«Я виграла у Варшаві у Ярослава Качинського, виграю і в Анджея Дуди». Це слова майбутньої кандидатки на посаду президента Польщі – єдиної, хто має шанси перемогти чинного главу держави.
Про це пише «Європейська правда». Подаємо матеріал зі скороченнями. Повна версія «Замість Туска: хто кине виклик президенту Дуді на польських виборах».
Польська опозиція нарешті визначилася, хто стане її кандидатом на виборах, які відбудуться у травні наступного року.
Від «Громадянської платформи», ключової опозиційної сили в країні, опонувати чинному президенту Анджею Дуді буде Малгожата Кідава-Блонська. У партійному голосуванні її кандидатура перемогла майже з трикратним відривом. Є шанси, що вона буде змагатися за цю посаду не лише від імені «Платформи», а й здобуде підтримку також інших прозахідних сил Польщі.
Правнучка польського президента Станіслава Войцеховського, віцеспікерка Сейму протягом двох останніх скликань та його спікерка у 2015 році, Кідава-Блонська лише зараз почала сприйматися як потенційний лідер «Платформи».
Цьому сприяв успіх на парламентських виборах столичного списку партії, який очолювала політикиня – він переміг список провладної партії «Право та справедливість» (ПіС) на чолі з Ярославом Качинським. І що не менш важливо, рекордна кількість виборців – більш ніж 416 тисяч – поставила «плюсик» біля імені саме Кідави-Блонської (вибори у Польщі проходять за системою відкритих списків, де виборці можуть підвищувати або знижувати місце у списку окремим кандидатам). Для порівняння, Ярослав Качинський на цих виборах отримав близько 249 тисячі голосів.
І проігнорувати такий прояв довіри в партії не могли.
Але попри те, що її кандидатура перемогла на партійних праймеріз із величезним відривом, очікуваним цей вибір теж не був.
Адже до останнього кандидатом від опозиції вважали експрем’єра та колишнього президента Європейської ради Дональда Туска. Він був, і вочевидь залишається, найрейтинговішим польським опозиційним політиком.
Нове обличчя опозиції
«Рішення Дональда Туска відмовитися від участі у президентських виборах викликало певне розгублення всередині опозиції», – розповідав ЄвроПравді експосол Польщі в Україні Ян Пєкло.
Як відомо, Туск нещодавно був обраний головою Європейської народної партії. Поєднувати цю роботу з боротьбою за посаду президента Польщі навряд чи можливо.
На думку експосла, таке рішення Туска завдало удару по шансах опозиції. «Ми вже бачимо декілька осіб, які претендують там на лідерство. І не виключено, що до моменту виборів опозиція підійде в більш роз’єднаному стані, аніж є зараз», – заявляв він.
Варто визнати, польській опозиції вдалося уникнути такого сценарію, хоча до останнього це було не очевидно.
У першу чергу проблеми полягали в амбіціях чинного глави партії Гжегожа Схетини. Попри те, що під його керівництвом «Громадянська платформа» програла три виборчі кампанії поспіль, Схетина до останнього намагався забезпечити своє лідерство у партії.
Найнебезпечнішим його суперником була саме Кідава-Блонська, яка, на відміну від нього, довела здатність до перемоги на виборах, коли боролася у Варшаві з Ярославом Качинським. Вирішальним стало опитування, проведене серед партійців – кого воліють бачити кандидатом у президенти. На ньому віцеспікерка не лише з відривом перемогла. Важливим є й інше: Схетина зайняв у ньому розгромне сьоме місце.
Після таких результатів лідер партії, як і низка інших претендентів, сам відмовився від боротьби за висування від партії на президентських виборах.
Попереду ще один етап, на якому втрата ним впливу, найімовірніше, продовжиться: чергові вибори глави партії.
Чинний керівник «Платформи» до останнього намагався їх відстрочити, але після впевненої перемоги Кідави-Блонської партія вирішила, що час для змін настав. Партійні вибори призначені на кінець січня – початок лютого.
Зважаючи на заклик Дональда Туска про те, що Схетина має поступитися лідерством, з великою ймовірністю можна сказати, що на керівництво ключової опозиційної сили Польщі чекатимуть значні зміни.
Протистояти Polexit
Чекає на зміни й риторика польської опозиції. Перші заяви Кідави-Блонської показали, що окрім традиційного наголосу на захисті демократичних інституцій, у партії мають намір активніше використовувати екологічну тематику.
Зрештою, проходження до Сейму блоку лівоцентристів, які також робили ставку на екологію, показало, що попит на це у Польщі існує.
У першу чергу кандидатка в президенти піддала критиці відмову Польщі не долучатися до спільної кліматичної політики ЄС.
«Я розумію, що для прем’єр-міністра і для мене ці 30 років (термін реалізації цієї політики) – це період, по закінченню якого ми не будемо хвилюватися з приводу того, що залишимо в цьому світі. Але молодь залишиться – їм доведеться жити у світі, який ми залишимо. І вони мають право жити в цих містах, вчитися, створювати сім’ї… Саме тому ми не можемо уникати відповідальності за клімат», – вважає вона.
Аргументи чинного уряду про те, що до таких змін не готовий польський бізнес, вона називає «ляпасом» для країни.
Також Кідава-Блонська обіцяє блокувати спроби уряду зменшувати незалежність судової влади.
«Це початок Polexit, це початок того, що «ПіС» хоче вивести нас із Європи. Так, вони не говорять про це прямо, але ці дії означають, що ми сильно відстаємо від країн, які думають про спільне майбутнє», – каже кандидатка.
* * * * *
Перемога ПіС та поразка попередньої польської партії влади, «Громадянської платформи», у 2015 році стала неочікуваною для України.
Однак демократія – річ циклічна. Рано чи пізно влада змінюється, і у Польщі це теж неодмінно станеться.
Тому зміна лідерів у головній опозиційній партії змушує Київ вже зараз краще придивитися до її нових облич.
Юрій Панченко, «Європейська правда»
