Знаєте, в парламенті якої країни світу представлена найбільша кількість жінок? Впевнена, якщо точно не знаєте, ніколи не здогадаєтеся.
В африканській країні Руанда 54 місця в парламенті займають жінки. Із 80 наявних. За законом, тут прямим голосуванням обираються 53 депутатів, інші 27 місць зарезервовані за квотами для жінок, молоді та людей з інвалідністю. Право голосу мають 6 мільйонів руандійуців із майже 10-ти мільйонного населення.
Новину про це повідомили на сторінці Жінки – це 50% успіху України. І я ще прокоментувала, що так, Руанда перетворилась на країну жінок. Тому це не так про перемогу жіноцтва, як про страшні наслідки трагічних подій в країні?
У 90-х роках в Руанді відбувся масовий і страшний геноцид на етнічному грунті. Багато хто із вас чув про Радіо і телебачення тисячі пагорбів. Це коли технологія ненависті до представників іншого етносу за допомогою медіа призвела до знищення майже 1 мільйону народності тутсі. За 100 днів.
Країна оговтується і досі. Там багато працювали і працюють із травмами, з примиренням і діалогом. Країна розвивається демократичним шляхом.
Але ось що важливо знати. Президентом Руанди з 2000 року обирають Поля Кагаме. На чергових президентських виборах він виграв, маючи 99%.
Противагу йому намагалась створити 37-річна бухгалтерка, політикиня і активістка, яка займалась захистом прав жінок, Діана Руігара. Вона із відомої сім’ї, батько був бізнесменом, загинув кілька років тому за дивних обставин.
Діану не допустили до виборів. Виборчком відсторонив її, потім була порушена кримінальна справа щодо самої кандидатки. Їй інкримінували фальшування підписів тих громадян, які підтримували її висунення на виборах. Діана це спростовувала.
Вона встигла організувати Народний рух визволення. Рух ставив за мету підзвітність уряду.
Діана своїм завданням вважала також усунення бідності, встановлення загального медичного страхування та відстоювання свободи слова.
Діану кинули до в’язниці, вона очікувала вироку суду. Термін ув’язнення її чекав жорстокий – 22 роки.
Дивно, що держава, яка пережила страшну травму, не до кінця засвоїла всі важливі уроки з цього.
Руанду часто ставлять у приклад, як найкращу в світі країну для жінок у політиці. Тут справді найбільша кількість парламентарок. Але підтримка перестає працювати, якщо ви зазіхаєте на найвищу посаду у країні.
Зараз руандійському президенту Кагаме 62 роки. В 2015 році він підготував собі шлях для того, щоб бути при владі до 2034 року. Ще 15 років.
Він має безперечні заслуги. Тому що очолив збройні сили Руандійського патріотичного фронту, які й поклали край геноциду в країні. Через кілька років після цього він виграв президентські вибори, й Руанда досить швидко почала змінюватися. Його фіскальні й соціальні програми тут затребувані та популярні.
Також про Кагаме говорять як про того, хто досяг гендерного паритету в політиці. Власне, після геноциду, населення країни на 70 % складається з жінок, а от гендерна квота для парламенту – 30 %. По факту, в парламенті вже років 20 значний відсоток складають жінки.
Також жінки займають багато інших керівних посад. Із 7 суддів Верховного суду Руанди – 4 жінки.
А що ж з опозиціонеркою Діаною? На щастя, суд її виправдав за всіма звинуваченнями, пов’язаними з оскарженням результатів виборів президента Кагаме. Судді заявили, що звинувачення не надало достатньо доказів її вини.
Слід сказати, що в цей же час було достроково звільнено 2 140 засуджених із політичних мотивів. Це все відбулося завдяки серйозному міжнародному тиску.
Діана назвала всі звинувачення політично вмотивованими. Бо саме ця жінка – одна із небагатьох політиків і політикинь, хто відкрито критикує уряд в країні.
Варто додати, що сама Діана походить із заможної сім’ї, вона досить багато часу проводила в Каліфорнії. Повернулася додому в 2015 році, коли її батько загинув в автокатастрофі за дивних обставин. Її сім’я і вона сама були довгий час прибічниками чинного президента. Спонсорували партію Кагаме на виборах. А потім уряд зажадав контролю над його бізнесом. Члени родини Діани стверджують, що через відмову батька підкоритися, йому і вкоротили віку. «Вони приходять і відбирають усе, над чим ви працювали все своє життя», – так кажуть.
Родина вимагала прозорого розслідування – і перетворилася на ворогів. Саме ця ситуація стала для Діани мотивом балотуватися. Хоча вона й знала, що це буде схоже на самогубство, але говорила вголос про всі проблеми, які накопичилися в країні – про бідність, корупцію, проблеми з веденням бізнесу, про підозрілі смерті та зникнення відомих бізнесменів, адвокатів, журналістів. Люди почали підтримувати Діану, й це не сподобалося правлячій партії.
Сім’я просила Діану про обережність. Але вона відповідала: «Хіба це життя? Ви справді думаєте, що живете?!».
Діана казала, що президент маніпулює темою геноциду, щоб придушити будь-яке інакомислення, а руандійці сприйняли цензуру як даність, тому що бояться оприлюднювати свою думку. Геноцид як виправдання всього того, що робить влада.
З Діаною активно боролись: оприлюднювали сороміцькі фотоколажі, висували звинувачення сім’ї у несплаті податків і виписували штраф на суми, еквівалентні 6,5 мільйонів доларів США. З молотка продавали майно родини.
Діана провела у в’язниці майже 2 роки.
Тому Руанда, маючи найвище представництво жінок у світі в органах влади, не може похвалитися справді демократичними здобутками. Вірніше, все добре, поки ти не виступаєш проти генеральної лінії.
Зоя Казанжи, опубліковано на Facebook
