Попри посилення жіночого руху в Україні та значні кроки в напрямку реалізації гендерної політики, українки досі потерпають від дискримінації за ознакою статі. Так, вони мають рівні права й можливості з чоловіками, але багато жінок про це навіть не знають. Стереотипне мислення залишає важкий відбиток на свідомості будь-кого, незалежно від статі.
Геть червоне пальто
Ще з дитинства я часто відчайдушно відстоювала свої права, навіть якщо для цього мусила конфліктувати з хлопцями. Я була єдиною дівчинкою в родині, мала братів, але завжди піклувалася про себе сама.
Бунтарський характер проявлявся в усьому. Пригадую себе чотирирічною, коли батьки купили чи хтось подарував мені червоне пальто. Мені воно дуже не подобалося. Я плакала й відверто казала, що не хочу його вдягати. І одного дня придумала, як вирішити проблему — кинула пальто в брудну калюжу. Більше мене не змушували його носити. Досі не люблю червоний колір. Навіть червоні квіти. Тож для мене боротьба за права та відстоювання своїх цінностей почалася багато років тому.
Маленька дівчинка стала дорослою, відмінно закінчила школу, вищий навчальний заклад, вийшла заміж. А нині, після чергового розлучення, вже доросла статусна жінка має відбиватися від позовів колишнього та доводити в судах очевидні речі. Наприклад, те, що 15-річна дитина живе з мамою, а не з батьком, а отже мати, яка повністю утримує сина, не повинна сплачувати аліменти чоловікові.
Чому не варто намагатися бути зразковою дружиною
Я багато років була зразковою дружиною (принаймні так мені здавалося, бо намагалася відповідати всім стереотипним вимогам до жінок, які є в суспільстві). Спала по 5 годин на добу, працювала без вихідних, устигала виховувати дитину, тримати оселю в чистоті, готувати та багато чого іншого, що вважають «жіночими обов’язками». Крім того, розв’язувала чимало побутових питань, які нібито вважають «чоловічими». І ще мала встигати доглядати за собою.
На жаль, часто так буває, що жінка вдома – це прибиральниця, няня та кухарка. Тобто щонайменше три фахівчині в одній іпостасі. І це нібито не робота. Це, як у нас кажуть, «жіночі обов’язки». Попри те, що хатня робота нелегка, вимагає фізичних та емоційних зусиль. У багатьох європейських країнах є програми, які частково або повністю оплачують хатню роботу жінок. Так, Швеція має одну з найщедріших систем оплачуваної відпустки у світі, яка включає 480 днів відпустки по догляду за дитиною, з яких 90 днів оплачують на рівні 80% заробітної плати. Також у цій країні існує державна субсидія для догляду за дітьми, яка допомагає покрити витрати на дитячий садок або няню. Україна рухається в цьому напрямку, але ми поки що лише на початку шляху.
Даються взнаки стереотипи про те, який вигляд повинна мати жінка на посаді
Повномасштабна війна змусила мене залишити рідний дім та евакуюватися разом із дитиною до безпечнішого регіону України. Я продовжувала працювати, розвиватися, боротися з викликами… За кілька місяців нашої з сином відсутності колишній чоловік почав жаліти себе та збагнув, що вже не може жити сам, бо йому важко. Тож попри обстріли міста та смертельну небезпеку для життя дитини він вирішив забрати сина додому. На мою відмову відповів повним припиненням і без того обмеженого фінансування зі свого боку. Мені довелося стати сильнішою, ніж була, і попри всі складнощі впевнено рухатися далі та розвиватися. Саме в цей період я досягла кар’єрного зростання. Але що успішнішою я ставала, то більше було неповаги та принижень із боку колишнього. Замість підтримки я отримала розлучення та його жалюгідні спроби стягнути з мене аліменти на утримання дитини, яка з ним не живе.
Інші виклики, яким я постійно даю відсіч на роботі, — це мізогінія, сексизм та ейджизм. Часто чую закиди через зовнішність. Даються взнаки стереотипи про те, який вигляд повинна мати жінка на посаді, або про те, що блондинки не зовсім «розумні», хибні твердження, що жінці щось можна, а щось не можна залежно від віку тощо.
Тому мене не треба переконувати, що гендерна рівність важлива, адже я неодноразово стикалася з проявами дискримінації й переконана, що боротьба за права жінок – це шлях до більш справедливого суспільства. Хочу і буду далі невтомно боротися, а також допомагати іншим жінкам розкривати потенціал та відстоювати свої права.
Ольга Сидорова,
заступниця міського голови Новогродівської міської ради
(Покровський район, Донецька область)
