Зображення: intelligentinsurer.com
Національне агентство України з питань державної служби разом із іншими урядовими відомствами підготували практичний посібник «Методика гендерно-правової експертизи законодавства». Видання було опубліковане за підтримки програми «ООН Жінки». У посібнику детально розписані всі кроки, які урядовці рекомендують як бажані для отримання якісної експертизи.
Гендерно-правова експертиза – це аналіз чинного законодавства, результатом якого є надання висновку щодо його відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Під час такої експертизи відбувається виявлення положень, які не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей. Щоб потім здійснити наступний крок – подолання за допомогою ефективних правових механізмів усіх форм дискримінації за ознакою статі, виявлених у процесі проведення експертизи.
«Важливо пам’ятати, що рівність де-юре не обов’язково означає рівність де-факто. Тому ми говоримо, що гендерна рівність вимірюється, перш за все, рівністю можливостей та рівністю результатів. Саме поняття рівності в даному контексті не означає однакового ставлення до всіх груп чоловіків та жінок. Навпаки, гендерна рівність говорить нам про те, як важливо враховувати різницю, яка існує між людьми за такими основними ознаками, як стать, вік, раса, індивідуальні вподобання, стан здоров’я, місце проживання, національність та інші. І коли ми проводимо гендерно-правову експертизу, виходячи саме з цього контексту, це дає нам змогу виявити можливі дискримінаційні положення для певних груп та спрогнозувати майбутній вплив на такі групи. Отже, фактично експертиза дозволяє по-новому подивитись на чинне законодавство. Побачити, наскільки враховано або не враховано інтереси та потреби різних груп жінок і чоловіків, дівчат і хлопців. До того ж, гендерно-правова експетиза є механізмом не тільки виявлення проблем, а й вирішення їх, через надання відповідних рекомендацій», – йдеться у посібнику.
Також автори виділяють такі переваги гендерно-правової експертизи:
- Розробка законодавства на основі фактичних даних;
- Покращення прозорості та відповідальності законодавства;
- Більш ефективне врахування думок всіх груп населення та рівність у процесі прийняття рішень;
- Узгодження та моніторинг національних та міжнародних зобов’язань щодо забезпечення ґендерної рівності;
- Потенціал до збільшення рівня представленості жінок та прискорення економічного зростання;
- Протидія дискримінації;
- Зміцнення принципу верховенства права;
Як це працює?
Крім того, у посібнику наводиться низка прикладів, як саме відбувається гендерно-правова експертиза. Так, якщо мова про документ, який пов’язаний із захистом репродуктивних прав, або просто із доступом до медичних послуг, то варто звернути увагу, чи враховано в ньому потреби жінок та чоловіків з інвалідністю.
«Зокрема, наявність спеціального обладнання для огляду жінок із фізичною інвалідністю, ліжка/крісла для гінекологічного огляду чи зможуть вони скористатись акушерськими та гінекологічними консультаційними послугами тощо. Чи забезпечує акт законодавства або проект нормативно-правового акту рівний доступ до інформації для жінок та чоловіків із порушеннями зору, і чи є сурдоперекладач для жінок та чоловіків із вадами слуху», – зазначається в посібнику.
Ще один приклад – аналіз програм, які розробляє і втілює в життя місцева влада. З-поміж іншого, ішлося про програму «Майбутнє Вінниччини в збереженні здоров’я громадян на 2016-2020 роки» в частині «Протидія ВІЛ-інфекції та СНІДу» та обласної програми профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів В і С у Вінницькій області на 2014- 2016 роки.
«Аналіз показав гендерний розрив: серед осіб, які отримали послуги консультування та тестування, переважали жінки (62 %) проти чоловіків (38 %). Утім кількість чоловіків (61,1 %), хворих на вірусні гепатити, значно переважає кількість жінок (38,9 %). Також було зазначено недоступність послуг з обстеження і лікування для сільського населення – 72,6 % серед зареєстрованих хворих становлять жителі міст. Одним з заходів політики в даній сфері було виділення 1,5 млн грн. на придбання пересувної лабораторії, а також додаткових коштів на придбання тест-систем та швидких тестів».
Розробкою посібника займалися державні службовці Офісу віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики України, Міністерства юстиції, Міністерства соціальної політики та Національного агентства України з питань державної служби. Видання містить додатки з інструкціями щодо того, як проводити гендерну експертизу, первинний гендерний тест, контрольний список запитань для проведення гендерного аналізу, а також глосарій. Ознайомитися зі змістом посібника можна тут.
Надаємо, навесні 2019 року Міністерство юстиції України внесло зміни в порядок проведення державної реєстрації нормативно-правових актів. Відтоді з документами, які передаються до Мін’юсту для реєстрації нормативного акту і включення його до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, разом із самим актом і супровідним листом необхідно також подавати висновок про проведення гендерно-правової експертизи.
50%
