Головна Колонки Два законопроєкти про рівність в українській армії

Два законопроєкти про рівність в українській армії

Успішність будь-якої інституції стоїть на трьох китах: структура, процеси організації роботи, люди. Цей матеріал присвячений останньому, найбільш важливому компоненту – людям.

Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачає, що чоловіки та жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах. Це означає, що військовослужбовці незалежно від їхньої статі мають рівні права, обов’язки та рівень відповідальності. 

Однак, проголошуючи рівність в одній нормі, військове законодавство водночас містить численні приписи, що є відверто дискримінаційними як щодо жінок, так і чоловіків.

Щоб виправити ситуацію, влітку 2021 року у Верховній Раді були зареєстровані два законопроєкти №5713 та №5714.

Документи розробляли ГО «Юридична сотня» спільно з командою народної депутатки Марини Бардіної, ГО «Жіночий ветеранський рух», міжфракційним об’єднанням у Верховній Раді «Рівні можливості». Текст проєктів у подальшому був обговорений та доопрацьований спільно з юристами Генерального штабу Збройних Сил України. 

Які проблеми вирішить прийняття проєктів?

Перше болюче питання – захист прав військовослужбовця-батька. 

Законопроєкт виключає обмеження, що військовослужбовець-чоловік може користуватися соціальним захистом з питань охорони батьківства виключно в разі виховання дитини без матері. 

Отже, батьки-військовослужбовці отримають дві вже звичні для цивільних професій відпустки – у зв’язку з народженням дитини (до 14 днів) та для догляду за дитиною.

Також законопроєкт скасовує незрозумілі обмеження стосовно військової служби жінок. Так, Статут внутрішньої служби Збройних Cил України дозволяє призначати жінок тільки на обмежений перелік посад. Цікаво, що у 2018 році було прийнято закон, який усував указане обмеження. Однак через технічну помилку у 2019 році інший закон повернув стару редакцію статті про наряди, залишивши обмеження щодо призначення жінок-військових.

Важливо, що законопроєкт №5713 передбачає обов’язкове службове розслідування у випадку звернення про вчинення сексуальних домагань під час проходження служби. За чинним законодавством, розслідування призначається на розсуд командира, який і сам може бути кривдником. 

Читайте також: Як у ЗСУ налагоджують мережу радників та радниць із гендерних питань?

Детальніше механізм розслідування буде визначений у наказі Генерального штабу, над яким веде роботу «Юридична сотня» разом із Генеральним штабом Збройних Сил України (з матеріалами пропонованого механізму можна ознайомитися за цим посиланням).

Проєкт №5714 дозволяє застосовувати до жінок-військових покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні або арешту на гауптвахті за військові правопорушення (крім вагітних). 

Кожна санкція за військове адміністративне правопорушення передбачає утримання на гауптвахті, а 12 санкцій із 34 норм, які визначають склади військових злочинів, передбачають такий вид покарання як тримання в  дисциплінарному батальйоні. Однак за чинним законодавством до жінок-військових вони не застосовуються. 

Що про зміни думають військовослужбовці та військовослужбовиці?

При підготовці змін до законодавства «Юридична сотня» опитала 92 військових та ветеранів (50 жінок та 42 чоловіків). Опитування проводилося через гарячу лінію «Юридичної сотні». Респондентів відібрали з усіх областей України, за виключенням тимчасово окупованих територій (пропорційно жителі обласних центрів та інших населених пунктів області). 

Ми запитали респондентів, чи є можливим, на їхню думку, застосування до жінок тримання в дисциплінарному батальйоні та на гауптвахті. 

76.2% осіб підтримали встановлення рівності в питанні відповідальності серед військовослужбовців. 19.5% респондентів указали, що такі види стягнень не можуть застосовуватися до жінок, адже це занадто суворо для них. 4.3% опитаним було важко відповісти. 

 Результати опитування

Історії військовослужбовиць

  • «Коли я проходила службу на передовій, то стала свідком неприємної ситуації. Одна жінка-військовослужбовець дозволила собі вживання алкогольних напоїв, що негативно позначилося на її поведінці, адже вона стала агресивною та непідконтрольною. Командир вирішив її доставити до ВСП, аби її помістили до кімнати тимчасово затриманих, але йому було відмовлено, адже в них не було окремих кімнат для жінок.
    Це була передова, де багато зброї, тому, щоб забезпечити порядок і безпеку жінці та іншим військовим, командир прийняв рішення приставити до неї 2-х інших військовослужбовців, щоб вони могли її контролювати. У такий спосіб на 12 годин було відсторонено від виконання основних обов’язків відразу трьох військовослужбовців замість одного»  (Галина, ветеранка).
  • «Жінки вчиняють такі ж порушення, як і чоловіки. Вони нічим не відрізняються, тому заслуговують на однакове покарання» (Людмила, старший сержант).
  • «Дуже багато військовослужбовців-жінок користуються своєю перевагою і порушують розпорядок дня та військову дисципліну» ( Анастасія, старший солдат).
  • «Рівність означає не лише рівність прав, але й обов’язків та відповідальності» (Оленаветеранка).

Також ми запитували, чи доцільно впроваджувати відпустку у зв’язку з народженням дитини для чоловіків. 

96.7% респондентів підтримали цю ідею.

 Відпустка по догляду за дитиною для чолвіків

Щодо відпустки по догляду за дитиною, то 66.3% підтримали цю ідею. 14.1% вказали, що така відпустка має надаватися виключно жінкам. 19.6% указали, що така відпустка має надаватися чоловікам за певних умов, якщо вони виховують дитину самостійно. 

 

Історії тих, хто служить у війську

  • «Я, наприклад, хотіла продовжувати службу, але залишилася в декреті, хоча дитину хотіли обоє»  (Ліда, ветеранка).
  • «Мені довелося звільнитися замість того, щоб піти у відпустку для догляду за дитиною» (Анатолій, ветеран).

Читайте також: Верховна Рада ухвалила закон про декрет для татусів

Думка опитаних щодо обмежень для жінок-військових для зайняття офіцерських посад у силових структурах: 81.5% осіб підтримали скасування обмежень. 18.5% указали, що чинні на сьогодні обмеження мають бути збережені. 

 

Історії військовослужбовиць

  • «Я виконувала обов’язки офіцера, але отримувала грошове забезпечення набагато менше, оскільки на офіцерську посаду мене відмовлялися призначати, навіть тимчасово виконуючою обов’язки» (Наталія, молодший сержант).
  • «Я 3 роки була старшим солдатом і, розуміючи, що не маю більше ніяких перспектив, звільнилась» (Анна, ветеранка).

Досвід НАТО

У країнах НАТО однаковий підхід до відповідальності за військові правопорушення жінок і чоловіків.

Більшість країн НАТО, наприклад Австралія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Канада, Хорватія, Німеччина, Греція, Угорщина, Литва, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія та інші, надають відпустку для догляду за дитиною військовослужбовцям-чоловікам на однакових умовах із жінками, до того ж із можливістю використовувати її частинами батьку та матері по черзі.

Читайте також: Армія Ізраїлю запроваджує спеціальне харчування для бійчинь

Також у цих країнах є додаткові програми, що не залежать від статі, розраховані на підтримку балансу між професійним життям військовослужбовців та вихованням дітей. 

Країни НАТО не мають жодних обмежень щодо доступу жінок до військових посад, більше того, у військових структурах країн НАТО, наприклад Бельгії, Болгарії, Канади, Хорватії, Франції, Німеччини, США, Угорщини, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Чорногорії, Нідерландів, Португалії, Румунії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Північної Македонії та інших, є підрозділи, відповідальні за дотримання гендерної рівності в кадровій політиці.

Що далі?

Законопроєкти вже пройшли експертизу в державних органах та експертному підрозділі Апарату Верховної Ради. Про підтримку законодавчих змін зазначили Міноборони, Мінсоцполітики, Державна прикордонна служба, Міністерство юстиції, МОЗ та інші органи влади.

Наступним кроком є  розгляд проєктів на засіданнях профільних Комітету національної безпеки, оборони та розвідки, Комітету з питань правоохоронної діяльності  Верховної Ради України та винесення в зал на голосування Верховною Радою. 

Вікторія Івасик

координаторка аналітико-адвокаційного центру ГО «Юридична сотня»

колонка для Української правди

Більше публікацій
Більше публікацій Вікторія Івасик
Більше публікацій Колонки