Яким чином потрібно мотивувати жінок іти в політику, з якими викликами стикаються депутатки, що обрані за мажоритарними округами, і чому в парламенті таких депутаток нині лише чотири? Ці та інші питання обговорювали у Львівському прес-клубі, де напередодні відбувся круглий стіл на тему «Лідерство жінок у мажоритарних виборчих округах. Стан, виклики, кращі практики та перспективи». Дискусія видалася дуже яскравою, змістовною й такою, що спонукає думати й діяти.
50% записали важливі тези з круглого столу.
Директор програми USAIDРАДА Ігор Когут у своєму вступному слові наголосив на важливості гендерної рівності.
«Коли ми готували тренінги для команд народних депутатів України, то з’ясували, що саме у Львові є два округи, де на виборах у 2014 році перемогли жінки. Згодом було дообрано ще двох жінок. Тож нині маємо чотири мажоритарниці у Верховній Раді. Поговоримо про те, чому лише чотири, що може бути причиною, і яким шляхом можна змінювати цю ситуацію», – зазначив Когут.
Він також запросив до слова Оксану Юринець та Ірину Подоляк (обидві народні депутатки пройшли до парламенту, здобувши перемогу на мажоритарних округах – авт.)
Читайте також: Чи існує «дружня» до жінок виборча система?
Оксана Юринець констатувала, що для жінки значно складніше пройти по «мажоритарці».
«Тому що по-перше, є стереотипи, а по-друге, ми робили дослідження і з’ясували, що жінки не підтримують жінок… Мажоритарний округ – це непросто, скажу відверто. Бо депутат-мажоритарник – це коли ти займаєшся всім і відразу, бо інакше ти неефективний і «не такий», бо «ми тебе туди послали зовсім за іншими речима». Коли мене сьогодні дуже часто запитують, що зробити жінці, яка прагне йти у велику політику, то я раджу спочатку йти в малу. Тобто починати з місцевих рад, щоб мати досвід і розуміти, який вигляд має бюджетування на місцях, як відбувається громадська робота тощо», – пояснила депутатка.
Вона також акцентувала увагу на тому, як працюють жінки у Верховній Раді:
«Я не буду хвалити всіх депутаток у парламенті, але скажу одне: жінки у парламенті є спроможними, якісно працюють, і дуже часто тягнуть за собою всіх тих, хто просто підтягується. Але це так само потрібно. Бо перед тим, як ти будеш стояти в центрі й представляти позицію, ті чоловіки, які просто роблять свою роботу, все одно мають стояти десь там поруч. Так дуже часто трапляється у парламенті, коли нас об’єднують певні проблеми чи вирішення тих чи інших ситуацій, хоча до того ми могли посваритися-побитися. І центром такого об’єднання зазвичай стають жінки», – наголосила політикиня.
Читайте також: Оксана Юринець: «Рішення іти в політику я усвідомила на восьмому місяці вагітності»
У свою чергу, депутатка Ірина Подоляк зауважила, що в партії «Самопоміч» найефективнішими є ті обласні осередки, які очолюють жінки.
«Я не знаю, чому так відбувається, але жінкам завжди більше треба. Вони готові брати на себе значно більшу відповідальність, ніж чоловіки. Не знаю, як треба мотивувати, але я переконана, що представництво жінок у місцевому самоврядуванні, у виконавчих органах, у Верховній Раді мусить бути обов’язково. Жінки мають неймовірний потенціал, із ними можна домовитися в таких ситуаціях, коли із чоловіками це неможливо зробити. І нам значно легше порозумітися у парламенті між жінками. Вони гнучкіші, кмітливіші, відповідальніші, менш конфліктні», – визнала Подоляк.
Тим часом, головна консультантка управління із зв’язків з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування апарату Верховної Ради Катерина Петрученко оприлюднила статистичні дані, згідно з якими в органах самоврядування вищого рівня жінок значно менше, ніж в органах самоврядування нижчого рівня. За її словами, в обласних радах є лише 14,4% жінок від загального депутатського корпусу, у районних радах – 23,5%, в міських радах – 31,7% й у сільських та селищних – майже 50% жінок.
«У нас немає жодної жінки-голови обласного центру. Також, якщо порівняти представництво жінок серед міських, селищних й сільських голів та серед депутатів, то серед депутатів жінок більше, ніж серед голів. Це пояснюється статусом посади: якщо він вищий, то й жінок менше, а чоловіків – більше. Але якщо порівняти два останні скликання, то спостерігається незначне збільшення жінок», – наголосила Петрученко, додавши, що внаслідок реформи децентралізації після об’єднання громад посади голів посіли чоловіки.
Читайте також: «Якщо жінки підуть в політику, хто борщі варитиме?»: проміжні дані виборів в ОТГ
«Водночас ми спостерігаємо, що коли Верховна Рада призначає позачергові вибори, то кількість жінок, які виграють, є більшою, ніж на чергових. Це тому, що після дострокового припинення повноважень голови ради, його обов’язки виконує секретар. А на цій посаді працює багато жінок. Відповідно, вони отримують можливість реалізувати свій потенціал та отримати довіру виборців. І використовують цей шанс», – зазначила спікерка.
Депутатка Львівської обласної ради Тетяна Бей пригадала, що перш ніж балотуватися на виборах, цікавилася дослідженням, хто і чому голосує чи не голосує за жінок.
«Було таке питання: «Наскільки ефективно жінки працюватимуть для округу, якщо в них є сім’я і троє дітей?». Це стримувало виборців. Вони казали: «Будемо краще голосувати за чоловіків, тому що вони будуть ефективніше працювати, бо половину часу жінка буде присвячувати сім’ї й дітям». Але насправді це не так. Я для себе вирішила, що буду максимально, ефективно й продуктивно працювати для округу, для людей», – розповіла депутатка.
Експерт із виборчого законодавства та технологій Ігор Ткач у відповідь зауважив, що подібні стереотипні формулювання про сім’ю та дітей потрібно долати.
«Бо коли кажуть, що в пані є троє дітей, і вона не може бути депутатом, то треба розуміти, що в її чоловіка є теж троє дітей, і він не допомагає дружині, а є батьком своїх дітей. Такі речі варто розрізняти на рівні культури», – наголосив спікер.
Він також заявив, що законодавче запровадження гендерного квотування для політичних партій є вимушеним, але потрібним підходом.
Читайте також: Чи уціліють гендерні квоти у боротьбі за Виборчий кодекс?
«Якщо ми впровадимо квоти на початкових етапах, то система буде налаштована так, що партії будуть змушені шукати жінок, роздивлятися навколо, запрошувати економістів, адвокатів, фахівців інших спеціальностей, допускати їх до влади. І фактично ми можемо виростити покоління нових політиків, де питання «чоловік чи жінка» взагалі не буде стояти. Є позитив у тому, що ми рухаємося в цьому напрямку, але треба розуміти як ми безнадійно відстаємо. Тому що, наприклад, Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок у політиці та інші резолюції написані у вісімдесятих роках минулого століття», – зауважив Ткач.
Учасники та учасниці круглого столу також не оминули увагою Всеукраїнський форум сім’ї, який нещодавно відбувся у Києві.
Читайте також: «Перескрепити поребрик»: реакція соцмереж на Всеукраїнський форум сім’ї
«У мене сьогодні виникає когнітивний дисонанс, коли ми говоримо і вживаємо слово «гендер», а в результаті цього форуму пропонується вилучити це слово й усі пов’язані з ним сенси з українського законодавства», – зауважила Ірина Подоляк.
Із нею погодилася очільниця громадської організації «Центр «Жіночі перспективи» Любов Максимович.
«Теж мала когнітивний дисонанс і була шокована. Я це пройшла ще 10 років тому, коли «синьо-білі» мені писали, що такі організації як наша проводять «гендерний геноцид» у Львівській області. Вважаю, що питання гендерної політики сьогодні дуже заполітизоване. Наскільки заполітизоване, як колись політизували мовне питання», – зазначила Максимович.
Наостанок Ігор Ткач спробував пояснити, чому в суспільстві виникає спротив, коли йдеться про гендер, і чому держава насправді має бути зацікавлена в лобіюванні питання рівності в політиці.
«Тут ідеться про методологію. Завжди потрібно пояснювати, що чоловіки й жінки є рівними у гідності й правах, а у всьому іншому вони є різними. Треба розрізняти, що ми насправді є різні, неоднакові. Ця неоднаковість якраз і є причиною того, для чого жінок потрібно обов’язково залучати в політику. Тому що оцінка і підходи до всіх питань у чоловіків і жінок є різними. А якщо в нас у політиці будуть тільки чоловіки, то ми самі обкрадатимемо своє суспільство і свою державу тим, що застосовуватимемо лише один підхід», – наголосив експерт.
Вікторія Кобиляцька, 50%
