16%. Саме скільки жінок може бути у складі Верховної Ради наступного скликання, якщо вірити аналітичному дослідженню громадської організації «Жінки волі».
Цими вихідними ми побували на дискусії «Політика рівності в новому парламенті», тож ділимося зі своїми читачами й читачками інформацією щодо кількісного складу майбутнього парламенту.
Депутатка Івано-Франківської обласної ради Ольга Федишина презентувала учасницям дослідження щодо представництва жінок у виборчих списках партій, які, згідно з соціологічними опитуваннями, проходять до Верховної Ради.
«Інформація щодо частини партій поки що відсутня на сайті ЦВК, тому підлягатиме коригуванню. Не залишилося поза увагою і представництво жінок в поточному скликанні парламенту. Позитивна динаміка радує: від 2% в першому скликанні до 12% в поточному та очікувані 16% жінок в наступному скликанні», — зауважила Федишина.
Вона проаналізувала першу десятку та двадцятку кожного списку, а також зробила порівняльну характеристику усіх списків.
За даними дослідження, у першій десятці найбільше жінок в «Самопомочі» (60%), щоправда, потім ця кількість зменшується і в першій двадцятці найбільше жінок в «Голосі» (40%). Однак, якщо взяти потенційно прохідну частину списку, то найбільше жінок у «Європейській Солідарності» (44%).
Читайте також: Жінка. Партія. Рада: гендерний аналіз партійних списків
«Також ми досліджували загальний список. Тут, як не дивно, лідером по загальній кількості жінок у списку стає Радикальна партія Олега Ляшка, де 41% від 217 висунутих ними кандидатів у депутати складають жінки. На другій позиції партія «Самопоміч», на третій — «Опозиційна платформа — За життя», далі йде партія «Слуга народу». Якщо порівняти зі списками, які партії формували на попередніх виборах, то наприклад, у «Батьківшини» бачимо динаміку зниження — із 25 до 22% у загальному списку. Решта партій показують позитивну динаміку. Так, у Радикальної партії аж удвічі зросло представництво жінок (із 20 до 41%). У «Європейської солідарності» як було, так і залишилося приблизно на рівні 30%», — розповіла Ольга Федишина.
У свою чергу, керівниця громадської організації «Жінки Волі» Ольга Ситник звернула увагу, що деякі партії поставили жінок у непрохідній частині списку.
«Як наприклад, Радикальна партія. Формально мають 30-40% жінок, але всі вони в кінці списку — явно в непрохідній частині», — наголосила Ситник.
Також після аналізу роботи жінок у комітетах Верховної Ради, учасниці зібрання висловили сподівання, що в новому парламенті депутатки будуть представлені в бюджетному комітеті, комітеті з правоохоронної діяльності та в комітеті з питань екологічної політики, бо в цьому скликанні у згаданих комітетах взагалі не було жінок.
«Якщо відштовхуватися від результатів соціологічних досліджень, то орієнтовно від партій «Європейська солідарність» та «Голос» до парламенту можуть пройти по 8 жінок, від партії «Слуга народу» — 30 жінок, від «Батьківщини» — 5, «Сила і честь» — 3 жінки і «Опозиційна платформа — За життя» — 4 жінки. Тобто за списками партій пройде 58 жінок, і якщо очікувати, що хоча б 10 жінок пройдуть за мажоритарними округами, будемо мати 68 представниць у наступному скликанні Верховної Ради, а отже, це прогнозовано 16% від загального складу парламенту. Це гарна картина, але це дійсно менше, ніж у багатьох європейських країнах», — підсумувала своє дослідження Ольга Федишина.
Реагуючи на озвучені цифри, народна депутатка Марія Іонова зауважила, що попри те, що парламент наразі не проголосував за Виборчий кодекс, який передбачає запровадження гендерних квот, партії продемонстрували, що добровільне квотування теж може бути доволі ефективним механізмом.
«Навіть без прийняття відповідних законів ми вже побачили, як змінилися списки політичних партій. І дуже важливо, що у цих списках фахові, освічені й професійні жінки. Їх туди включили саме через фаховість, а не через те, що вони мали б красивий вигляд на білбордах», — наголосила Іонова.
Читайте також: #КвотиЗамістьКвітів: Чи встигне парламент проголосувати за гендерні квоти?
У свою чергу, гендерна експертка Лариса Кобелянська також зробила акцент на ефективній роботі депутаток у Верховній Раді.
«За результатами моніторингу роботи парламенту в топ-10 найбільш ефективних депутатів потрапили 5 жінок. Тобто половина. А їх усього 12%! Проста арифметична дія в один стовпчик покаже вам, якою була б ефективність, якби жінок було більше», — зазначила Кобелянська.
За підсумками дискусії було підготовлено меморандум щодо зобов’язань розробляти та ухвалювати законодавство, яке забезпечуватиме рівність прав жінок і чоловіків. Учасниці пообіцяли відправити цей документ на підпис усім партіям, які беруть участь у виборах до Верховної Ради.
Вікторія Кобиляцька, 50%
