так і ментального. І тут теж треба дослідити: наскільки наше місто готове буде прийняти та забезпечити умови та доступ до послуг нашим ветеранам та ветеранкам», — говорить Хотенко.
Доступ жінок до влади
І ще один аспект, який планують виправити завдяки програмі, — залучення жінок до ухвалення рішень. Депутатка зауважує, що зараз при проведенні публічних обговорень чи фокус груп, жінки кажуть, що вони хотіли би більше брати участь у державотворенні та містотворенні. Та зауважують про бар’єри, які існують для жінок при призначенні на керівні посади. Тож, каже Хотенко, планують не просто визначити перешкоди, з якими стикаються жінки, а й донести до влади ці аспекти і запропонувати шляхи вирішення. Аби жінок на керівних посадах у органах місцевого самоврядування ставало більше. І не лише у сферах соціального захисту, освіти та культури.
«Для мене дуже важливим є відчуття справедливості. Рівність — це моя базова цінність, яку я сповідую та впроваджую у житті. Тому я хочу, щоб місто, де я живу, також сповідувало цю цінність і давало можливість різним людям однаково досягати успіху та будувати своє комфортне життя у Рівному. Саме тому працюю над цією програмою», — підсумовує Олена Хотенко.
Олена Андрушко
