Головна Статті Христя Фріланд та її політика мостів замість стін

Христя Фріланд та її політика мостів замість стін

7
890

13 червня Христя Фріланд отримала у Вашингтоні премію Дипломат року (Foreign Policy’s Diplomat of the Year Award). Представляючи чинну міністерку закордонних справ Канади, директорка-розпорядниця МВФ Крістін Лагард перерахувала успіхи Христі Фріланд у зовнішній політиці.

Принагідно згадаємо, що на початку цього року очільниця МЗС Канади очолила рейтинг 50 найвпливовіших людей Канади за версією канадського журналу Toronto Life.

Що допомогло колишній журналістці стати успішною політикинею, чому Джастін Трюдо довгих вісім місяців умовляв Христю Фріланд розпочати політичну кар’єру та чому вона називає середній клас «жіночим», а еліту нагорі «чоловічою», – читайте матеріал 50%.

Початок кар’єри

У 1988 році студентка Гарварду Христя Фріланд вперше приїхала до Києва за програмою студентського обміну. Потім вона неодноразово поверталася сюди та й свою кар’єру розпочала в Україні як журналістка-фрілансер The Financial Times, The Washington Post та The Economist.

Пізніше Христя працювала у лондонському бюро The Financial Times, очолювала московське бюро видання, потім працювала у провідних світових ЗМІ та зрештою завоювала репутацію фінансової журналістки, яка добре розуміється на міжнародній політиці, фінансах та економіці.

Едвард Лукас, колишній журналіст The Economist, згадує, що на початку кар’єри Христя була оперативнішою, ніж інші журналісти: «Вона завжди йшла на крок попереду. Можу пригадати принаймні два випадки, коли я брав інтерв’ю у людей, з якими було дуже важко домовитися про зустріч, а посеред розмови їм хтось телефонував, вони брали слухавку та радісно віталися: «О, привіт, Христю, як справи?».

З журналістики в політику

У липні 2013 року Фріланд пішла з журналістики, щоб розпочати політичну кар’єру. Вона балотувалася на довиборах у парламент Канади від Ліберальної партії Джастіна Трюдо та виграла праймеріз із підтримкою у 49% голосів. У жовтні 2015 року її вдруге обрали депутаткою парламенту навіть з кращим результатом (49,8%).

У листопаді 2015 року Христя Фріланд увійшла до складу уряду Джастіна Трюдо, обійнявши посаду міністра міжнародної торгівлі Канади. А вже у січні 2017 року –  очолила Міністерство закордонних справ Канади.

Ера плутократів – розквіт багатіїв, занепад середнього класу

Майбутня очільниця МЗС Канади познайомилася з Джастіном Трюдо під час презентації своєї книги «Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи», яка увійшла до списку бестселерів The New York Times. Ця зустріч відбулась у грудні 2012 року.

У своїй книзі Христя Фріланд застерігає, що сучасні багатії належать до глобальної спільноти: у них більше спільного між собою, ніж зі співвітчизниками. Плутократи не хочуть заробляти гроші у чесній конкурентній боротьбі, вони воліють лобіювати створення особливих умов для свого бізнесу. Христя Фріланд досліджувала цей новий клас двадцять років та показала гендерні відмінності між «жіночим» середнім класом і «чоловічою» елітою нагорі.

Джастіна Трюдо дуже зацікавила книга «Плутократи», тож після презентації він підійшов до авторки й почав розмову про розшарування суспільства та занепад середнього класу.

Уривок з книги «Плутократи»:

«Супереліта майже повністю складається з чоловіків. В тому, що нагорі майже немає жінок, найбільше дивує те, що у інших суспільних сферах вони займають дедалі помітніше місце. Якщо ви не плутократ, то все більша ймовірність, що ваш бос – жінка, що у вашій сім’ї жінка заробляє більше, що у вашому класі дівчата вчаться краще. «99 відсотків» стають дедалі «жіночішими», але «1 відсоток» (відсоток супербагатіїв – прим. ред.)  залишається чоловічим клубом. Розрив між «1 відсотком» і рештою – це водночас розрив між середнім класом, в житті якого дедалі більшу роль відіграють жінки, і суто чоловічою елітою нагорі… Що багатіша людина, то патріархальніше життя… Підозрюю, що більшість плутократів вважає, ніби жінки не вибиваються нагору, бо їм бракує потрібних якостей… Але пригадую, як ми колись говорили з одним інвестором-мільярдером. Проблема, сказав він, не в тому, що жінки дурніші чи їх менше, ніж чоловіків; він наймав на роботу багато жінок, і вони нічим не поступались колегам-чоловікам. Але в жінок, мовляв, немає хватки: «У них нема інстинкту вбивці, вони не хочуть воювати, не бють у слабкі місця». Як приклад він навів свою підлеглу, яка плакала, коли він вказував їй на помилку. А так, за його словами, не виграєш».

Згодом передвиборча кампанія партії Трюдо була розроблена з урахуванням ідей з книги «Плутократи». Програма лібералів, серед іншого, містила такі пріоритетні цілі, як зменшення податків для представників середнього класу, реформування державних виплат на дітей та збільшення податків для найбагатших.

Довгі вагання, довгі вмовляння

Якось Христя Фріланд зізналась, що іноді їй «легше розібратися з будь-якою торгівельною угодою, ніж щодня вирішувати, на кого залишити дітей».

Коли прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо поскаржився під час свого виступу в резиденції мера Лондона, що йому було завжди непросто переконувати жінок розпочати політичну кар’єру, він мав на увазі в тому числі й Христю Фріланд, яку він умовляв приєднатися до його команди довгих вісім місяців.

Після першого знайомства під час презентації книги «Плутократи» Фріланд і Трюдо знову зустрілися в Оттаві в червні 2013 року і цього разу майбутній прем’єр-міністр Канади  запропонував Христі Фріланд стати кандидаткою на парламентських виборах від Ліберальної партії. Майбутня успішна політикиня понад місяць розмірковувала над пропозицією Трюдо та врешті повідомила, що змушена сказати «ні».

Христя Фріланд була готова відмовитися від успішної кар’єри в Thomson Reuters, але не могла пожертвувати інтересами родини. Трюдо зателефонував їй та запевнив, що він розуміє, як важливо враховувати інтереси сім’ї. Однак він не полишив надію переконати Фріланд. «Під час усіх наших розмов він підкреслював важливість державної служби як форми служіння народу,» – згадує Христя Фріланд.

Після довгих роздумів та розмов з родиною, Христя Фрілан вирішила, що зможе приділяти достатньо уваги кар’єрі та сім’ї, тож погодилась на пропозицію Трюдо.

У 2013 році вона переїхала з Нью-Йорку до Торонто разом з чоловіком Грехемом Воулі, журналістом  New York Times, і трьома дітьми.

Заслужене підвищення

Христя Фріланд – третя жінка, яка очолила Міністерство закордонних справ Канади та перша представниця Ліберальної партії на цій посаді.

Її промову у парламенті Канади 6 червня 2017 року розібрали на цитати. У ній вона зокрема йшлося, що «внутрішня і зовнішня політика – це не два ізольовані світи; вони взаємопов’язані».

Перебування Христі Фріланд на посаді очільниці міністерства торгівлі запам’яталося напруженими переговорами щодо угоди про торгівельно-економічне співробітництво між ЄС та Канадою (CETA). Спочатку підписання було скасовано, оскільки угоду блокувала Бельгія. Однак Христі Фріланд вдалося добитися підписання угоди.

Також міністерка торгівлі гарно показала себе у важких переговорах щодо Північноамериканської зони вільної торгівлі – NAFTA (North American Free Trade Agreement).

Призначення на посаду очільниці міністерства закордонних справ розглядають у Канаді як визнання гарної роботи Христі Фріланд на попередній посаді. Результати її діяльності у міністерстві торгівлі були настільки переконливими, що деякі справи та обов’язки з попереднього відомства передали Фріланд у нове міністерство.

Міністерка закордонних справ – персона нон грата

У своїх журналістських матеріалах Христя Фріланд часто критикувала Кремль та Путіна, з яким зустрічалась особисто, коли готувала інтерв’ю в 2000 році. Однак її внесли до списку осіб, яким заборонено в’їзд на територію РФ, лише після анексії Криму в 2014 році та введення Канадою санкцій проти Росії. Після призначення Христі Фріланд на посаду очільниці міністерства закордонних справ Канади для багатьох виглядає дивним той факт, що їй досі заборонено перебувати на території Російської Федераціії.

Усім, хто критикує призначення Фріланд на посаду очільниці МЗС через її холодні стосунки з Росією, Трюдо відповів: «Якщо вас цікавить, як вона спілкуватиметься з колегами з Росії, я скажу так: вона вільно говорить російською».

Стиль роботи

Як колишня журналістка, Христя Фріланд надає перевагу прямим запитанням, а не люб’язностям, притаманним дипломатам. До того ж, вона воліє розмовляти особисто, а не довіряти довідковим звітам. «Щоб отримати справжню історію, треба поговорити з багатьма людьми», – каже вона.

Під час переговорів вона дотримується трьох правил:

✔  переконуй, але не провокуй;

✔  шукай союзників, де тільки можеш;

✔  використовуй аргументи, які базуються на фактах, а не на ідеології, яку ти підтримуєш.

Цінності та переконання

Христя Фріланд виступає за ліберальну демократію, відкриті ринки та політику підтримки середнього класу.

Коли її спитали, чому вона є великою прихильницею капіталізму, Фріланд навела цитату Ангуса Дітона, лауреата Нобелевської премії з економіки, який стверджує, що промислова революція стала для багатьох «великою втечею» від життя, у якому пригноблення та виснажливу працю сприймали як належне.

«Я жінка. Я дружина. Я мама. Сто років тому мене б лупцював чоловік. Від цього потерпали майже усі жінки. Навіть коли я була школяркою, вчителі били дітей лінійками. Зараз у нашому суспільстві таке ставлення до жінки вважається неприйнятним».

Однак, вона застерігає, що «немає нічого незмінного –  у внутрішній політиці держав, а також у відносинах між країнами може статися регрес та втрата прогресивних здобутків».

Виступаючи у парламенті 31 жовтня 2016 року, Христя Фріланд зазначила, що «важливо будувати політику, яка базується на зведенні мостів, а не стін». Також вона підкреслила важливість  “відкритого суспільства” та підтримки статусу Канади, як “країни торгівлі” і  «нації емігрантів».

«Я переконана, що ми повинні формувати міжнародну політику Канади, пам’ятаючи про наші цінності, створювати коаліції навколо цих цінностей та повсякчас допомагати не словом а ділом тим країнам, де наші дії можуть допомогти досягнути змін на краще», – підкреслила Христя Фріланд.

Моя Україна

Хоча Христя виросла в Альберті, вона має тісні зв’язки з Україною завдяки матері, Галині Хом’як, юристці, громадській активістці та феміністці. Приклад матері показав Христі, якою сильною може бути жінка. У 1988 році мати Христі балотувалась від партії Нових Демократів, але програла вибори.

Дідусь Христі по лінії матері покинув Західну Україну перед Другою світовою війною. У відомій статті «Моя Україна та велика брехня Путіна» (2015) Фріланд детально розказала історію своєї родини та підкреслила, що пишається тим, що належить до українсько-канадської спільноти.

Галина вдома спілкувалася зі своїми двома доньками українською, нагадуючи їм, що «людям в Радянській Україні не дозволяють говорити українською». Христя Фріланд говорить англійською, французькою, російською та італійською мовами. А вдома з дітьми – українською.

Наталія Жачек, 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Наталія Жачек
Більше публікацій Статті