18 грудня Світовий економічний форум (World Economic Forum) опублікував щорічне глобальне дослідження – Індекс гендерного розриву 2018 (The Global Gender Gap Index 2018), вимірювання охоплюють 149 країн світу.
Індекс вимірюється за чотирма показниками: економічна участь (1); розширення прав і можливостей у політиці (2); рівень освіти (3) та доступ до системи охорони здоров’я й тривалість життя (4).
Висновки – 2018:
- За умови збереження нинішніх темпів, на усунення глобальної гендерної нерівності знадобляться 108 років; гендерний паритет в економічній сфері буде досягнуто через 202 роки.
- Гендерний розрив трохи зменшився у 2018 році, проте й досі жінки пропорційно менше ніж чоловіки активно задіяні у політиці (2) та на ринку праці (1).
- Загалом, показник розриву в економічній участі (1) чоловіків та жінок скоротився у 2018 році; однак, зафіксовано погіршення ситуації з доступом до освіти та до системи охорони здоров’я (3), а також розширення прав і можливостей у політичній сфері (2).
Згідно зі звітом Світового економічного форуму, світовий Індекс гендерного розриву досягнув позначки у 68%.
Хоча у порівнянні з 2017 роком показник покращились лише незначним чином, однак, ці зміни важливі, адже 2017 став першим роком з часу публікації першого звіту у 2006 році, коли було зафіксовано збільшення гендерного розриву.
З чотирьох ключових показників, які вимірювались, лише показник економічної участі продемонстрував зменшення гендерного розриву. Це сталося головним чином завдяки зменшенню розриву у доходах між чоловіками і жінками (у 2018 році цей показник сягнув 51%), а також збільшенню жінок на керівних посадах (світовий показник складає 34%).
Втім, дані вказують на те, що все-таки жінок пропорційно менше задіяно на ринку праці. Серед причин цього є те, що процеси автоматизації виробництва мають непропорційний вплив на роботу, яку традиційно виконували жінки (мається на увазі некваліфікована робота, яку замінено автоматами) . Водночас жінки недостатньо представлені у тих сферах зайнятості, які зараз активно розвиваються та потребують навичок та знань STEM (наука, технологія, інженерія та математика).
В Індексі підкреслено, що часто причина полягає у тому, що недостатньо розвиненою є інфраструктура, яка необхідна для того, що жінки могли зайти на ринок праці, мова про сферу догляду за дітьми та літніми людьми. Також неоплачувана праця залишається відповідальністю жінок.
Що стосується інших трьох показників, а саме доступу до освіти, системи охорони здоров’я та політики – тут гендерний розрив збільшився у 2018 році.
Проте дані свідчать, що 22 країни Заходу демонструють покращення індексу політичної участі жінок, в той час як в решті країн світу розрив у залучення жінок і чоловіків до політичного життя збільшується.
Десятий рік поспіль на першому місці за рівнем Індексу гендерного розриву залишається Ісландія (країна закрила гендерний розрив на 85,8%). Незважаючи на найкращі показники у світі, в Ісландії спостерігається незначне погіршення за показником економічної участі через збільшення гендерного розриву серед депутатів, вищих посадових осіб та керівників.
Серед інших країни світу з ТОП-10 за індексом гендерного розриву: Норвегія, Швеція, Фінляндія, а також Нікарагуа, обігнавши Руанду. Таким чином Руанда вперше за багато років не продемонструвала зростання. Вперше до ТОП-10 увійшла Намібія.
Серед країн «Великої двадцятки» знову лідирує Франція, зайнявши 12 місце (77,9%), втративши одну позицію у порівнянні з минулим роком, за нею йдуть Німеччина (14 місце, 77,6%), Велика Британія (15 місце, 77,4%), Канада (16 місце, 75,5%) та ПАР (19 місце, 75,5%).
Сполучені Штати втратили дві позиції, скотившись на 51 місце (72%).
Серед країн, які знаходяться у другій сотні: Китай (103 місце, 67,3%), Індія (108 місце, 66,5%), Японія (110 місце, 66,2%), Республіка Корея (115 місце, 65,7%), Туреччина (130 місце, 62,8%) та Саудівська Аравія (141 місце, 59%).
Україна посіла 65 місце, погіршивши свої результати минулого року, коли ми займали 61 місце у світі за індексом гендерного розриву.
За індексом гендерного розриву щодо показника «Економічна участь та кар’єрні можливості» Україна посіла 28 місце (минулого року було 34), за показником рівня освіти – 26 (минулого року було 28), за показником здоров’я та «тривалість життя» – 56 (минулого року було 51) та за показником «політичні права та можливості» – 105 місце (минулого року було 103 місце).
За критерієм «Жінки у парламенті» ми посідаємо 121 місце, а за показником «Жінки на міністерських посадах» – 102 місце.
Підготувала Наталія Жачек, 50%
