Головна Статті Маріуполь і Мелітополь: політикині розповіли про плани відбудови окупованих міст

Маріуполь і Мелітополь: політикині розповіли про плани відбудови окупованих міст

2
857

Відбудова зруйнованих та окупованих Росією міст неодмінно відбудеться. І готуватися до цього потрібно вже зараз.

Питання відбудови обговорювали під час зустрічі «Обмін за принципом рівний-рівному: плани дій для відновлення» депутатка Маріупольської міської ради Ольга Пікула та перша заступниця міського голови Мелітополя Ірина Рудакова. Політикині розповіли, чому важливо говорити про відновлення вже зараз, якими вони бачать свої міста після перемоги та чому жінки відіграють ключову роль у відбудові.

Про міжнародну підтримку та кроки громад для відновлення, які потрібно робити вже сьогодні, — читайте далі.  

Маріуполь: як прозорість та довіра до влади допомагає отримувати міжнародну підтримку

Ольга Пікула

Немає часу на очікування, переконана депутатка Маріупольської міської ради Ольга Пікула. На її думку, питаннями відновлення варто займатися вже зараз. Нині міська рада Маріуполя активно вивчає досвід відновлення міст після війни, напрацьовує плани відбудови міста, готує проєкти та заручається підтримкою міжнародної спільноти. Щоб відразу, щойно у Маріуполі замайоріє український прапор, почати будувати місто майбутнього. 

Зокрема, на сьогодні над відбудовою Маріуполя працюють три офіси: у Варшаві, де вивчають досвід відновлення міст після війни, у Львові де розробляють стратегію Маріуполь-2040, та офіс у Дніпрі, який займається плануванням роботи для швидкого повернення маріупольців додому. 

Читайте також: «У центрі — людина та її потреби»: як має відбуватися повоєнне відновлення України

Ольга Пікула зазначає, що таку швидку роботу та розробку стратегії відновлення допомагає робити, у тому числі, репутація міста — довіра до влади та прозорість в ухваленні рішень. Адже до повномасштабної війни, за оцінками Transparency International Ukraine, Маріуполь був найпрозорішим містом України два роки поспіль.

«Це велике слово «довіра» допомогло нам залучати ресурси для роботи центрів «Я-Маріуполь». Із 27 квітня ми розпочали дуже активну роботу, відкрили центри всебічної підтримки маріупольців. Це не просто гуманітарні хаби. Це психологічна, медична, юридична допомога, підтримка у працевлаштуванні.

Простори «Я-Маріуполь» стали маленькими версіями нашого міста. Зараз працює 22 центри підтримки маріупольців у 16 великих містах, у яких отримують допомогу близько 150 тисяч маріупольців, які знайшли тимчасовий дім у інших містах України.

Ми завжди наголошуємо, що це тимчасовий дім, бо дуже хочемо повернутися. Тож коли ми закінчили процес підтримки маріупольців, почали думати, що буде далі. Більше половини міста немає, 50% будинків повністю знищено, 90% будинків пошкоджені. Економіка, інфраструктура міста зруйновані… Ми віримо, що люди захочуть повернутись, але чи є у нас дім фізично? Куди ми будемо повертатись?..»

Досвід інших міст та думки жителів громади — ключові у стратегії відновлення

Ольга пікула розповідає, як почали аналізувати досвід інших міст, що пройшли через війни та були зруйновані. Як найбільш схожий, почали вивчати досвід відновлення Варшави після Другої світової. Застосовують партисипативний підхід запитують у маріупольців, яке місто вони хочуть бачити.

«Ми розробляємо концепції міста, до яких залучаємо жителів громади. Бо плануємо побудувати місто, де хочуть жити і куди хочуть повертатися люди. Зараз у нас є чотири концепції, які ми намагаємося поєднати в одну. Головні пріоритети — зберегти ідею зеленої забудови, вшанувати подвиг наших захисників та зберегти пам’ять про загиблих маріупольців, і  водночас — зробити простори живими та функціональними», — акцентує Ольга Пікула.

Депутатка зазначає, що розробляти стратегію відбудови всіх тимчасово окупованих міст треба вже зараз.

«Мене часто запитують, чи на часі зараз говорити про відбудову. І я відповідаю, що так, ми маємо підготуватися, бо інакше не буде часу. Зараз у Маріуполі нічого немає: немає лікарень, шкіл, питної води, системи транспорту, житла… Щоб почати формувати план відбудови, нам потрібно, за попередніми оцінками, 9 місяців. Майже рік, щоб лише зробити базову оцінку потреб. У нас повністю зруйнована економіка та завод, який забезпечував левову частку надходжень до бюджету. Тож треба думати вже зараз, що на перших етапах зможе запустити економіку міста. Адже навіть, якщо ми побудуємо сучасне, комфортне урбаністичне місто, люди до нього не повернуться, якщо не буде роботи», — зазначає Ольга Пікула.

За попередніми оцінками, щоб написати нову стратегію розвитку Маріуполя та залучити фінансування, треба буде 7-8 років. На відбудову — не менше 20.

Мелітополь: підтримка жителів та планування економічного відновлення

Ірина Рудакова
Ірина Рудакова

До початку повномасштабного вторгнення Мелітополь стрімко розвивався. За підтримки міжнародних партнерів за два роки місто залучило 35 мільйонів євро. За ці кошти розробили стратегію розвитку та побудували чи реконструювали низку інфраструктурних об’єктів, говорить Ірина Рудакова.

Мелітополь був окупований одразу: 24 лютого ввечері у місто зайшли окупаційні російські війська. А 11 березня заарештували мера міста. Це стало сигналом для багатьох, що потрібно виїжджати.

У червні всі структури перереєстрували у Запоріжжі, куди переїхала і міська рада. Та одразу відкрили простір допомоги для мелітопольців «Саме тут». На сьогодні на базі простору надають більше 20 послуг, серед яких допомога з евакуацією, медичні та юридичні послуги, діє освітній хаб та забезпечують дозвілля та розвиток дітей і дорослих.

Читайте також: Щоб гендерний підхід не залишився на папері: розмова про пріоритети відновлення України

Ще одним суттєвим напрямком роботи простору стала підтримка жінок, які постраждали від насильства. Допомагати жінкам почали ще кілька років тому. До 24 лютого 2022 року в Мелітополі працював прихисток, була виїзна мобільна бригада. Також створили соціальне підприємство та облаштували соціальну швейну майстерню, де жінки могли отримати професію швеї та залишитися на роботу.  

«За три роки роботи центру ми надали 760 послуг. Найбільше – у 2021 році. Тоді побачили, що почала рости довіра до діяльності наших центрів допомоги жінкам. Тож після повномасштабного вторгнення вирішили відновити цю практику створення безпечного середовища для жінок», — пояснює Рудакова і додає, що за рік роботи простору у Запоріжжі жінкам, які звернулися за підтримкою, надали понад 500 послуг.

Мелітополь не був під таким жахливими обстрілами, як Маріуполь, тож, на думку першої заступниці, ймовірно, що в місті збереглася інфраструктура і підприємства. Однак плани відновлення також розробляють. Більше акцентують увагу саме на економічному відновленні.

«Щоб повернулися люди, має бути розвиток і робота Тож, зараз ми працюємо над стратегією економічного розвитку. Ми вже розробили план дій після деокупації — план на 30 днів, коли ми маємо запустити всі напрямки, щоб відновити життєзабезпечення нашого міста. Пріоритетними є напрямки безпеки, відновлення інфраструктури, гуманітарні і медичні питання та розвиток економіки», — зазначає Ірина Рудакова.

До розробки стратегії відновлення міста також активно долучені жінки громади. За кілька років до вторгнення у Мелітополі заснували «Клуб ділових жінок». Тоді членкині клубу долучалися до розробки рішень, щоб участь жінок у житті громади була більш вагомою. Сьогодні ж пропонують свою експертизу для розробки стратегії відновлення. Ірина Рудакова також зазначає, що в основу політки відновлення закладають гендерночутливі індикатори —  прораховують ризики та їхній вплив на жінок і чоловіків.

Що громади можуть уже зараз робити для успішного відновлення?

Ольга Пікула наголошує, що всі громади, які хочуть побудувати міста майбутнього після перемоги, мають не чекати, а працювати вже зараз.

Ольга Пікула

Перше — якщо міста окуповані — важливо вивчати іноземний досвід відновлення та писати плани і проєкти.

«Сьогодні у кожної громади є можливість зробити міста містами майбутнього. Міста, де ваші діти й онуки захочуть жити через 50-150 років. І для цього треба готуватися. Я часто чую, що «для чого нам готуватись зараз, от будуть гроші, тоді почнемо щось робити». Гроші ніхто просто так не дасть, гроші даються під щось. І за ці гроші треба буде звітувати. Тому нам треба готувати проєкти, Маріуполь підготував уже 154 проєкти відродження. Тому починайте готуватися уже сьогодні», — говорить Ольга. 

Друге — потрібно здійснювати навчальні візити та вивчати експертизу муніципалітетів різних країн, напрямки роботи міжнародних фондів тощо. І це саме та сфера, де вирішальну роль можуть відігравати жінки. Адже через обмеження військово стану не всі чоловіки можуть виїжджати за кордон. Натомість жінки можуть показати своє лідерство, заявити про свій вплив та заручитися підтримкою партнерів.

«Наше завдання як лідерок — збирати історії успіху, переймати вдалі практики розвитку громад.  Ми маємо знаходити те, що може дати нове життя економіці громади та перейняти ці практики. Міжнародні організації, уряди країн також мають підготуватися до того, щоб надавати вам допомогу. І вони мають розуміти, у яких сферах вони можуть із вами працювати. Тож пишіть проєкти, їдьте за кордон, подавайте їх для ознайомлення міжнародним партнерам, заручайтеся підтримкою та гарантіями допомоги. І щойно міста звільнять, ви матимете ресурс для швидких дій та екстрених проєктів», — наголошує Ольга Пікула.

Третє — створюйте ейчар-стратегію. Якщо у вас є уявлення, яке місто ви хочете отримати, ви вже знаєте, люди яких професій вам потрібні. Порахуйте, яких людських ресурсів вам бракує. Скільки потрібно вчителів, лікарів, правоохоронців, працівників комунальної сфери, пекарів для того, щоб місто почало жити. І вже зараз почніть залучати цих людей та навчати їх новим спеціальностям.

Ця сама тактика працює і для інших українських міст, каже Ольга. І додає — якщо ви хочете створювати міста майбутнього, розвивайте їх вже зараз, а не чекайте перемоги.

Олена Андрушко

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті