Жінки — це 50% успіху України

Крик і «фіолетове цунамі»: У Швейцарії відбувся жіночий страйк

У Швейцарії тисячі жінок взяли участь у масовому страйку, вимагаючи рівної оплати праці та протестуючи проти домашнього насильства. Вони кричали впродовж 60 секунд майже о 15:24 – час, коли, за їхніми розрахунками, жінки починають працювати безкоштовно через розрив у заробітній платі (жінки в Швейцарії заробляють на 18,3% менше, ніж чоловіки, а їхня пенсія в середньому на третину менша). Крім того, учасниці страйку провели хвилину мовчання, вшанувавши пам’ять жінок, які загинули внаслідок домашнього насилля, пише The Guardian.

Подія відбулася у неділю, 14 червня.

Через коронавірусні обмеження страйк був не таким масштабним, як торік, коли понад пів мільйона людей вийшли на вулиці, щоб привернути увагу до проблем жінок. Цього разу акцій протесту було багато, але вони не стали масовими. Так, в Цюриху в протестній ході взяла участь приблизно тисяча людей. У Базелі близько 500 жінок перекрили міст для демонстрації, а на Театральній площі міста зібралися понад 300 людей. У Лозанні демонстрації проходили на трьох різних площах, а загальна кількість учасників та учасниць сягнула близько двох тисяч.

«Ми феміністки – сильні, горді й розгнівані», – скандували дві тисячі жінок у Женеві. В Беллінцоні з вимогами щодо рівної оплати праці вулицями пройшли близько 200 жінок, а понад 250 зібралися в Сьйоні. Усі учасниці, як і минулого року, були в одязі фіолетового кольору, через що ЗМІ почали їх називати  «фіолетовим цунамі».

19-річна студентка з Женеви Роксанна Еріко розповіла, що її маму вбив її партнер, який вдавався до насилля.

«Я кричу тут за всіх інших дітей, які втратили маму чи батька, а також кричу за маму, яка б теж кричала, якби вона все ще була з нами», – сказала дівчина.

Ще одна жителька Женеви 70-річна Роуз-Анжела Грамоні заявила, що не пропустила жодного страйку, починаючи з 1991 року:

«Тепер я можу спокійно померти. Прийшло наступне покоління. Бо раніше мені було дуже сумно. Я думала про те, що ми боролися за багато речей, але не завершили свою боротьбу, й мені здавалося, що не було нікого, хто міг би це зробити».

20-річна учасниця страйку Вані Ніуті заявила, що «хотіла б ходити вночі в спідниці, шортах або легінсах, не боячись, що її зґвалтують».

Як повідомлялося, у Швейцарії в жовтні минулого року за підсумками парламентських виборів депутатками стала рекордно велика кількість жінок — 84 із 200 парламентаріїв Національної ради (великої палати швейцарського парламенту). Частка жінок серед депутатського корпусу склала рекордні 42%, а Швейцарії вдалося обійти за цим показником такі європейські країни, як Норвегія, Італія та Франція.

Нагадаємо, що перший страйк жінок відбувся у Швейцарії в 1991 році з нагоди 20-річчя з дня набуття жінками цієї країни права голосувати на федеральному рівні. Тоді протестувальниці закликали до захисту від дискримінації на робочому місці та сексуальних домагань під час роботи. Ці вимоги через п’ять років були закріплені у швейцарському законі про гендерну рівність.

50%