Загальна сума виділених на фінансування статутної діяльності партій державних коштів у 2020 році становитиме майже 617 млн грн (у 2019 році було майже 566 млн).
Розмір фінансування кожної партії залежить від її результатів на парламентських виборах. Чим вищий результат – тим більше коштів. За цим принципом розподіляється близько 555 мільйонів гривень, або ж 90% від загального обсягу державного фінансування.
Ще 10% – десь близько 62 мільйонів – додатково отримують партії, серед обраних депутатів від яких буде більше третини жінок. Враховуються лише результати за списком, а не мажоритарники чи інші депутати, які згодом можуть приєднатися до фракції. У нинішньому скликанні Верховної Ради такому критерію відповідає лише партія «Самопоміч». Саме завдяки цьому у 2019 році вона отримала додаткові 56 мільйонів гривень, що за загальною сумою майже дорівнює фінансуванню БПП або «Народного фронту», хоча ті на виборах 2014 року отримали вдвічі більше голосів.
Схоже, втім, що приклад «Самопомочі» не стимулював інші партії включати жінок у прохідну частину списку. Лише дві партії з тих, які за прогнозами соціологів потраплять до парламенту, претендуватимуть на отримання додаткового фінансування.
Хто отримає «гендерні» 10%? Щоб це дізнатися, ми змоделювали, на яку кількість мандатів за вже згаданими соцопитуваннями претендують партії. Саме з такої кількості по обох сценаріях ми порахували частку жінок та чоловіків.
Щоправда, у випадку з партією «Голос» кращий результат ставить під загрозу отримання додаткового фінансування. За опитуванням Демініціатив, «Голос» претендує на 16 мандатів, і тоді частка жінок у прохідному списку перевищує 40%. У сценарії з 8,4% в опитуванні «Рейтингу» «Голос» претендуватиме на 24 мандати, що зменшить частку жінок до 33,3% – фактично до тієї межі, коли одна десята відсотка може визначити, чи отримуватиме партія додаткові 30 мільйонів впродовж наступних 5 років. «Європейська Солідарність» натомість абсолютно точно претендуватиме щонайменше на половину гендерних 10% загального фонду держфінансування, якщо її рейтинг не обвалиться нижче 5%.
Найменша частка жінок у прохідній частині списку в «Опозиційної платформи – За життя» – 11-12%. Досить низькою є частка жінок і в прохідній частині списку «Батьківщини» – 18-20%.
Нагадаємо, 21 липня в Україні відбудуться позачергові вибори до Верховної Ради. За даними ЦВК, кількість жінок-кандидаток на виборах до парламенту зросла до 22,51% порівняно з 19,84% у 2014 році.
Тим часом, за даними аналітичного дослідження громадської організації «Жінки волі», у новий парламент пройде близько 16% жінок.
Нині у Верховній Раді України жінки становлять 12% депутатського корпусу. Згідно з даними Першого національного опитування з питань рівності між чоловіками та жінками, проведеного Національним Демократичним Інститутом в Україні на замовлення Офісу віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, 40% опитаних українців вважають, що в Кабміні бракує жінок-міністрів, ще 43% переконані, що 12% депутаток у Верховній Раді – це дуже мало. При цьому 61% респондентів заявили, що прагнуть більш збалансованого залучення чоловіків і жінок до політичного життя.
50%