Головна Статті Крістін Лагард: Зціпивши зуби, з посмішкою рухатися вперед

Крістін Лагард: Зціпивши зуби, з посмішкою рухатися вперед

1
699

Крістін Лагард, директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду, посіла третє місце у списку найвпливовіших жінок світу 2018 року за версією журналу Forbes.

Вона стала першою жінкою на багатьох топових посадах: не лише першою директоркою-розпорядницею МВФ, а й першою жінкою, яка очолила міжнародну юридичну компанію Baker&McKenzie та першою жінкою, яка стала на чолі міністерства фінансів Франції.

50% підготували матеріал про те, як юристка змогла стати міністеркою фінансів та бути двічі обраною на посаду директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду, а також чому вона на всіх посадах серед головних пріоритетів визначає політику гендерної рівності.

Лідерка з дитинства

Крістін Мадлен Одетт Лалуетт народилася в перший день 1956 року. Її батько був викладачем англійської літератури в університеті, а мама викладала французьку граматику, латинь та давньогрецьку мову в школі. Як пригадує Крістін, в дитинстві її оточувала література.

Крістін нині може похвалитися досконалим володінням кількома мовами: вона вивчала латинь та грецьку, а також англійську та іспанську, а зараз, під час зустрічей з молодими підприємцями, завжди радить вчити англійську.

Важливим досвідом для Крістін, як для майбутньої лідерки, були роки, коли вона була ватажком скаутів.

Згадуючи дитинство, вона підкреслює, що ніколи не стикалася з упередженим ставленням через те, що вона дівчинка: «Я виросла в оточенні трьох молодших братів, мої батьки ніколи не показували, що я й брати чимось відрізняємось».

Вона з дитинства дуже любить оперу. Її брат – відомий оперний баритон Олів’є Лалуетт (Olivier Lallouette).

Чому вчить спорт

Навіть зараз, маючи дуже мало вільного часу, пані Лагард щоранку прокидається о 5-й та займається йогою або йде в басейн. Любов до спорту сформувалася ще в дитинстві, коли Крістін займалася синхронним плаванням, була в національній збірній, а у 15 років отримала бронзову медаль на чемпіонаті Франції.

Синхронне плавання навчило її викладатися на повну, працювати в команді, а також не зупинятися перед труднощами. В часи юності Крістін синхронне плавання ще не було в олімпійській програмі:

«Інші спортсмени не вважали спортсменками дівчат, які танцювали у воді, затримуючи дихання. Тренер нашої збірної вчив нас, що коли дуже важко, треба зціпити зуби, посміхнутися та ставати до роботи. Мені дуже допомогло це вміння зціпивши зуби, з посмішкою рухатися вперед».

Чому невдача не завжди поразка

У 17 років Крістін отримала стипендію на навчання та поїхала до Сполучених Штатів, де не лише навчалася, а й влаштувалася помічницею конгресмена Вільяма Коена (Коен у 1997 – 2001 роках обіймав посаду міністра оборони США в адміністрації президента Клінтона – ред.).

Після повернення зі Сполучених Штатів вона намагалася вступити до Державної школи управління (École nationale d’Administration) – престижного навчального закладу, який готує майбутніх високопосадовців. Їй двічі не вдалося стати студенткою, але поразки лише загартували дівчину.

Пані Лагард зізнається, що дуже засмутилася, коли не вступила в школу управління, але вирішила прийняти поразку й спробувати зайнятися чимось іншим, бо «поразки вчать, що після них треба швидко повертатися до лав».

Врешті Крістін вступила в Інститут політичних наук, де вивчала соціальне право. Пізніше вона пояснила, що хотіла стати юристкою, щоб боротися за скасування смертної кари. На щастя, коли вона закінчила інститут, вища міра покарання вже була у Франції поза законом.

«Моя кар’єра могла б бути дуже нудною, якби я закінчила школу управління, бо тоді я мала б менше можливостей змінювати сфери професійної діяльності», – зізнавалася пізніше пані Лагард.

А сфери діяльності вона змінювала кілька разів: спочатку почала кар’єру юристки, швидко доросла до посади голови міжнародної юридичної компанії Baker&McKenzie, а потім очолювала міністерство торгівлі, міністерство сільського господарства та міністерство фінансів Франції й зрештою стала директоркою-розпорядницею МВФ.

Скляна стеля для жінок-юристок

Після закінчення інституту Крістін вперше стикнулася з дискримінацією за статевою ознакою, коли спробувала влаштуватися на роботу в одну з найпрестижніших юридичних фірм Парижа. Спочатку вона успішно склала іспит, який підтвердив, що її кваліфікація відповідає всім вимогам.

Але під час співбесіди вона запитала, чи матиме вона можливість колись стати партнером фірми. Їй з посмішкою відповіли «Звісно, ні». Вона перепитала й почула відповідь: «Тому що ви жінка». То був 1979 рік.

Пані Лагард забрала резюме й пішла геть. Незабаром вона влаштувалася в юридичну фірму Baker&McKenzie. Співбесіду проводила жінка, яка була керуючою партнеркою компанії. КрістінЛагард згадувала пізніше, що ця жінка була для неї рольовою моделлю й менторкою: «Мені здається, вкрай важливо, щоб в організаціях жінки мали більше повноважень та займали керівні посади. Не дивно, що я пішла працювати саме вBaker&McKenzie, адже там серед керівників була жінка, яка могла сказати «Що? Дискримінація щодо співробітниці, тому що вона жінка? Ні».

Тож кар’єра Крістінрозпочалася в найбільшій юридичній компанії світу Baker&McKenzie – спочатку вона працювала юристкою, а потім  очолила відділення в Західній Європі й пізніше переїхала в головний офіс у США та в 1999 році стала першою жінкою, що очолила організацію, яка має офіси в 35 країнах світу, налічує понад 2400 юристів та має річний обіг в майже 1.5 мільярдів доларів. За роки перебування Лагард на посаді голови компанії, загальний дохід фірми збільшився на 30%.

Політична кар’єра

Неочікувано для самої пані Лагард, у 2005 році вона отримала пропозицію від Домініка де Вільпена, прем’єр-міністра Франції, повернутися додому та очолити міністерство міжнародної торгівлі Франції.

За два роки, вже в уряді Франсуа Феллона,  її запросили спочатку очолити міністерство сільського господарства, а потім – міністерство фінансів. Тоді вона стала першою жінкою-міністром фінансів Франції.

Крістін Лагард дуже вирізнялась з-поміж інших членів уряду, бо 1) не була випускницею Національної школи управління та 2) була жінкою.

Втім, вона гарно виконувала свою роботу й незабаром очолила Раду з економічних та фінансових питань (ECOFIN), яка об’єднує міністрів економіки та фінансів усіх держав-членів ЄС. А у 2009 році Крістін Лагард посіла перше місце серед міністрів фінансів Європи за рейтингом видання The Financial Times.

Вона була популярною міністеркою фінансів, попри те, що її попередник на посаді міністра фінансів Франції Домінік Стросс-Кан нещадно її критикував та звинувачував у некомпетентності через те, що вона не мала профільної освіти.

Втім, відсутність економічної чи фінансової освіти не завадили їй стати успішною наступницею Стросс-Кана не лише в міністерстві фінансів, а й на посаді директора-розпорядника МВФ.

Директорка-розпорядниця МВФ

Коли у 2011 році посада голови МВФ неочікувано звільнилася через секс-скандал з тодішнім директором-розпорядником Домініком Стросс-Каном, Ангела Меркель була серед тих, хто наполягав на тому, що саме Крістін Лагард має очолити цю міжнародну організацію.

Очоливши найбільшу фінансову інституцію світу, в якій працюють понад 2700 представників зі 189 країн світу, вона успішно впоралась зі своїми обов’язками й була переобраною на другий термін у 2016 році.

Під час її першої каденції вона спрямувала сили на вирішення кризи у Єврозоні державних боргів, яка захопила Грецію, Ірландію, Іспанію, Португалію та Італію.

Друга каденція розпочалась з кризи платоспроможності в таких країнах, як Аргентина та Туреччина, а також початком торгівельної війни між США та Китаєм.

Крістін Лагард зізналася, що, перебуваючи на посаді директорки-розпорядниці МВФ, ніколи не відчувала упередженого ставлення до себе через те, що вона жінка. Водночас вона звернула увагу на те, що на багатьох форумах та зустрічах, які вона відвідує, люди починають відволікатися на розмови або перевіряти пошту, коли виступають жінки.

Пані Лагард є прихильницею вільної торгівлі та глобалізації, вона переконана, що саме завдяки глобалізації такі речі як смартфони стали доступними. Адже вони були б недосяжними для масового споживача, якби не було можливості знаходити дешеві виробництва в інших країнах та якби не доводилось конкурувати з іншими виробниками через відкритість ринків.

Також вона підкреслює, що 700 мільйонів китайців та сотні мільйонів жителів Азії, Латинської Америки та Африки вирвалися з бідності саме завдяки глобалізації.

Водночас вона наводить результати досліджень МВФ про те, що розвиток штучного інтелекту, новітніх технологій та автоматизація найбільше впливають на зайнятість жінок. Приблизно 11% жіночих і 9% чоловічих професій або повністю зникнуть, або ж переживуть значні скорочення. Тож уряди країн мають спрямовувати зусилля на те, щоб жінки отримували нові навички, які допоможуть їм адаптуватися до нових умов на ринку праці.

Підтримка жінок – сестринство

У документальному фільмі «Її історія. Жіноча революція» Крістін Лагард пригадує, як проходила її співбесіда перед призначенням на посаду директора-розпорядника МВФ.

Вона зайшла в кімнату, де за столом сиділи 24 члени виконавчої ради – серед них не було жодної жінки.Такий склад керівних органів великих організацій видається їй дивним, і вона цілеспрямовано намагається змінити такий стан речей: «Мені знадобилось кілька років, щоб переконати членів виконавчої ради МВФ, що гендерна економіка є надважливою».

Завдяки зусиллям пані Лагард, нині МВФ може похвалитися більш гендерно збалансованим складом співробітників: «Особисто я завжди запропоную роботу жінці, а не чоловіку, якщо вони обидва мають однакову кваліфікацію».

Вона переконана, що просування жінок-лідерок є критично важливою умовою глобального процвітання та зростання добробуту.

«Я завжди працювала у сферах, де домінують чоловіки, тож можу сказати, що в такому середовищі домінує групове мислення – у всіх однакова точка зору, подібний досвід, всі закінчували однакові вузи, всі мають схоже ставлення до всього, тож в підсумку рішення ніхто не ставить під сумнів. Я не кажу, що група, яка складається лише з жінок, продукувала б кращі рішення – але для прийняття правильних рішень важливо чути різні точки зору, сумніви, питання».

Квоти

Ставлення Крістін до гендерних квот кардинально змінилося від повного відторгнення до цілковитої підтримки: «Багато років я була переконана, що квоти ображають жінку, що жінок треба обирати виключно за їхні заслуги. Але якщо чекати на зміни без впровадження квот, знадобиться занадто багато часу».

Коли пані Лагард була міністеркою фінансів Франції (з 2007 по 2011 роки), вона зрозуміла, що без квот не обійтися, коли почала проводити зустрічі з топ-менеджерами найбільших компаній країни. Вона запитувала усіх керівників, чи є у них жінки в радах директорів. Всі відповідали, що немає, коли вона запитувала чому, всі починали пояснювати: «Розумієте, ми намагаємось, але…».

Тож вона закінчувала розмову наступним побажанням: «Сподіваюсь, коли ми зустрінемось наступного року, ви матимете жінок у раді директорів».

Наступного року їй відповідали: «Пані міністерко, ми робили все можливе, але не могли знайти компетентних жінок на цю посаду».

Пані Лагард була готовою почути таке пояснення, тому підготувалась заздалегідь: «Я дістала з кишені аркуш паперу з прізвищами 30 жінок, які не просто були компетентними, але й мали бажання працювати. Я віддала їм списки та попередила: «Якщо наступного року не буде змін, матимете великі проблеми».

Саме в той час великі зміни почалися у всій Франції – у 2011 році депутати парламенту проголосували за закон Зіммермана-Копе, згідно з яким компанії, у яких працювали понад 500 осіб та які мали прибуток понад €500 мільйонів за три роки, повинні були мати мінімум 40% осіб однієї статі серед співробітників.

Помилки

На репутації Лагард негативно позначилась криза Єврозони, коли рятували економіку Греції. Критики переконані, що Лагард занадто швидко піддалася на вмовляння представників Єврокомісії та Європейського центробанку. Греції дуже сильно потрібні були гроші, тому МВФ відійшов від власних правил, щоб швидше видати кошти. Лагард визнала свої помилки, яких вона припустилась в умовах хаосу, й стандарти видачі кредитів, які були змінені заради Греції, знову зробили суворими.

Перед другим призначенням Лагард на посаду директорки-розпорядниці МВФ у Франції проти неї відкрили справучерез те, що вона нібито неналежно виконувала обов’язки міністерки фінансів та не оскаржила рішення третейського суду щодо відшкодування державним коштом понад 400 мільйонів євро бізнесмену з оточення тодішнього президента Ніколя Саркозі. Суд тривав рік і зрештою її визнали винною у службовому недбальстві, але не присудили жодного покарання чи штрафу.

Продовження кар’єри в політиці?

Цього року обиратимуть нового голову Єврокомісії та Європейського центробанку. Журналісти так часто запитують Крістін Лагард щодо її намірів очолити одну з цих європейських інституцій, що вона доволі різко відповіла в одному з останніх інтерв’ю для The Financial Times: «Мене вже починає дратувати це питання. Ні, мене не цікавить жодна з цих посад. У мене зараз дуже важлива робота, і я не збираюсь покидати це прекрасне судно, коли попереду його можуть чекати буремні хвилі».

Другий термін на посаді директорки-розпорядниці МВФ спливе якраз перед наступними президентськими виборами у Франції.  Перед її першим призначенням директоркою-розпорядницею МВФ у Франції йшли дискусії щодо її кандидатури на посаду прем’єр-міністра. Коли перший термін її роботи у Вашингтоні добігав кінця, у Франції знову почалися дискусії щодо того, що вона може очолити уряд країни. Й цього разу згідно з соцопитуваннями, її рейтинги знову були доволі високими. Тож французькі експерти не виключають, що Крістін Лагард повернеться у французьку політику. Проте сама Лагард про це не говорить.

Наталія Жачек, 50%

 

Більше публікацій
Більше публікацій Наталія Жачек
Більше публікацій Статті