Цьогорічний Global Gender Gap Index свідчить, що для подолання гендерного розриву у світі знадобиться 135 років. У торішньому звіті йшлося про 100.
Україна впала у загальному рейтингу на 15 позицій – з 59-го на 74 місце
Всесвітній економічний форум (World Economic Forum) опублікував глобальне дослідження – Індекс гендерного розриву (The Global Gender Gap Index) 2021.
Індекс гендерного розриву вимірюється 15 років поспіль, починаючи з 2006 року.
Минулого року вимірювання охоплювало 153 країни, цього року – вже 156. Україна посіла 74 місце у світі, втративши 15 сходинок.
Індекс гендерного розриву відслідковує рух у напрямку досягнення гендерної рівності за чотирма показниками: економічна участь (1); розширення прав і можливостей у політиці (2); рівень освіти (3), а також доступ до системи охорони здоров’я та тривалість життя (4).
Традиційно звіт Всесвітнього економічного форуму оприлюднюють у грудні, але через пандемію COVID-19 цьогоріч звіт опублікували 30 березня.
У звіті зазначено, що надзвичайна ситуація у галузі охорони здоров’я та пов’язаний з пандемією економічний спад вплинули на жінок сильніше, ніж на чоловіків, а також знову утворився гендерний розрив у галузях, де вже вдавалося досягнути паритету.
Загальні висновки та тенденції
Глобальний індекс гендерного розриву становить 68%, що є кроком назад у порівнянні з 2020 роком (розрив збільшився на 0,6%).
За умови збереження поточних темпів руху, для подолання гендерно розриву у світі знадобляться 135,6 років (у минулорічному звіті йшлося про 100 років).
Як і раніше, залишаються невтішними прогнози щодо гендерного паритету у політиці (2). На сьогодні гендерний розрив за цим показником закритий лише на 22% (у порівнянні з попереднім роком розрив збільшився на 2,4%). Загалом у парламентах країн світу збільшилась кількість депутаток. Водночас негативні тенденції у деяких великих країнах нівелюють прогрес, який демонструють менші країни.
У парламентах та урядах 156 країн, у яких цього року провели вимірювання індексу гендерного розриву, жінки обіймають 26,1% парламентських та 22,6% міністерських посад (у попередньому звіті йшлося про 25,2% і 21,2% відповідно).
За даними Всесвітнього економічного форуму, для досягнення гендерного паритету в політиці потрібно ще 145,5 років
У минулорічному звіті прогнозували 95 років.
Індекс гендерного розриву за показником «економічна участь» (1) на сьогодні становить 58%. Для його подолання прогнозують ще 267,6 років (минулого року прогноз був 257 років).
Повільний поступ у напрямку подолання розриву за показником економічної участі є результатом двох протилежних тенденцій. З одного боку, продовжує зростати частка жінок серед кваліфікованих спеціалістів і зменшується розрив в оплаті праці. З іншого боку, кількість жінок на керівних посадах досі низька – лише 27%.
За прогнозами Всесвітнього економічного форуму, від початку пандемії збільшився гендерний розрив за показником участі жінок на ринку праці. Важливо зазначити, що у звіті поки що вплив пандемії врахований лише частково. Тож у світовому масштабі економічний гендерний розрив може бути на 1%-4% більшим, ніж зазначено у звіті.
Гендерний розрив за показником «рівень освіти» (3) майже закритий (95%). Для досягнення гендерної рівності за цим показником знадобляться ще 14,2 років. У 37 країнах вже досягли паритету за цим показником, одна з цих країн – Україна.
За показником «доступ до системи охорони здоров’я та тривалість життя» (4) гендерний розрив усунуто на 96%.
Водночас у звіті йдеться про те, що існує ймовірність регресу за останніми двома показниками (3) і (4) саме через вплив пандемії.
COVID-19 та професії майбутнього
Цього року Міжнародна організація праці, компанії LinkedIn та Ipsos підготували аналіз впливу пандемії COVID-19 на гендерний розрив в економіці. За попередніми прогнозами Міжнародної організації праці, 5% усіх працюючих жінок втратили роботу (3,9% чоловіків). LinkedIn також повідомляє про помітне зменшення рівня залучення жінок на керівних посадах, що спричинило відкат на 1-2 роки у багатьох галузях, за винятком таких галузей як ІТ, фінансові послуги, охорона здоров’я. Найбільш руйнівного впливу через наслідки пандемії зазнали галузі, у яких більшою мірою залучені жінки.
Криза COVID-19 також пришвидшила темпи автоматизації та дигіталізації процесів, що у свою чергу збільшує гендерний розрив на ринку праці. Дані дослідження вказують на те, що в окремих професіях посилюється гендерна сегрегація. Лише у двох з восьми кластерів «професій майбутнього» («люди і культура» та «виробництво контенту») досягнуто гендерного паритету, тоді як у більшості професій майбутнього спостерігається низький рівень залучення жінок.
У сфері хмарних обчислень (cloud computing) жінки складають 14% робочої сили (минулого року – 12%), в галузі інжинірингу – 20%, а в галузі обробки даних та роботи зі штучним інтелектом – 32% (минулого року було 15% та 26% відповідно).
У цьому звіті вперше використовують новий інструмент, який було створено у співпраці з LinkedIn. Цей інструмент фіксує ймовірність зміни професії на більш престижну. У звіті йдеться про те, що найбільший гендерний розрив щодо готовності жінок і чоловіків перейти на більш престижну посаду спостерігається у галузях, де жінки недопредставлені.
У звіті зазначено, що, імовірно, пандемія матиме руйнівний вплив на економічні можливості жінок через такі фактори як прискорення темпів автоматизації, зростання часу на «другу зміну», існування гендерної сегрегації на ринку праці.
Що робити?
Гендерно орієнтовані політики відновлення економіки допоможуть вирішити потенційні ризики.
Серед головних рекомендацій, які зазначені у звіті, є розвиток доглядової інфраструктури та просування рівного доступу до відпусток з догляду за дітьми та літніми родичами для чоловіків і жінок.
Також значні зусилля слід спрямувати на подолання гендерної сегрегації на ринку праці та перекваліфікацію чоловіків і жінок, які перебувають на середині кар’єрного шляху (40+). Прозорі, недискримінаційні правила щодо прийому на роботу та політики щодо кар’єрного просування відкриють шлях до більшої рівності у професіях майбутнього.
Лідери та аутсайдери
Вже 12-й рік поспіль Ісландія очолює рейтинг країн з найбільшим рівнем гендерної рівності у світі (гендерний розрив закритий на 89,2%).
Серед інших країни світу з ТОП-10 за індексом гендерного розриву: Фінляндія (86,1%), Норвегія (84,9%), Нова Зеландія (84%), Швеція (82,3%), Намібія (80,9%), Руанда (80,5%), Ірландія (80%), Швейцарія (79,8%). Вперше до першої десятки країн увірвалася Литва (80,4%), піднявшись аж на 25 сходинок.
Окрім Литви, найбільший прогрес продемонстрували Сербія, Тимор-Лешті, Того та Об’єднані Арабські Емірати, які зменшили гендерний розрив щонайменше на 4,4 пункти або більше.
Сполучені Штати піднялися на 23 сходинки (30 місце). Серед країн Європи гарний результат у Сербії (19 місце у світі, +20 позицій), Бельгія піднялася на 14 позицій (13 місце), Австрія та Португалія піднялися на 13 позицій і зайняли відповідно 20 і 21 місця.
Найгірші показники серед європейських країн у Румунії, яка втратила 33 позиції і опинилася на 88-му місці, Польщі, яка опустилася на 75 місце, втративши 35 позицій, а Угорщина, хоч і піднялась на 6 сходинок, займає останнє місце у першій сотні – 99-те.
Цього року вперше рівень гендерного розриву виміряли в Афганістані (44,4%, останнє 156 місце), Гайані (72,8%, 53 місце) та Нігері (62,9%, 138 місце).
У другій сотні незмінно залишаються Японія (120 місце, 65,6%; минулого року було 121), Китай (107, 68,2%; минулого року – 106), Індія (140 місце, 62,5%; минулого року 112-те), Туреччина (133 місце, 63,8%; минулого року було 130-те). Закривають рейтинг Сирія (152 місце, 56,8%; минулого року 150-те), Пакистан (153 місце, 55,6%; минулого року – 151-ше), Ірак (154 місце, 53,5%; минулого року – 152-ге), Ємен (155 місце, 49,2%; минулого року 153-тє), а на останньому місці країна, яка вперше потрапила у рейтинг, – Афганістан.
Західна Європа залишається регіоном, який найбільше наблизився до гендерного паритету (77,6%) і продемонстрував найшвидший поступ цього року. Далі йдуть країни Північної Америки (76,4%), Латинської Америки та Карибського басейну (72,1%), Східна Європа та Центральна Азія (71,2%), Східна Азія та Тихоокеанський регіон (68,9%), Африка південніше Сахари (67,2%), Південна Азія (62,7%). Близький Схід та Північна Африка залишається регіоном з найбільшим гендерним розривом (60,9%).
Згідно з прогнозами, гендерний розрив може бути подоланий через 52,1 років у Західній Європі, 61,5 років у країнах Північної Америки та 68,9 років у країнах Латинської Америки та Карибського басейну.
У всіх інших регіонах знадобиться понад 100 років, щоб подолати гендерний розрив: 121,7 років в країнах Африки південніше Сахари, 134,7 років у Східній Європі та Центральній Азії, 165,1 – у Східній Азії та Тихоокеанському регіоні, 142,4 років у країнах Близького Сходу та Північної Африки і 195,4 років у Південній Азії.
Україна
Цього року Україна посіла 74 місце серед 156 країн. Загальний індекс гендерного розриву складає 71,4% (минулого року ми були на 59-му місці, а індекс становив 72%).
За показником «економічна участь та кар’єрні можливості» (1) ми – на 44 місці у світі (минулого року були на 39-му, а позаминулого року – на 28-му), за показником рівня освіти (3) – на 27 місці (минулого року були на 26-му), за показником «доступ до системи охорони здоров’я та тривалість життя» (4) – на 41 місці (минулого року були на 52 місці, позаминулого – 56-му), а ось за показником «політичні права та можливості» (2) ми опустилися на 103 місце у світі (минулого року були на 83 місці, позаминулого – на 105-му).
Якщо проаналізувати детальніше індекс гендерного розриву за показником політичного представництва, то за критерієм «жінки у парламенті» ми посідаємо 98 місце (минулого року були на 88-му, позаминулого – на 121-му), а за показником «жінки на міністерських посадах» – 110 місце, (минулого – 82-е місце, позаминулого року – 102-ге).
Підготувала Наталія Жачек, Жінки:50%