Стиль керівництва Джасінди Ардерн, заснований на емпатії, не просто резонує з настроями новозеландців, а й реально сприяє подоланню коронавірусу в країні
Пандемія коронавірусу стала чи не найбільшим випробуванням для політичного лідерства нашої епохи. Кожен лідер на планеті зіткнувся з ідентичною загрозою. Кожен реагує по-своєму, у власному стилі. І кожного лідера судять за результатами.
Канцлерка Німеччини Ангела Меркель зробила ставку на науку. Натомість президент Бразилії Жаїр Болсонару її заперечив. Щоденні брифінги президента США Дональда Трампа є цирковим видовищем, тоді як прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді взагалі не проводить регулярних брифінгів, пори те, що закрив на локдаун 1,3 мільярди людей.
Читайте також: Тест Ангели Меркель на коронавірус: результат негативний
Джасінда Ардерн, 39-річна прем’єр-міністерка Нової Зеландії, теж прокладає свій шлях. Її стиль керівництва – це емпатія в умовах кризи, вона спонукає людей боротися за себе. Її повідомлення чіткі, послідовні, причому одночасно тверезі та заспокійливі. Вони резонують з людськими емоціями. І це чудово працює.
Люди відчувають, що Ардерн «не проповідує для них, вона стоїть разом із ними», як сказала Хелен Кларк, прем’єр-міністерка Нової Зеландії з 1999 по 2008 рік (Ардерн, членкиня Лейбористської партії, розпочала кар’єру, працюючи на Кларк під час її прем’єрства). «Вони навіть можуть подумати: «Ну, ок, я не зовсім розумію, чому уряд зробив те-то й те-то, але я знаю, що вони прикривають наші спини».
Кларк зазначає, що Ардерн отримала університетський ступінь із комунікацій, який став їй зараз у пригоді: «Це така криза, яка або зламає лідерів, або зробить їх сильнішими. Джасінду вона явно робить сильнішою».
Одним із нововведень Ардерн є часті Facebook Live chats, які є водночас неформальними та інформативними. Під час сеансу, проведеного в кінці березня, коли Нова Зеландія готувалася до локдауну, вона з’явилася на екрані, одягненою в домашню толстовку – щойно поклала малу дочку спати, пояснила вона – й озвучила «як ми всі готуємося зачаїтися удома».
Читайте також: Форбс: Жіноче лідерство і пандемія COVID-19
Вона висловила співчуття щодо того, що гучний звук, який передував повідомленню про аварійне оповіщення, пролунав тривожно, що всі новозеландці щойно отримали смс про те, що життя, яке вони знали, тимчасово закінчилося. Вона говорила, що важливо думати про «людей, які будуть у вашому житті постійно протягом цього періоду часу», у вашій «бульбашці», і про те, що поводитися щодо тих, хто перебуває поза цією «бульбашкою», «треба так, ніби у вас уже є COVID-19». Вона виправдовувала сувору політику практичними прикладами: людям потрібно залишатися на місці, бо що робити, якщо вони поїхали кудись далеко, а дорогою їхня машина зламалася? Вона казала, що як мати добре знає, як важко уникати дитячих майданчиків, але це необхідно, бо вірус живе на поверхнях 72 години.
Вона ділилася очікуваннями, що локдаун триватиме кілька тижнів, поки кількість заражень стрімко зростає. «Щонайменше 10 днів самоізоляції ми не побачимо переваг усіх тих зусиль, яких ми разом докладатимемо. Але через це їх не варто вважати марними», – сказала вона.
У недавньому Facebook Live один зі співробітників Ардерн зайшов до її кабінету, коли вона детально пояснювала в ефірі, який вигляд матиме життя, коли уряд почне послаблювати карантинні заходи. «О, дивіться, це Лерой!», – вигукнула вона, запевнивши глядачів, що він перебуває у її «робочій бульбашці». За столом було видно дитячу іграшку. Сцена з життя, де робота і сім’я тісно сплелися.
Крім цих стрімів, Ардерн проводить і офіційні щоденні брифінги з найвищими посадовцями та журналістами. «Трамп також проводить брифінги, але це зовсім інше: Джасінда ніколи не відверталася від журналістів чи не нападала на тих, хто ставив її незручні питання», – каже Кларк, посилаючись на регулярні тиради американського президента проти медіа. Коли під час недавнього брифінгу репортер забув своє запитання, Ардерн жартома сказала, що стурбована тим, що він не виспався.
«Вона не педалює тему про дезінформацію, нікого не звинувачує; вона намагається керувати сподіваннями людей і пропонує заспокійливі формулювання», – так прокоментував її манеру Ван Джексон, науковий працівник університету Вікторія у Веллінгтоні та колишній чиновник департаменту оборони в адміністрації Обами. «У вкрай неформальній манері вона пробуджує у людях їхніх внутрішніх ангелів: «Будьте добрі одне до одного». Я вважаю, що це набагато важливіше, ніж люди зараз усвідомлюють».
Стиль Ардерн міг би лишитися просто цікавим – світова лідерка в домашньому одязі, яка ніби між іншим спілкується з мільйонами людей, – якби не той факт, що її підхід поєднується з політикою, яка дала непересічні результати.
Читайте також: «Тайвань може допомогти»: Цай Інвень написала колонку для Time
Починаючи з березня, Нова Зеландія є унікальною – вона поставила за мету не просто згладжувати криву випадків коронавірусу, як більшість інших країн, а знищити вірус взагалі. Країна масово застосовує тестування на COVID-19. Система охорони здоров’я не перевантажена. Нові випадки досягли свого піку на початку квітня. Станом на середину квітня у країні з майже 5-мільйонним населенням від коронавірусу померло дванадцять людей.
Як група відносно ізольованих островів, Нова Зеландія опинилася в сприятливому становищі для того, щоб подолати вірус усередині країни. «Оскільки у нас було дуже мало випадків, ми могли реально попрацювати над стратегією повного усунення, – пояснила Кларк. – Віддаленість від світу в даному разі стала нашою перевагою».
Але не варто недооцінювати й рішучих дій, яких негайно вжив уряд Ардерн. Нова Зеландія ввела національний локдаун набагато раніше, ніж інші країни, подорожі з Китаю перекрила на початку лютого, ще до того, як зафіксувала перший випадок захворювання, а повністю закрила свої кордони для всіх нерезидентів у середині березня, коли в країні було лише кілька випадків хвороби.
Майкл Бейкер та Нік Вілсон, два головні експерти з питань охорони здоров’я у Новій Зеландії, писали минулого тижня, що, хоча амбітна стратегія країни ще може виявитися невдалою, раннє втручання дозволило чиновникам розробити заходи, які змогли зупинити передачу коронавірусу. Такими заходами є жорсткий карантин на кордонах країни, масове тестування на COVID-19 та ретельне відстеження контактів хворих.
Ван Джексон сказав, що рішення уряду Ардерн впровадити поетапну чотирирівневу систему реагування на загрозу (в кінці березня уряд підвищив рівень до максимального, четвертого) на початку кризи «чудово підготувало нас психологічно до того, що все дуже серйозно». Ця модель, за словами експерта, кардинально відрізнялася від підходу Трампа, який можна сформулювати коротким питанням «А що ми робитимемо завтра?».
Читайте також: У Колумбії запровадили політику гендерної сепарації на час карантину
Звичайно, успіх Нової Зеландії в боротьбі з коронавірусом – це не тільки завдяки Ардерн. Передовсім він є результатом колективних зусиль і системи охорони здоров’я, і політиків, і всіх новозеландців, які переважно дотримувались карантинних обмежень.
Нині остаточна перемога виглядає цілком імовірною.
Проте попри те, що уряд розробив чимало економічних стимулів, деякі опозиційні політики та експерти з питань охорони здоров’я вимагають послабити локдаун, що видається цілком реальним уже на цьому тижні. Вони звинувачують уряд у надмірних заходах та стверджують, що Австралії вдалося зменшити кількість випадків коронавірусу без жорсткого блокування, до якого вдалася Нова Зеландія.
У цьому Ардерн схожа на Барака Обаму: її полярно сприймають удома, проте вона є популярною закордоном. «Але її переваги ніколи не були такими очевидними як нині, коли вона веде країну через кризу», – сказав Джексон.
Підтвердженням цих слів є опитування фірми Colmar Brunton, проведене на початку квітня. Воно показало, що 88% новозеландців довіряють уряду в його діях щодо подолання пандемії COVID-19, а 84% схвалюють ці дії. І це незважаючи на те, що локдаун боляче вдарив по багатьох громадянах Нової Зеландії на економічному рівні, принаймні в короткостроковій перспективі.
Тож Джексон висловив пересторогу, що попри те, що Ардерн, як і багато інших молодих європейських лідерів, майстерно розрулює коронавірусну кризу, лишається сумнів, чи вдасться їм, впоратися із тим, що настане після.
«Стратегічні рішення та кризові – це вельми різні речі, – зазначив він. – Світ у найближчі роки зміниться, значною мірою на гірше. Велика депресія здається абсолютно неминучою. Стратегічний опортунізм Китаю не знає меж. Диктатори всюди використовують пандемію для зміцнення контролю над суспільством. Міжнародні інституції не спрацювали так, як ми сподівалися. Тож пройти через кризу – може виявитися лише першим кроком на шляху до нового сміливого світу».
Юрі Фрідман, The Atlantic
Переклала Леся Ганжа, 50%