Жінкам у політиці складно й легко водночас виявити власну індивідуальність, характер і силу духу. Найстриманіші костюми й політкоректну броню завжди можна присипати «перцем» у вигляді аксесуарів, пише Vogue.
Однією з найзнаменитіших жінок у політиці, яка робила сильні заяви, не використовуючи слів, вважається сьогоднішня (15 травня) іменинниця — голова ради директорів Національного Демократичного Інституту (НДІ) Мадлен Олбрайт, колишня Держсекретар США (її призначив на посаду державного секретаря США в 1997 році президент Білл Клінтон). Її легендарні брошки щоразу були таким собі невербальним посланням співрозмовникові, символічними заявами світові або ж повноцінною позицією Білого Дому.
«Ви думаєте, що глави держав провадять тільки серйозні розмови, але насправді вони часто починаються з погоди або «мені дуже подобається ваша краватка», — запевняє власниця найзнаменитішої колекції брошок.
Серед кількох книг авторства Олбрайт є «Читайте мої брошки: історії з дипломатичної скриньки», видана у 2009 році. Її прикрасам також була присвячена виставка в Музеї сучасного мистецтва й дизайну в Нью-Йорку (2009—2010), де було виставлено приблизно 200 брошок. Куратор експозиції Девід Макфедден тоді зазначив: «Цінності прикрасам надає не те, що їх створили художники чи ювеліри (їхні імена здебільшого невідомі), а те, що їх вибрала держсекретар, і те, як вона їх використала». До речі, серед брошок майже немає дорогих речей, Мадлен віддає перевагу вінтажним брошкам. По суті, колишня держсекретар стала першою жінкою в політиці, яка перетворила прикраси на комунікативний інструмент.
А все почалося в 1993 році, відразу після війни в Перській затоці.
«Цього б ніколи не сталося, якби не Саддам Хусейн», — написала Мадлен у своїй книзі «Читайте мої брошки: історії з дипломатичної скриньки». «Тоді Сполучені Штати наполягали на резолюціях, які санкціонують Ірак. Це був жахливий час, доводилося говорити про Саддама Хусейна щодня, оскільки він вдерся в Кувейт. Контрольовані урядом іракські ЗМІ тоді порівняли мене з «неперевершеною змією». У мене якраз була брошка зі змією, тож я просто одягнула її на наступну зустріч стосовно Іраку. Коли преса запитала мене про це, я подумала: «О, ну, це принаймні весело». Я була єдиною жінкою в Раді Безпеки (Мадлен була представницею при ООН упродовж 1993-1997 років. У 1993 році Білл Клінтон, що переміг на президентських виборах, призначив її постійною представницею США при ООН і членкинею свого кабінету), і просто вирішила додати трохи біжутерії».
Друга знакова брошка Мадлен — синій птах з піднятою головою. 24 лютого 1996 року голова птиці була в жалобі, саме в цей день кубинські льотчики-винищувачі збили два беззбройні цивільні літаки над міжнародними водами між Кубою й Флоридою. Троє американських громадян і один кубинець загинули. На пресконференції Олбрайт засудила як злочин, так і злочинців: «Зазвичай я віддаю перевагу ввічливим розмовам, але бувають моменти, коли підійдуть тільки прості висловлювання».
Брошки Олбрайт в її політичному житті завжди були особистим способом розмови без слів. Згодом журналісти й світові лідери навчилися читати «вінтажні» знаки (Мадлен часто купувала свої прикраси саме на блошиних і вінтажних ринках). «Як з’ясувалося, випадків, щоб сигналізувати про свої почуття, було більш ніж достатньо», — говорить Олбрайт. «У добрі дні я носила квіти, метелики й повітряні кульки, у погані — всі різновиди жуків і м’ясоїдних тварин. Я бачила в цьому додатковий спосіб висловити своє ставлення».
Брошку у вигляді жука (Iradj Moini, 1997) Олбрайт одягнула на офіційну зустріч із російськими представниками після того, як у залі засідань американські спецслужби знайшли «жучок». А ось брошку з Мікі Маусом Мадлен використала щоб порівняти те, що відбувається, з мишачою метушнею. Краб із войовничими клешнями свідчив про негативне ставлення США. Якщо Олбрайт хотіла дати зрозуміти про різко негативне ставлення, то обирала осу — відсилання до девізу Мохаммеда Алі: «Пурхайте, як метелик, жаліть, як бджола».
«У мене була стрілка, подібна до ракети, і коли тривали переговори з Росією про протиракетну оборону, російський міністр закордонних справ запитав: «Це один із ваших ракетних перехоплювачів, які ви носите?». І я відповіла: «Так. Ми робимо їх дуже маленькими, тож ліпше домовляймося».
Про те, що переговори затягнулися, завжди можна було зрозуміти за равликом на жакеті Олбрайт. Для переговорів з північнокорейським лідером Кім Чен Іром Мадлен вибрала нескромних розмірів американський прапор. А для зустрічі з президентом Південної Африки Нельсоном Манделою підготувала брошку у вигляді зебри — символу африканського континенту.
Є й брошка, що має не таємний, а проте дуже особистий сенс — це «Розрив скляної стелі». Прикрасу створив у 1997 році американський художник Вівіан Шімояма. Шматочки розбитого скла символізували «скляну стелю» (як відповідь на вираз «Досягти своєї стелі»), розбиту в ту мить, коли Мадлен стала першою жінкою, яку призначили на посаду Держсекретаря.
