Home Статті «Мам, цей урок не для мене!»: чому МОН має прийняти гендерну стратегію освіти

«Мам, цей урок не для мене!»: чому МОН має прийняти гендерну стратегію освіти

«Ура!!! Мам, цей урок не для мене!». Так радісно відреагувала донька на першу ж фразу онлайн-уроку з математики для першого класу. «Чого б то?», — подумали ви? Просто привітання, з якого вчителька розпочала урок, було таким: «Привіт, першокласнику!». І автоматично першокласниці не знайшли себе у ньому.  

Ініціатива проведення Всеукраїнської школи онлайн справді частково покрила проблему з доступом до освіти у період карантину. Уроки для 1-го класу цікаві та наочні. Вони трохи зменшували навантаження для дорослих, які допомагають дітям із навчанням.

Адже, за даними швидкої гендерної оцінки впливу кронавірусу на становище та потреби жінок в Україні, яку проводила структура «ООН Жінки», значно зросло навантаження на жінок, пов’язане з домашньою працею та дистанційним навчанням дітей. При цьому і чоловіки (41,9%), і жінки (39,5%) відзначають збільшення роботи, яку вони виконують дистанційно, а 16,5% жінок працюють більше безпосередньо на місці роботи. Трансляція уроків і в інтернеті, і по телебаченню збільшувала шанси того, що учні й учениці зможуть ними скористатися.

Але серйозною вадою деяких уроків стали фрази, які закріплювали та поширювали існуючі гендерні стереотипи про розподіл ролей жінок і чоловіків у суспільстві. А чи не єдина спроба використання фемінітиву – поетка Леся Українка – ніяким чином не змогла збалансувати ситуацію.

Ось деякі з них та реакція доньки-першокласниці на них:

  • Мѐтром тато зможе виміряти паркан, а мама простирадло.
  • А чого зразу мама простирадло? Мама теж може виміряти паркан!
  • Цією водою втамувати спрагу можуть 100 чоловік.
  • А жінок? Хіба жінки не п’ють воду?
  • …ти спостерігаєш, як мама готує їжу.
  • Ну або тато. Бо тато ж теж їжу готує.

Інший приклад – звернення на кшталт «любий першокласнику»,  «будь уважним» та питання «ти вже здогадався?» вживаються лише у чоловічому роді, що знову ж таки сприяє виключенню учениць із поля зору та призводить до того, що вони не сприймають ці фрази адресованими собі, а тому знижується мотивація, розсіюється увага і сконцентрованість протягом уроку. 

Для учнів початкової школи частими є завдання зі зверненнями «зробіть з батьками». На жаль, зараз в Україні 3 мільйони дітей проживають у неповних сім’ях, а це –  майже 40%. Йдеться і про дітей, які живуть суто з дідусями та бабусями, зі старшими братами та сестрами, з тітками та дядьками. Ця ситуація особливо загострена, бо частина дітей втратила своїх батьків внаслідок російської агресії на сході України.  У випадку карантину частину роботи з навчання дітей початкової школи взяли на себе дідусі й бабусі. У цих випадках для підручників за результатом проведення антидискримінаційної експертизи Міністерства освіти і науки України рекомендували вживати слово «рідні». У деяких уроках були звернення «дорослі», що теж виглядає доволі коректним. Бо інакше такі звернення підкреслюють обмежені можливості майже половини українських дітей, змушують їх відчувати власну неповноцінність.

«Шановні батьки, дозвольте дітям поекспериментувати». Ця фраза викликала в мене посмішку і легке посіпування ока. В один із останніх разів донька зі своїм двоюрідним братом-ровесником вирішили поекспериментувати зі створенням моря на кухні. Чи то, може, рахували скільки літрів води для цього вистачить?

Незважаючи на те, чи будуть ще такі карантини, онлайн-навчання однозначно займе свою непохитну нішу в системі освіти – формальної, неформальної, інформальної. І будучи дуже інноваційною за формою та каналами комунікації, дуже не хочеться, щоб вона була середньовічною за змістом і поширювала ті стереотипи, які й так заважають жінкам і чоловікам, хлопцям і дівчатам бути щасливими.

Що робити?

Міністерству освіти і науки прийняти довгостраждальну гендерну стратегію освіти, яку розробили ще у 2017 році.   

Проводити антидискримінаційну експертизу змісту/сценаріїв відеоуроків Всеукраїнської школи онлайн. Тут якраз Міністерство освіти і науки має позитивний досвід. Проведення антидискримінаційної експертизи шкільних підручників, документів  реформи «Нова українська школа» призвело до підвищення гендерної чутливості підручників за останні 4 роки.  Протягом 2016-1 півріччя 2019 експертизу пройшли 845 проектів підручників. Частка тих, які враховують недискримінаційний підхід, зросла з 0% до 42%.

Людмила Ковальчук, для 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Людмила Ковальчук
Більше публікацій Статті