Країни Північної Європи посідають лідерські позиції в рейтингу подолання гендерного розриву і за останні роки вкорінилися на перших місцях світових рейтингів. Але чому ці країни настільки сильно випереджають інших? Про це пише World Economic Forum.
За даними Організаціії економічного співробітництва та розвитку, майже три з чотирьох жінок працездатного віку в країнах Північної Європи задіяні на ринку праці на оплачуваних посадах, а держави послідовно підтримують політику гендерної рівності на робочому місці, вдома та в суспільстві.
Країни Північної Європи виграють від того, що вони є державами загального добробуту, та підтримують ініціативи, які допомагають жінкам отримувати робочі місця або повертатися на ринок праці.
Нещодавно Всесвітній економічний форум оприлюднив звіт про індекс гендерний розрив, який показує домінування північних країн, що посіли перші чотири місця.
- Ісландія
Ісландія вже десятиліття зберігає позиції світового лідера, як країна з найвищим рівнем гендерної рівності.
Острівна держава має культуру розширення політичних прав та можливостей, а також може похвалитися багатьма сильними жінками, що є рольовими моделями. Розширення прав і можливостей жінок присутнє в усіх аспектах життя ісландського суспільства, це стало можливим завдяки сильному політичному рухові фемінізму у 1970-х роках.
Прогресивна політика в сфері догляду за дитиною означає, що жінки в Ісландії не змушені робити вибір між роботою та вихованням дітей. Політика розвитку сфери догляду за дітьми та надання тривалих відпусток по догляду за дітьми – і жінки, і чоловіки отримують 90 днів відпустки – допомагають матерям полегшити догляд за дітьми. Щодо подолання гендерного розриву в оплаті праці, Ісландія посідає перше місце за рівнем «оплати за однакову роботу», але 26 за рівнем «очікуваного трудового доходу».
- Норвегія
Норвегія закрила загальний гендерний розрив на понад 83% і продовжує демонструвати стійкий прогрес у цьому питанні. Високий відсоток жінок активно задіяні на ринку праці завдяки політиці підтримки батьківства та виділенню значних коштів на розвиток сфери догляду за дітьми. Починаючи з 2013 року, мами й тата зобов’язані брати хоча б 14-тижневу відпустку після народження дитини. Норвегія може похвалитися майже однаковим рівнем зайнятості жінок та чоловіків, причому багато жінок обіймають керівні посади. Гендерні квоти забезпечили 40-відсоткову присутність жінок у парламенті та в радах директорів у бізнесі – жінки займають посади прем’єр-міністра Норвегії, міністра фінансів та міністра закордонних справ, до того ж жінки становлять 41% серед топ-менеджерів.
- Швеція
У Швеції найщедріша політика щодо відпусток по догляду за дитиною у світі: батьки мають право на 480 днів – або близько 16 місяців – оплачуваної відпустки після народження або усиновлення дитини. Це лише одна з ініціатив, які допомогли країні подолати гендерний розрив на 82%. Останні роки Швеція демонструє зростання чисельності жінок серед депутатів та збільшення кількості жінок серед вищих посадових осіб та керівників. У 2016 році вперше жінки і чоловіки отримали рівну кількість міністерських портфелів – завдяки цьому країна посідає перше місце у глобальному рейтингу за цим показником.
- Фінляндія
Фінляндія посідає четверте місце серед країн світу за рівнем ґендерної рівності – загальний показник гендерного розриву закритий на 82%. Це єдина країна серед держав-лідерів з Північної Європи, яка повністю подолала гендерний розрив за рівнем освіти. Країна виконувала роль новаторів у забезпеченні ґендерної рівності, ставши другою країною у світі, яка надала жінкам право голосувати на виборах, а в 1906 році стала першою країною, де жінки отримали усі політичні права.
Жінки складають 42% серед парламентарів Фінляндії та 38,5% – серед міністрів, саме тому країна має сильні позиції у рейтингу за показником розширення політичних прав та можливостей.
Переклала Наталія Жачек, 50%
