У часи кризи найуспішнішими будуть гендерно диверсифіковані управлінські команди – тобто жінки + чоловіки. Такої думки дійшли урядовиці, колишні та чинні народні депутатки та топ-менеджерки енергетичних підприємств під час конференції «Енергетика без гендеру: битва щодня».
Жінки & чоловіки: співпраця чи конкуренція
За даними різних досліджень, кожен другий чоловік визнає те, що жінкам важко робити кар’єру в енергетичній галузі. Адже це галузь, яка роками вважалась саме «чоловічою». Досі лише чоловіки очолювали Міністерство енергетики, великі енергокомпанії. Ольга Буславець стала першою жінкою в історії українського уряду, яка стала на чолі профільного міністерства, нехай і у ролі тимчасово виконуючої обов’язки міністерки (нині вона є першою заступницею міністра) .
«На певних етапах свого життя я відчувала, що аби пройти на певну посаду, треба бути на голову вищою за чоловіка-конкурента. Однак якщо ставиш це собі за мету – то в тебе неодмінно вийде. Я навчалась на енергетичному факультеті в національному технічному університеті в Донецьку, і жінок там було не більше 20%, а закінчило навчання ще менше. При цьому професори дивились на дівчат в аудиторії поглядом «що ви тут робите?». Однак я змогла успішно захистити і диплом, і кандидатську, з посади головного спеціаліста в міністерстві дійти до посади його очільниці. І тільки останнім часом у мене не було відчуття гендерної нерівності», – розповідає Ольга Буславець.
Ольга Бєлькова до червня 2020 року була народною депутаткою від «Батьківщини», членкинею Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, однак склала повноваження і обрала топ-менеджмент у державній енергетичній компанії. Зараз Бєлькова є директоркою з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями ТОВ «Оператор ГТС України».
Вона вважає, що взаємодоповнення чоловічих та жіночих поглядів на управління та співпраця є запорукою управлінського успіху.
«Маю велике коло спілкування з чоловіками в енергетиці і бачу як змінюється на краще їхня позиція щодо ролі гендеру в енергетиці. У кризові часи саме диверсифіковані управлінські команди дають найкращий результат. Саме тому наші іноземні колеги запроваджують гендерні квоти щодо управлінських посад. У нас є в правлінні жінка – і в неї інший хід думок. І це дуже важливо для ухвалення зважених рішень. У політиці теж стає все більше жінок, які в дискусіях і експертизі звертають увагу завжди на трохи інший аспект будь-якої проблеми. Я особисто як політикиня відстоювала гендерні квоти в наглядових радах державних компаній і банків. Сподіваюсь, що ця ініціатива буде розвиватися й далі», – каже Ольга Бєлькова.
Читайте також: До Ради вдруге подали законопроєкт про гендерні квоти у наглядових радах
Ольга Бабій теж змінила політику на енергетику. Свого часу в 2015 році вона була обрана до Київської обласної ради від «Самопомочі», зараз – є членкинею національного регулятора – НКРЕКП.
«Коли йшлося про призначення членом НКРЕКП – довкола були самі чоловіки, і для мене це було дуже дискомфортно. Здавалося, що вони розумніші, експертніші, я відчувала комплекс меншовартості. Однак коли розпочалась реальна робота – саме ці чоловіки стали моєю підтримкою і допомагали розібратися в предметі», – поділилася Ольга Бабій.
Пандемія – подвійний удар по жінці
Однак карантин у зв’язку з пандемією та запровадження локдауну стали подвійним ударом передусім для жінок. У ситуації, коли гендерної рівності не досягли, ці кризові явища почали поглиблювати гендерний розрив.
«Переведення діяльності в онлайн стало подвійним навантаженням для жінок. Жінки мають вдома забезпечити побут, приділити увагу дітям, водночас організувати своє робоче місце і продуктивно працювати. Так, є багато крутих жінок, які могли під час засідання і зварити борщ, і дати експертний коментар, але давайте визнаємо – це важко», – каже Наталія Бойко, екс-заступниця міністра енергетики та вугільної промисловості України, членкиня правління НАК «Нафтогаз».
До слова, Наталія Бойко могла би стати народною депутаткою від «Європейської Солідарності» після складання мандату Іриною Луценко, однак відмовилась на користь Володимира В’ятровича, сконцентрувавшись на діяльності в енергетичному секторі.
Читайте також: Лана Зеркаль стала радницею голови правління Нафтогазу
Народна депутатка, членкиня Комітету з економічного розвитку ВРУ Людмила Буймістер погоджується щодо подвійного навантаження на жінок, є багато слабких місць у законодавстві, але найповільніше змінюється суспільна свідомість.
«Ми з юристами шукали, як нардепу по Трудовому кодексу піти в декрет. Не знайшли відповідь. Але є механізми, які закладають гендерну рівність на законодавчому рівні, однак не сприймаються суспільством масово як норма. Наприклад, у скандинавських країнах, де в батька є право взяти декретну відпустку не лише на рівні законодавства, але й на рівні суспільного схвалення і сприйняття цього як норми. Це буде змінюватися і в нас, і водночас із цим буде змінюватися ставлення до жінок», – вважає Людмила Буймістер.
Ольга Буславець переконана, що протиставляти родинне і робоче не варто, а успіх саме в тому, аби знайти баланс між цими сферами. При цьому урядовиця наголошує на тому, що власне їй вдалося досягти балансу.
«На моє переконання, жінка буде успішною будь-де, в кожній сфері, однак треба знайти баланс між жіночністю та професійністю. Не варто думати, що якщо хочеш побудувати кар’єру, то треба чимось жертвувати. Я реалізувала себе як дружина і мати, і успішна вже двадцять років в енергетиці – і все ок. Кажу це, щоб дівчата вірили в себе і не блокували досягнення цілей ніякими страхами», – каже Ольга Буславець.
Управління в час кризи: чому б і не жінці?
«Я стежу за Україною давно. Одна річ, коли ви просуваєте жінку в перші номери виборчих списків, але чи вагому роль вона відіграє потім в ухваленні рішень? Адже зрештою більшість рішень – за чоловіками. Не міністр чи міністерка одноосібно ухвалює рішення, це результат роботи команди, але хто зрештою впливає на те, яким буде фінальне рішення? От, власне, це і є вирішальним показником, якого непросто досягти. Навіть у нас, в Партії зелених, відчутно, що у питаннях логістики, транспорту, сільських територій – чоловічий голос буде краще почутим, тоді як жіночий – у соціально орієнтованих питаннях», – каже депутатка Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель.
Вона входить до німецької Партії зелених «Союз 90». Це партія, де найкращий гендерний баланс із усіх у Німеччині. Однак і тут є певні проблеми.
«Коли ми голосуємо за партійний список у Європарламент чи Бундестаг, федеральний уряд, то перше місце за замовчуванням жінці. Це наш фундаментальний принцип. Це приклад для наслідування. Зберігаємо лідерство у цьому гендерному аспекті, однак поки ще співвідношення 50/50 не досягли. Часом бракує гідних кандидаток – і це значна проблема», – каже європарламентарка.
Ольга Бабій вважає, що особливо важливо розвивати гендерну рівність у кризових умовах.
«Це треба робити неодмінно, але розумно. Є ключовий підхід: відповідність людини й покладеної на неї задачі Тому спершу професійні якості, потім – питання статі. Однак, за аналітикою Форбсу, жінки виграють у кризи, бо вони командні гравці, об’єднують і ведуть за собою команду», – каже діячка.
Ольга Буславець найважливішими антикризовими рисами жінок вважає багатозадачність, наполегливість та витривалість, а ефективність жіночого антикризового менеджменту ілюструє власним прикладом.
«Очолити міністерство мені запропонували у складні часи в енергетиці. Навесні був дуже непростий час, молодий ринок, який потребував еволюції, плюс пандемія. Для мене це стало особистим викликом, але вважаю, що за ці сім місяців роботи є чим пишатись, бо вдалось стабілізувати ситуацію по всіх напрямках. І владнати кризу, яка виникла з інвесторами у відновлюваній енергетиці, і багато зробити для реформ вугільної галузі, і розпочати стратегічну роботу по багатьох напрямках», – аргументує Буславець.
Що варто змінити
«Я 20 років була антикризовою менеджеркою, і з мого досвіду, щойно назріває криза – на топ-посади призначають жінок. Але при цьому зберігається нерівність у ставленні до жінок та чоловіків, в оплаті праці та можливостях кар’єрного просування. Є ще багато роботи щодо рівності, тож варто ввести гендерні корективи у всі законодавчі ініціативи», – переконана Людмила Буймістер.
Читайте також: Наталія Бойко: «Мені казали: «Ой, ви така красива й молода, а вже заступник міністра!»
Наталія Бойко додає, що на гендерну рівність негативно вплинула незавершена реформа державної служби.
«Деякі фрагментарні рішення цієї реформи лише погіршували становище жінок. Змінилась ситуація щодо умов декретної відпустки для держслужбовиць, щодо лікарняних, що збільшило ризик втратити роботу. Треба повернути механізми соціальних гарантій, бо оплата праці в державному секторі нижча, ніж в корпоративному, але саме існування соціальних гарантій дозволяє привабити в держсферу кваліфікованих фахівців», – нагадує вона.
На її погляд, вагому роль має відігравати жіноче менторство.
«Жінкам на керівних позиціях, особливо в складних секторах на кшталт енергетики, потрібно іноді спинитись, озирнутись і допомогти колегам-жінкам. Наприклад, поговорити, щоб спробувала податись на конкурс на високу посаду, бо часто жінки навіть не подають заявок. Бо «багато чоловіків», «складна сфера», «не доросла». Рада, що є жінки які готові вести за собою і надихати, і це відобразиться на амбіціях жінок, які готові будувати своє майбутнє. Якщо будемо самі підтягувати молодше покоління і брати на себе менторство – тоді й буде гендерна рівність на топ-посадах», – переконана Наталія Бойко.
Світлана Чернецька, для 50%