Мова створює зразки соціальної взаємодії. Політична мова формує потенціал політичних дій. «Внутрішня мова партії» має суттєвий вплив на управлінські, адміністративні та політичні процеси усередині партії – а отже має вплив і на зовнішні прояви партійної політики та зразки політичної культури країни у цілому.
Відомий французький соціолог, філософ П’єр Бурд’є заговорив про «мову і символічну владу», зобразив мову як поле, де відбувається боротьба за престиж і авторитет. Адже мова формується на перетині влади, ідеології та політики. Її сила залежить від тих, хто цією мовою користується.
Визначальними є не лише метафори чи суфікси, а насамперед статус тих, хто використовує слова. У кожному – кожному! – акті мовної взаємодії присутня соціальна структура. Соціальні структури відображуються у мові, як у краплі води. У мові закодовані схеми соціальних стратифікацій. Тому ситуація розмови народних депутатів Олександра Корнієнка та Давіда Арахамії щодо однопартийниці Ірини Аллахвердієвої є чітким відбитком наявних в Україні соціо-політичних ієрархій.
Читайте: Очільник «Слуги народу» назвав депутатку «робочою бабою, як корабельна сосна»
Коли представники політичної монобільшості держави транслюють у спілкуванні зразки комунікації, в яких їх колежанка-політикиня предстає опредмеченим об’єктом сумнівного фешн-контролю та «форматування тіла», а пародія народного депутата на президента створює конкуренцію медійній кар’єрі останнього – політична реальність отримує агентів, які втрачають свою легітимність. Чому? Тому що змінюється саме поле, у якому вони висловлюються.
Подібна «культура» політичного мовлення є заграванням з соціальним вогнем, оскільки витісняє з політичного поля значну кількість людей – жінок, які змушені наслідувати цій владній ієрархії, просякнутій чоловічим шовінізмом, залишаючись за межами допуску до влади або підкоряючись вимозі визнати, що все о’кей, заради збереження хоча б частини власної політичної агентності.
Проте агентність тих, кого виключають з політичного поля, рано чи пізно проявляє себе у локальних та глобальних масштабах, «об’єкти» починають «давати здачі», руйнуючи наявний суспільний договір та відстоюючи цінність власного існування та політичного голосу.
Порівняння політикині з корабельною сосною може стати темним пророцтвом, адже у Гомера в «Одіссеї» юний воїн Ельпенор впав з корабельної щогли і зламав собі «астрагал» – найбільш уразливу кістку, сьомий хребець, і саме з цього міфічного падіння з соснової корабельної щогли почався ідіоматичний вислів «зламати шию».
Політична сила, яка відверто ігнорує базові вимоги права – повага до людської гідності та рівності людей у своїх правах – ризикує зламати собі хребет та опинитися на архіпелазі політичного падіння і забуття.
Чому в сучасному українському суспільному просторі навіть скромна спроба впровадити фемінітиви викликає шалену реакцію? Адже збагачення мовних засобів і відображення у соціально-політичному полі існування жінок задля встановлення балансу та усунення дискримінації є цілком релевантним сучасним правовим вимогам гендерної рівності? Тому що така мова руйнує паттерни владної взаємодії, які звично склалися. Загрожує втратою status quo. А ті, хто володіє привілеями, дуже бояться їх втрачати.
Але політична і правова цінність гендерної рівності вимагає залишити цей острах, вимагає стійкої відданості та перетворення зобов’язань щодо гендерної політики у практичні дії для того, щоб внутрішні процеси та системи вплинули на творення нової політичної та правової культури. Відповідно до ідей відомих лінгвістів Едварда Сепіра та Бенджаміна Ворфа мова утворює коло, з якого нам часто дуже складно вийти, щоб побачити світ у інших категоріях. Тому вкрай важливою стає мовна критика – як переналаштування існуючого способу комунікації між людьми. Причому як між собою, так і на рівні публічного мовлення.
Джошуа Фішман, американський соціолінгвіст, який займається проблемами мовного планування, стверджує, що мовою треба не лише пишатися – мовою потрібно займатися, обираючи шляхи її розвитку. В політичній сфері таке планування набуває неймовірної гостроти.
Олена Харитонова, для 50%