Головна Статті Марія Мезенцева, Харківська міськрада: «Тебе можуть цькувати в соцмережах, а ти маєш терпіти»

Марія Мезенцева, Харківська міськрада: «Тебе можуть цькувати в соцмережах, а ти маєш терпіти»

«Коли ти виступаєш, ми на тебе дивимося, а не слухаємо», «ти дуже сексуальна сьогодні», – подібні «компліменти» можуть зробити колеги-чоловіки в розмові з депутаткою Харківської міської ради Марією Мезенцевою.  

50% спілкувалися із політикинею в рамках кампанії проти насильства щодо політично активних жінок #НеЦінаПолітики/#NotTheCost.

Марія заповнила форму за посиланням, розповівши, як потерпала від цькування в соцмережах (якщо ви зіткнулися із випадком насильства, ви теж можете написати про це в анкеті є можливість обрати, чи вказувати повне ім’я, чи заповнити форму анонімно).

Також ми поговорили про плани щодо напрацювання гендерної стратегії Харкова, отримання «диплому магістра з антибулінгу» і про те, як їй вдається співпрацювати з Геннадієм Кернесом.

Маріє, ви заповнили анкету в рамках кампанії проти насильства щодо політично активних жінок #НеЦінаПолітики/#NotTheCost

– Причиною стали цькування, які стосувалися не лише мене, а й колежанки з моєї фракції. Ідеться про чоловіка, який нібито закохався в неї, створив понад десть фейкових профайлів у соцмережах, писав різні коментарі сексистського змісту. Наприклад, що хоче, щоб мою колежанку залишили в Харкові, а мене треба «надіслати» назад до Європи, що мені треба знайти якогось європейського олігарха й облишити політику в Україні.

Дійшло до того, що він мою колежанку фізично переслідував, міг чекати її біля під’їзду…

Зі мною такого не було.

Але коли це вперше сталося влітку 2017 року, я дуже переймаласяа, і мені було неприємно отримувати повідомлення з образливими натяками, що я до політики прийшла через ліжко, що я чиясь коханка…

Згодом навчилася ігнорувати такі речі.

Читайте також: Юлія Вусенко, Луцька міськрада: «Я не боялася, бо за мною стояло місто»

До правоохоронців зверталися?

– Так, зверталися у кіберполіцію. Вони встановили номери різних операторів, якими цей чоловік користується, адресу проживання… Закінчилося тим, що його попередили, щоб більше такого не робив. Справа в тому, що в нашій країні немає відповідних механізмів, щоб притягнути до відповідальності за булінг в соціальних мережах. Тебе можуть цькувати, а ти маєш терпіти.

Зараз це все припинилося чи продовжується?

– Нещодавно він ще раз про себе нагадав, але я відразу його заблокувала. Зате зараз усе, що відбувається face to face із деякими колегами, мені завиграшки. Я вже пройшла свою школу. Маю «диплом магістра з антибулінгу».

 

Ви три роки працювали в Європейському Парламенті, стажувалися у Верховній Раді, а зараз є депутаткою міськради, тож маєте змогу порівнювати, яким є становище політикинь за кордоном і в Україні. Тож яким воно є?

– Тут варто дивитися на різні рівні. Якщо ми беремо таку інституцію як Європарламент, то там кількість жінок сягає 35%. І по всіх країнах-членах цей відсоток теж дуже високий. Якщо ж дивитися на місцеві рівні, то я бачила значно менше залучення жінок.

Але що справді дивувало, то це рівень політичної етики. Є, наприклад, кейс, коли в Європарламенті депутат заявив, що жінки тупіші за чоловіків, тож їм треба менше платити. Після цього його на рік позбавили права голосу й застосували фінансові санкції.

Якщо проводити паралель із Україною, то вислови чоловіків-політиків взагалі ніяким чином не караються. Не знаю, чим займається комітет з депутатської етики у Верховній Раді, але я не бачила жодного кейсу, коли б це каралося.

Читайте також: «Фемінізм не пройде»: нардепа Мисика вимагають покарати за сексизм

Чи були випадки, коли колеги-чоловіки дозволяли собі сексистські жарти на вашу адресу? 

– Наприклад, учора в нас була зустріч в кабінеті заступника мера по житлово-комунальних питаннях. І один із виконавців робіт по ремонту будинку каже: «Дєвочкі, шо ви тут мені розказуєте?!». При цьому за столом сидять троє чоловіків і я. Тож довелося зробити зауваження і пояснити, що «дєвочєк» тут нема, тут сидять колеги. Я розумію, що ці люди мають великий досвід, але це не дозволяє їм продовжувати спілкуватися в радянському стилі.

Ще мене дуже вражає в європейському досвіді, що там нікого не зустрічають за зовнішнім виглядом. Тебе сприймають перш за все за тим, які ідеї ти несеш. Тоді як у нас усе навпаки. Бачу, що дуже багато залежить від того, як ти вдягнешся на зустріч.

Я часом на пленарні засідання приходжу в кедах, для мене це нормально. Але такі візуальні запобіжники важливі для людей, котрі по 20-30 років там сидять. У них чомусь напрацьоване сприйняття інших на рівні «що вдягнув, який маєш вигляд і від кого прийшов».

Були навіть комічні ситуації, коли не відповідали на моє звернення більше місяця, тож довелося самій іти по відповідь. Вийшла в коридор, а працівники департаменту кажуть: «Там якась дєвочка прийшла, напевно, чиясь помічниця».

Тим часом депутати можуть інколи сказати невлучний комплімент – «ти дуже сексуальна сьогодні».

У мене це спочатку викликало агресію. А згодом навчилася озвучувати жарти на кшталт жорсткого британського гумору, що не залишає потім ніяких слів у відповідь. Це один раз присікається і не повторюється.

 

Читайте також: Ірина Лісова, Радикальна партія: «Якби я була чоловіком, то цього б не сталося» 

Як наразі працює депутатська група «Рівні можливості» у міськраді Харкова? Це правда, що більшість її членів – чоловіки?

– Так, четверо жінок і п’ять чоловіків. Я ще хочу запросити одну депутатку від партії «Наш край». Якщо вона долучиться, то нас буде десятеро.

Я намагаюся всім пояснити, що гендер слід розуміти, наприклад, через урбаністику, через доступність, через включення інтересів різних соціальних груп із різними потребами, а не через те, що жінка намагається перейняти на себе чоловічу роль. Якось мої колеги з «Відродження» кажуть: «Тю! Чого ж ми тебе не підтримали і не долучилися до твоєї групи?!». А коли я зауважила, що те саме казала з трибуни, вони сказали: «Коли ти виступаєш, ми на тебе дивимося, а не слухаємо»…

Як так сталося, що в Харківській міськраді є дві депутатські групи, які опікуються гендерною рівністю?

– Одна депутатська група – це суто з гендерних питань, а інша – «Рівні можливості». Я з самого початку виступила з чітким сигналом до всього депутатського корпусу, закликала об’єднатися в одну групу. Тоді до мене ніхто не долучився. Однак через кілька днів представниця більшості з партії «Відродження» зареєструвала таку групу, оминувши нас як ініціаторів. Я була дуже засмучена. Але зрештою вийшло так, як вийшло. Головне – у нас є розуміння того, що ми виконуємо спільну справу, а поділ на різні групи нам не заважає.

Читайте також: Опитування НДІ: 27% українців вважають, що у парламенті мають переважати чоловіки

Чи вдалося вам налагодити співпрацю з Геннадієм Кернесом?

– Він у нас досить яскравий персонаж. Може жорстко відповісти, незважаючи на те, чи ти чоловік, чи жінка. Але в нас із ним ніколи не було конфліктів. Попри те, що я опозиційна депутатка, він зазвичай мене підтримує.

Якось на закритій зустрічі з питань ЖКГ, коли у нас 700 квартир затопило зимою, він запитав у мене: «Марія, а ти заміжня чи ні? А дітки в тебе є?». Тобто, ставив питання, які не мали жодного відношення до теми зустрічі…

Проте публічно він мене підтримує. Зокрема, на останній сесії я виступала з приводу ратифікації Європейської хартії про рівність жінок і чоловіків, і в кінці попросила: «Пане голово, скажіть у мікрофон, що ви це підтримуєте». Весь депутатський корпус почав сміятися, але він сказав: «Маріє, я вас із самого початку підтримую».

Не знаю, як пояснити ці стосунки, але так склалося.

На якому етапі зараз перебуває напрацювання гендерної стратегії Харкова?

– За гендерну стратегію ми проголосували ще наприкінці минулого року, але безпосередня робота розпочнеться після того, як Брюссель віднесе нас до тих міст, які ратифікували Європейську хартію про рівність жінок і чоловіків. Мер пообіцяв, що на наступному пленарному засіданні поставить відповідний проект рішення на голосування, тому я думаю, що ми можемо почати працювати вже з грудня.

Вікторія Кобиляцька, для 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Вікторія Кобиляцька
Більше публікацій Статті