11 березня Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) на брифінгу оголосив, що ВООЗ оцінює поширення коронавірусу в світі як пандемію.
Цього ж дня, майже в цей самий час на засіданні уряду було затверджено рішення про тритижневий карантин по всій країні «з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».
Здавалось, це власне те, чого так чекали всі українці від уряду – дій на випередження. Того, що свого часу не зробили в Італії.
Урядовий карантин поширили тільки на «відвідування закладів освіти» і «проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб».
Щойно оголосили про тритижневий карантин, моя стрічка в фейсбуці замайоріла жіночими повідомленнями «Що робити з дітьми?».
Одна моя знайома – мати двох дітей (без п’яти хвилин випускниці і школяра молодших класів), приватна підприємниця, працює з 8 до 19 щодня п’ять днів на тиждень. Її чоловік – так само. Обидві бабусі в цій родині теж працюють, а дідусі за станом здоров’я не можуть допомогти з дітьми. Із випускницею допомоги не треба – це вже самостійна людина, яка посилено готується до ЗНО. Але що робити з молодшим 8-річним сином ніхто не знає. Брати дитину із собою на роботу просто неможливо через специфіку зайнятості, залишати дома із сестрою – це або не дати можливості їй готуватись до іспитів, або дозволити йому безкінечно сидіти у планшеті чи телевізорі. Родина фінансово спроможна найняти няню, але шукати її в «пожежному режимі» вкрай важко.
І це лайтовий варіант. Бувають же випадки, коли і грошей найняти няню немає, і родичів, які б могли допомогти, теж.
Скільки таких родин зараз в Україні?
За даними Держкомстату, в 2017 році в Україні працювало 14,9 тис. дошкільних навчальних закладів, які відвідували 1 303 800 дітей; у 2017/18 навчальному році – 16,2 тис. загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчалося 3 921 700 учнів. У 756 професійно-технічних навчальних закладах здобували професію 269 400 осіб; у 661 вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації навчалося 1 538 600 студентів.
Жодних директив, роз’яснень чи рекомендацій, як такій кількості родин організувати своїх дітей на час карантину станом на 12 березня я не знайшла ані на Урядовому порталі, ані ні на сайтах МОЗ, МОН чи Мінсоцполітики.
Якщо подивитись на проблему ще прискіпливіше, то станом на листопад 2017 року в Україні налічувалось більше 5,6 мільйонів домогосподарств з дітьми, із них близько 25% (близько 1,5 млн) – це домогосподарства з двома і більше дітьми, а щонайменше 10% – це домогосподарства з одним дорослим (тобто щонайменше понад півмільйона одиноких дорослих, що виховують дітей). А за словами Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, в 2018 році в Україні з 7 млн 600 тисяч дітей – 3 мільйони проживали у неповних сім’ях, переважно, з мамою та бабусею.
У самотньої матері в період карантину вибір доволі важкий. Це реально вибір між здоров’ям дітей і виживанням родини.
Мені видається доволі очевидним, що найбільше урядовий шкільний карантин вплине на стан жінок, адже в першу чергу на плечі жінок – одиноких матерів само собою, але й тих, що виховують дітей у шлюбі, покладено обов’язок із забезпечення та організації виховання і навчання дітей на період карантину.
Разом з тим, 15 із 16 членів Кабінету міністрів, які вчора приймали рішення про шкільний карантин, є чоловіками. З огляду на їхні офіційні біографії я можу дозволити собі припустити, що вони ніколи не перебували у «декретній відпустці» чи не робили перерви в кар’єрі, пов’язані з вихованням або лікуванням їхніх дітей, а тому не знають, що таке поєднати офіційну зайнятість і три тижні догляду за дитиною чи дітьми дошкільного або шкільного віку.
До речі, на сайті ВООЗ з’явилися вказівки щодо захисту дітей та шкіл від передачі вірусу COVID-19, які опублікували 10 березня Міжнародна федерація Червоного Хреста (IFRC), ЮНІСЕФ та ВООЗ.
Документ дає рекомендації для адміністрацій шкіл та вчителів, батьків та інших дорослих і самих учнів та дітей різного віку. Цікаво, що ніде в цих рекомендаціях не йдеться про необхідність закриття шкіл як захід із профілактики зараження коронавірусом. Навпаки, батькам радять таке: «замість того, щоб утримувати дітей поза школою, привчайте їх до гігієни рук та респіраторної гігієни у школі та інших місцях, наприклад, частого миття рук, прикривання кашлю чи чхання зігнутим ліктем або серветкою, яку необхідно одразу викинути у закритий сміттєвий бак, не торкатись очей, рота чи носа, якщо вони неправильно мили руки».
Наприклад, Швейцарія з населенням 8,5 млн осіб (в рази меншим, ніж населення України) і 815 підтвердженими випадками інфікування коронавірусом (що в сотні разів більше, ніж в Україні), з яких 6 – летальні, а також сусідством із Італією (яка є лідеркою в Європі серед поширення коронавірусу, і з якої вірус прийшов до Швейцарії), досі не запровадила карантинних заходів в установах освіти. Тут дитячі садочки, школи і університети працюють у штатному режимі, лише посилені заходи з дотримання особистої гігієни і санітарії, а також проводиться потужна роз’яснювальна-просвітницька кампанія серед місцевого населення. На федеральному рівні заборонені масові заходи з кількістю учасників більше 1000, інші заходи проводяться чи скасовуються за рішеннями місцевої влади.
Для порівняння, федеральний уряд Швейцарії (Федеральна Рада) очолює жінка, а складається він із семи осіб, із яких три жінки (43% складу уряду).
Цікаво, чи було би рішення уряду України щодо превентивних карантинних заходів таким самим, якби половина його персонального складу були жінки?
Спробую дати декілька порад жінкам щодо можливої організації їхнього робочого часу на період шкільного карантину.
Матері (батьки), які працюють на підставі трудового договору, згідно із Кодексом законів про працю (далі – КЗпП) і Законом України «Про відпустки» можуть:
1) Щоб не втрачати заробітну платню, скористатись своєю щорічною оплачуваною відпусткою (як правило, 24 календарні дні на рік), але варто розуміти, що зазвичай на підприємствах є затверджені графіки відпусток, які можуть не збігатися з періодом карантином. Тому у разі бажання передчасного виходу у відпустку тут важливо дійти згоди з роботодавцем. Разом з цим, згідно зі статтею 10 Закону щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків, батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу, або в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Тут варто пам’ятати, що відповідно до статті 19 Закону, жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, але за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
2) взяти відпустку без збереження заробітної плати за власним бажанням, яка повинна бути надана роботодавцем в обов’язковому порядку матері (батьку дитини, бабі, діду чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів), для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території (стаття 25 Закону).
На жаль, для матерів (батьків) приватних підприємців відпустки не передбачені законодавством, а тому питання влаштування виховання і навчання ними дітей на період карантину залишається повністю на їхніх плечах.
Олена Виноградова, юристка, для 50%
PS. Сьогодні Президент Франції Емануель Макрон оголосив карантин у всіх навчальних закладах Франції на невизначений строк. На місцеву владу покладено обов’язок надавати послуги догляду за дітьми працюючим батькам.
