Будь депутаткою, казали вони. Хочеш змін – стань змінами. Йди і змінюй. Вивчай проєкти рішень, пропонуй зміни, працюй. Ні, не так багато. Не став цих питань і тих теж. Не сварись. Не тисни. Будь не такою активною, розслабся. Отримуй задоволення.
Будь депутаткою, казали вони. Молода депутатка – це круто, всі втомились від старих. Людям потрібна нова кров. Ти занадто молода. Без досвіду. Набувай досвід нервами, потом, кров’ю, жертвуй часом, родиною, друзями. Ні, вже застара. Треба обирати молодших. Людям потрібна нова кров.
Будь депутаткою, казали вони. Голосуй за бюджет. Там комуналка і зарплати, там матеріальна допомога і ліки. Там гемодіаліз і кошти на онкохворих. Там ремонти і будівництва. Не голосуй за бюджет. Там хтось краде. Ми не знаємо, хто і як, але точно крадуть. Дерибанять. Розпилюють. Не голосуй.
Будь депутаткою, казали вони. Захищай людей, допомагай людям. Тебе туди для того обирали. Вперед. Ні, не цих. Досить просити за орфанних хворих, скільки можна клянчити на ту психлікарню. Та кому потрібні ті жертви домашнього насильства. Припини просити гроші на лікування і матеріальну допомогу, на освіту атошників, для цього інтернату, на ту службу. Вони все-одно ніколи не подякують. Жоден. Бо ти їм винен. Тиждіпутат.
Будь депутаткою, казали вони. Допоможи своєму місту. Дай гроші на ремонт Палацу культури, на ремонт першої школи, на освітлення, на лікарню, на ПТУ. Ще дай. Ще дай. Ще більше дай. Та ти там нічого не робиш. Це не ти, це інші. Ти взагалі нічого не робиш. Але гроші ще дай. Бо мало. Ось лист.
Будь депутаткою, казали вони. Допоможи лікарні. Дай гроші. Нам треба ремонт. І вікна. І приймальне відділення. І операційна. Припини ставити питання про звільнення працівників і лікарів. Припини ставити питання про зарплату керівника лікарні. Припини тиснути. Це не ми погані керівники, це все реформи. Ми проср*ли опорну лікарню. Ми не винні. Не став запитань. Дай ще гроші.
Будь депутаткою, казали вони. З усіма дружи, усім посміхайся, налагоджуй зв’язки. Обнімайся і жартуй з цими слизькими і стрьомними чуваками. Ні, не з цими. Ці погані. Вони крадуть. З цими не дружи, не пий каву і не вітайся. Обходь їх стороною. Ти нічого не розумієш, це політика.
Будь депутаткою, казали вони. Захищай інтереси атомної станції. Захищай директора, на якого накинулись під час виступу. Захищай на обласних конференціях екологів. Відбивайся від закидів і звинувачень «зелених». Де третій і четвертий енергоблок? Нічого там не робиш. Що значить не обласний бюджет, а чий? Та нащо ця мова.
Будь депутаткою, казали вони. Терпи сексизм і насмішки. Терпи зверхнє ставлення, не реагуй на дискримінацію. Мовчи про рівні права. Не говори слово гендер. Витри соплі. Йди вмийся. Повернись і всім посміхайся. Їдь на всі комісії і сесії. Пропусти день народження дитини. Забудь подзвонити мамі. Приїжджай додому глибокої ночі, коли вже всі сплять. Це твоя робота. Ну і що, що неоплачувана. Тебе обрали – працюй. На тобі 800 сторінок проєктів рішень на наступну сесію. Вивчай. Не спи. Терпи.
Будь депутаткою, казали вони. Вирішуй все. Що значить не твої повноваження? Що значить це має вирішувати міська влада, рада і міський голова. Бери і вирішуй. Тиждіпутат. Так. Вони поллють тебе багном, вони виплеснуть на тебе помиї. А ти вирішуй. Тут і зараз.
Будь депутаткою, казали вони. Ти втратиш друзів. Ти будеш з жалем і заздрістю дивитись, як твої друзі збираються разом на відпочинок і пиво та виставляють спільні веселі фото в фейсбуці. Вони тебе вже не запрошують. Вони не подзвонять, коли заїдуть в твоє місто до батьків. Бо ти депутатка. Тобі не до відпочинку. Працюй.
Будь депутаткою, казали вони. Тобі перемиють всі кістки. Про тебе будуть пліткувати. Бо всі ви крадете. Ти їздиш на тій самій машині, копаєш на городі картоплю, водиш дитину до садочка і живеш так само, як і всі. Брехуха. Під матрацом мішок грошей. Напевно. Бо всі крадуть, і ти теж. Бо просто так туди не йдуть. А якщо не крадеш, то ти лошара, бо всі крадуть. Нєудачніца, навіть красти не вмієш. Так нічому і не навчилась.
Будь депутаткою, казали вони. Вкрути тут лампочку, зроби тут дорогу, побудуй тут гойдалку, прилаштуй когось на роботу. Будь завжди красива. В сукні. З макіяжем. На підборах. Зроби нігті, зроби брови, зроби вії. Сукня коротка, штани завузькі, виріз заглибокий. Вдягнись нормально. Не купляй одяг на секонді, не ходи в джинсах, не їздь на велосипеді, не бігай кілометри, не носи малого на плечах, не матюкайся. Депутатки так не роблять. Це нєподепутатські. Тиждіпутат.
Будь депутаткою, казали вони. Будь чесною. Не говори зайвого. Маніпулюй, нагнітай, бреши. Будь активною. Досить виставляти фото своєї активності, це все політичний піар. Будь відповідальною. Завжди на зв’язку, в неділю теж, у депутата не буває вихідних. Ніякого особистого простору, ти публічна особа. Будь фаховою. Ти все маєш знати, видавати будь-які цифри і цитувати всі закони. Скажи неправду, бо всі так роблять. Будь сильною. Будь щирою. Будь принциповою. Закрий на це очі, відійди в сторону, промовчи. Не твоя справа, не твоє зліва. Це чоловічий світ, тут свої правила. Будь собою. Будь такою, як ми хочемо. Так, ми хочемо взаємовиключних речей. Прилаштуйся. Поклади своє життя на вівтар громадської роботи. А ми тебе будемо судити. Терпи. Балотуйся знову. Це так весело.
Наталія Коваль, депутатка Хмельницької обласної ради від міста Нетішина, членкиня МФО «Рівні можливості»
Про авторку: Обрана від партії «Самопоміч». Входить до бюджетної комісії. Мама чотирьох синів. Голова громадської організації «Родинний простір».
