Наразі є пряма юридична вимога щодо закону про реєстровані партнерства — це рішення Європейського суду з прав людини, у якому вказано, що поки Україна не вирішила проблему реєстрації одностатевих стосунків, ми порушуємо Європейську конвенцію з прав людини. Про це народна депутатка України Інна Совсун розповіла в інтерв’ю «Повазі».
«Моя роль у цій історії в тому, щоб стати першою, хто не побоїться публічно про це сказати, зареєструвати законопроєкт і поставити перший підпис під цією ініціативою. Я не хочу цього, але: всі партнерські організації, всіх, хто за це вболіває, налаштовую –– нам треба бути готовими до того, що боротьба може виявитися тривалою. Та я роблю все можливе, аби це трапилося швидше», — пояснила Інна Совсун.
Читайте також: Львівська облрада проти реєстрованих партнерств: суд став на бік військовослужбовця
Нині законопроєкт пройшов кілька комітетів — це комітети європейської інтеграції, цифрової трансформації, соціальної політики, молоді та спорту, здоров’я. Кожен зі згаданих комітетів підтримав законопроєкт.
«Але найбільше проблем — у профільному комітеті, Комітеті правової політики, де його просто не виносять на розгляд. Вони не виносять ніякого рішення, і ми не можемо технічно нічого далі робити, не можемо просунути законопроєкт у залу парламенту. Саме тому зараз думаємо над альтернативними шляхами, яким чином можна вирішити цю проблему», — відзначає депутатка.
Депутат або депутатка можуть сказати слово «ЛГБТ», і небо не падає на землю
Інна Совсун також відзначила, що загалом робота над цим законопроєктом допомогла депутатам і депутаткам змінити своє ставлення до ЛГБТ та відкинути упередження і стереотипи щодо цієї теми.
«Багато депутатів і депутаток побачили, що, виявляється, про це можна говорити, що народний депутат або депутатка можуть сказати слово «ЛГБТ», і небо не падає на землю. Багато для кого це було несподівано. Коли я реєструвала його, мені казали, що я дурна, що як же так можна. І просто боялися про це говорити — існувала така собі «скляна стеля».
З іншого боку, частина депутатів просто не мала достатньо інформації про проблему. Вони не розуміли, що це таке, вони були під впливом якихось дивних уявлень. Вочевидь, із цим відчуттям, із цим сприйняттям люди, особливо старше покоління, не народжуються. Це формується. І серед депутатів відбувся процес зміни — я його помічаю», — підсумувала політикиня.
Нагадаємо, в березні 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт «Про інститут реєстрованих партнерств» (№9103). Документ пропонує визначити, що реєстроване партнерство – зареєстрований сімейний союз двох повнолітніх осіб однієї чи різної статі, в основі якого лежить взаємоповага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємні права та обов’язки. Законопроєктом також пропонується закріпити особисті немайнові права та обов’язки реєстрованих партнерів. Ця законодавча ініціатива визначає суб’єктів проведення реєстрації; підстави та порядок визнання партнерств недійсними як органом державної реєстрації актів цивільного стану, так і судом, правові наслідки недійсності, а також порядок припинення реєстрованого партнерства.
Крім того, в законопроєкті уточнюється, що реєстроване партнерство не є шлюбом. А також те, що проживання осіб однією сім’єю не є реєстрованим партнерством, якщо відповідний союз не зареєстровано. Після державної реєстрації партнери набувають статусу близьких родичів. А саме: члена сім’ї першого ступеня споріднення одне щодо одного, незалежно від того, чи проживають вони фактично разом та чи ведуть спільно домашнє господарство. Реєстрація партнерства у разі ухвалення буде проводитися після 10 днів із дня подання відповідної заяви. А розірвання можливе як за спільною заявою, так і за волевиявленням однієї зі сторін.
