Home Статті Чим нижче, тим більше: скільки жінок потрапили до місцевої влади

Чим нижче, тим більше: скільки жінок потрапили до місцевої влади

1
159
Вибори-2020: Скільки жінок потрапили до місцевої влади?
Фото: REUTERS/Kacper Pempel

Вибори до органів місцевого самоврядування у 2020 році відбувалися за новими правилами – зокрема, гендерними квотами, які передбачали, що принаймні 40% списків має складати гендерна меншість. Експерти та активісти сподівалися, що це дозволить збільшити представництво жінок у владі. Так і сталося – але до паритету ще далеко, пише Радіо Свобода.

Місцеві вибори відбулися 25 жовтня 2020 року, але їхні остаточні результати по країні досі не оприлюднені на сайті Центральної виборчої комісії. У ЦВК це пояснили тим, що ще не отримали дані від дільничних виборчих комісій. Повторні вибори в кількох громадах пройшли протягом листопада й грудня, ще кілька голосувань повинні відбутися в січні й лютому 2021 року.

Згідно зі змінами, які Верховна Рада внесла до Виборчого кодексу перед цими виборами, партії зобов’язані були дотримуватися гендерних квот: в кожній п’ятірці виборчого списку співвідношення представників двох статей мало становити два до трьох.

Крім того, в населених пунктах, де понад 10 тисяч виборців, балотуватися до місцевої ради можна було лише від партії, а не самовисуванцем. Це мало заохотити партії шукати активних жінок, яких можна було долучити до списків, а громадянок, які хотіли спробувати себе в політиці, – йти на співпрацю з ідеологічно близькими політичними силами.

Читайте також: Щоб гендерна квота працювала: які зміни потрібні до Виборчого кодексу

За даними членкині ЦВК Вікторії Глущенко, нововведення збільшили долю кандидаток у депутати місцевих рад – до більш ніж 44% від загальної кількості, порівняно з 35% у 2015 році.

У деяких містах жінки претендували на посаду мера вперше – наприклад, в Івано-Франківську. Громадська активістка Наталія Сербин балотувалася від «Української галицької партії», але її передвиборчу кампанію затьмарив скандал: у вересні в соцмережах почали поширювати неправдиву інформацію про те, що активістка нібито представляє ЛГБТ-спільноту. Сербин звинуватила в чорному піарі партію чинного мера (і переможця на виборах) Руслана Марцінківа і його партію «Свобода», які на запит «Громадського радіо» відмовилися коментувати ситуацію.

Попри це, Сербин, яка вперше брала участь у виборах, вважає її позитивним досвідом. За її словами, вона була готова до упередженого ставлення, будучи першою жінкою, яка боролася за посаду голови одного з центрів «консервативної Галичини».

«Я в принципі не обурена, я розуміла, що моє особисте життя, оскільки в мене зараз немає сім’ї, використають проти мене», – сказала екскандидатка в коментарі Радіо Свобода.

Сербин посіла на виборах третє місце, набравши 3,56% голосів. Марцінків залишив опонентів далеко позаду, набравши майже 85%. Вона припускає, що фейк міг вплинути на її шанси, але не планує завершувати політичну кар’єру після першої спроби.

«Я – людина, яка будує політичну кар’єру. Я не є людина, яка робить один стрибок, розчаровується і падає. Для мене дуже цінним є задати хоча б у Галичині інший тип політики – політики високих моральних цінностей, політику професійності», – каже активістка.

Читайте також: Блог Ярини Ключковської// Якщо не берегиня, то лесбійка: як кандидаткам реагувати на фейки

Як порахував портал «Слово і діло», у 2015 році жінками були 6,75% мерів міст, 21% селищних голів і 33% сільських голів. Відповідно до підсумків останніх виборів, кількість жінок-мерів зросла до 8,95%. Натомість доля жінок серед селищних голів знизилася до 16,39%, серед сільських – 20,96%. У ЦВК таке зниження пояснюють адміністративно-територіальною реформою і укрупненням населених пунктів за рахунок об’єднання сіл у об’єднані територіальні громади.

Не лише Івано-Франківськ – жоден обласний центр не отримав міську голову замість міського голови.

Скільки жінок очолили міста, селища та села за результатами виборів. Інфографіка
Вибори-2020: Скільки жінок стали очільницями міст, селищ та сіл

За висновками моніторингу, який здійснював Український жіночий фонд спільно з Національним демократичним інститутом, гендерні квоти на цих виборах «спрацювали, але не так добре, як хотілося б».

«Згадаймо, що жінки складають 54% населення України. Саме вони роблять більшу частину роботи на виборах як спостерігачки та членкині виборчих комісій. Але у виборчих списках жінки не серед лідерів і в органах ухвалення рішень гідно не представлені», – йдеться у заяві фонду.

Аналітики також вказують на можливість обійти гендерну квоту – ніщо не заважає жінкам, які допомогли партії дотриматися вимог при реєстрації, вийти з перегонів або скласти мандат після оголошення результатів. Згідно з висновками фонду, 63% кандидатів на виборах до міських рад Києва та інших обласних центрів, які вибули – це жінки.

Читайте також: Вибори – 2020: Слабкі місця гендерної квоти

У низці областей жінки не перемогли на виборах мера в жодному місті. Водночас, що нижчий рівень влади, то вищі шанси кандидаток отримати мандати в органах самоврядування. З цієї тенденції дещо вибиваються місцеві ради, де сукупно менше жінок, ніж у районних.

Гендерне співвідношення в різних областях варіюється, але відсоток жінок-депутаток перевищує 50% тільки в Закарпатській, Запорізькій та Івано-Франківській областях – і тільки в сільських радах. В абсолютних цифрах представленість жінок виглядає так:

  • обласні ради – 462 жінки з 1 659;
  • районні – 1 820 з 5 331;
  • міські – 3 661 з 11 175;
  • селищні – 3 787 з 10 073;
  • сільські – 5 735 з 13 601.
Скільки жінок стали депутатками різних рівнів в результаті виборів до органів місцевого самоврядування. Інфографіка
Вибори-2020. Скільки жінок стали депутатками різних рівнів

Кількість жінок-мерів, втім, ще може дещо зрости. 17 січня вибори відбудуться на Київщині: в Борисполі, де поміж 17 кандидатів троє самовисуванок (у тому числі народна депутатка, колишня представниця «Слуги народу» Анна Скороход), і в Броварах, де двоє з дев’яти учасників – жінки.

Читайте також: «Ти технічна»: відверто про гендерну квоту в партіях і радах

У Чернігівській області на посаду мера Новгород-Сіверська претендуватиме представниця партії «Рідний дім» Людмила Ткаченко.

Загалом повторні місцеві вибори у різних областях відбудуться п’ять разів у січні і двічі в лютому 2021 року.

Наталія Петрук, Еліна Сандалова, Радіо Свобода

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті