Народні депутатки отримали найкращі результати за метриками із теорії мереж, яку застосовують соціологи й аналітики для вимірювання впливових акторів у групі (у нашому випадку – для народних депутатів у Верховній Раді). Мережеву аналітику застосовують також для пошуку невидимих зв’язків і груп.
Читайте також: Сім’я, фінанси та невпевненість: що заважає жінкам брати участь у виборах
Існує декілька критеріїв, які соціологи називають «метриками центральності». Кожна така характеристика базується на математичній формулі і рахує різні параметри. У нашій статті ми не вираховуємо це самостійно, оскільки є спеціальні програми, які це роблять за дослідника. Для нас важливо лише те, що показують такі критерії і як їх тлумачити.
У статті ми розглядаємо чотири критерії:
1.Рівень
Рівень враховує всю сукупність зв’язків народного депутата/ки. Іншими словами, вираховуються всі спільноподані закони нардепа. Народні депутат/ки, які мають високий рівень, можуть бути центрами найбільшої кількості інформації або особами, які можуть швидко зв’язатися з великою мережею.
2.Посередництво
У мережевій аналітиці посередництво, або «розташування на шляхах», відповідає за зв’язки з іншими народними депутатами. Якщо припустити, що комунікація між парами акторів виникає на найкоротшій стежці між ними, то актор, який найчастіше «розташований на шляху» таких коротких стежок, може володіти важелем впливу в мережі. Актор із високим показником посередництва є важливим сполучником в мережі. У разі зникнення такого актора є ймовірність розпаду мережі.
Це можна порівняти з товариським школярем чи школяркою, що дружить в межах одного класу з декількома групами однокласників, і завдяки цьому між групами відбувається контакт і обмін інформацією. Якщо таку людину переведуть в інший клас чи школу, то мережа може розпастися на окремі групи, які не будуть перетинатися.
3.Центральна близькість
Рахує найкоротший шлях між акторами, а потім присвоює кожному вузлу оцінку на основі суми найкоротших шляхів. Цей критерій використовується для пошуку акторів, які можуть найшвидше вплинути на мережу.
4. Популярність і впливовість (інша назва – центральність за ейгенвектором)
Вказує на популярність акторів у мережі. Формула схожа на вимірювання рівня, але враховує ще й рівень центральності та впливовості тих акторів, з яким нардеп має зв’язки: Інтерактивна мережа зі зв’язками народних депутатів
Раніше Рух «Чесно» опублікував матеріал про найвпливовіших нардепів Ради, нині на замовлення Жінки: 50% ми підготували аналіз по жінках – народних депутатках IX скликання.
Читайте також: Законопроєкти про сексизм: розбираємося що до чого
У список найвпливовіших народних депутаток переважно увійшли представниці фракції «Слуга народу», які очолюють посади в комітетах або у фракції монокоаліції.
Найвпливовішою із народних депутаток є представниця від «Слуги народу» Галина Третьякова, яка очолює комітет із соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Галина Третьякова має найвищі показники за трьома із чотирьох критеріїв. Ідеться про рівень (кількість зв’язків), центральну близькість (вплив на мережу), популярність і впливовість (рівень із врахуванням важливості депутатів, із якими вона спільно подавала закони).
Щодо законодавчої активності станом на кінець червня Третьякова подала 206 проєктів законів, із яких 15% стали чинними. Третьякова має 17 спільно поданих законів з Андрієм Клочком, головою комітету самоврядування, який також входить в топ-3 впливових нардепів.
За критерієм найбільшого посередництва (розташування на шляхах) високі показники отримала також заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.
Читайте також: Євгенія Кравчук: «Самі запропонують, і самі все дадуть» – це не про політику
Кравчук за цим критерієм перебуває на другому місці, посунувши Галину Третьякову на 4 місце. Актори із високим показником посередництва є важливим сполучником в мережі. У разі зникнення такого актора є ймовірність її розпаду.
Євгенія Кравчук має посаду заступниці голови комітету і голови підкомітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.
За всю каденцію Кравчук подала 164 законопроєктів, з яких 28 стали законами (17%). Найбільшу кількість спільно поданих законів вона має з головою інформаційно-гуманітарного комітету від СН Микитою Потураєвим – вони співпрацювали 18 разів.
У топ-10 впливових нардепів по трьох із чотирьох критеріїв також увійшла мажоритарниця з Вінницької області Лариса Білозір (група «Довіра»). Станом на кінець червня вона подала 168 законопроектів, із яких 21 був прийнятий (прохідність 13%).
П’ять із них стосувалися теми COVID-19 (закони з цієї теми мали від 1 до 45 ініціаторів, в середньому – 15).
Читайте також: Лариса Білозір, Вінницька облрада: Я вчу громади, як здобувати гранти і вигравати конкурси
Білозір працює у комітеті з питань місцевого самоврядування Андрія Клочка й очолює підкомітет з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур.
Білозір не увійшла в топ-10 лише за критерієм «популярність і впливовість». Це говорить про те, що вона має зв’язки з не зовсім впливовими народними депутатами.
Народна депутатка Білозір є дочкою іншого нардепа-мажоритарника із Вінницької області Миколи Кучера. Найбільше зв’язків – по 10 спільно поданих законів – вона має з Третьяковою і Клочком.
Також у топ-10 за трьома критеріями (рівень, швидкий вплив, популярність і впливовість) увійшла Вікторія Кінзбурська, мажоритарниця «Слуги народу» із Харківської області. Зауважимо, що це єдина депутатка, яка є просто членкинею комітету – фінансово-податкового – але не обіймає посади в ньому.
Кінзбурська подала 126 проектів законів, з яких 20 стали чинними (прохідність 16%). Найчастіше вона подавала закони з колегами по комітету – по 10 разів із Данилом Гетманцевим, який очолює комітет; і Ольгою Василевською-Смаглюк, яку причисляють до неформальної «групи Коломойського».
Читайте також: У Раді створено МФО «За ратифікацію Стамбульської конвенції»
За двома із чотирьох критеріїв в список увійшла Олена Шуляк, заступниця голови фракції «Слуги народу», а також заступниця голови комітету з питань місцевого самоврядування. Шуляк за всю каденцію подала 128 проєктів законів, з яких 38 стали чинними (прохідність 34%).
Шуляк є однією із лідерок за кількістю спільно поданих законів – найбільше вона співпрацювала із колегою по комітету Віталієм Безгіним.
Додамо також, що найкраща прохідність законопроектів серед жінок належить нардепці «Слуги народу» Оксані Дмитрієвій.
Вона ініціювала 61 законопроект, із яких 28 став чинним актом. Це майже 46% – такий же відсоток має її колега по комітету Олесь Довгий, голова підкомітету з питань медичного страхування Комітету з питань здоров’я нації.
Утім, зауважимо, що це пов’язано лише з тим, що народні депутати є членами медичного комітету, у якого серед комітетів станом на червень 2021 року найкраща прохідність (21%).
Проте якщо ми проаналізуємо позицію Дмитрієвої по центральних критеріях, то виявимо, що вона не має високих показників і знаходиться переважно в кінці топ-30 впливових. На це зокрема впливає те, що члени медичного комітету співпрацюють переважно лише одне з одним.
Оксана Дмитрієва також входить у список нардепів, які мають найбільше спільноподаних законів із іншими нардепами. Так Дмитрієва має по 21 (це максимум, оскільки через медичний комітет пройшов 21 закон) спільно поданому зв’язку із Вікторією Вагнєр і з головою медичного комітету Михайлом Радуцьким.
Додаткова інформація:
Інформацію про критерії у форматі таблиці щодо всіх нардепів можна дослідити за цим посиланням.
Дані по законодавчій активності аналізувалися станом на кінець червня 2021 року; зв’язки народних депутатів на основі спільної подачі законопроектів, які стали законами, – станом на 22 червня.
Оксана Ставнійчук, аналітикиня Руху «Чесно», для Жінки: 50%