Головна Статті Надія Івашкова: Щоб жінки проявили себе як лідерки, треба дати їм шанс

Надія Івашкова: Щоб жінки проявили себе як лідерки, треба дати їм шанс

5
1,720

Надія Івашкова – депутатка Черкаської міської ради, керівниця міського комунального підприємства – Інституту розвитку міста та цифрової трансформації. До цих посад вона прийшла з юридичної сфери. Коли в Черкасах обурювалися діями міської влади, яка нав’язала послуги місцевої управлінської компанії, Надія Івашкова багато консультувала. Саме тоді зрозуміла, що хоче використати цю можливість, щоб іти далі й робити для свого міста більше. 

У міській раді вона об’єдналася із двома депутатками з фракції «Голос». Вони стали ніби окремою політичною одиницею, адже в місцевому політикумі їх так і називають – жіноча частина фракції «Голос». На нарадах керівників комунальних підприємств пані Надія – єдина жінка-керівниця. Втім, саме її підприємству під силу цифровізувати 16 міських виконавчих підрозділів. 

Ми поспілкувалися із Надією Івашковою про ефективність гендерних квот у політиці, як уникнути політизованості у депутатстві та чиєю «проблемою» є жінка в чоловічому колективі.

«Квоти дають шанс, а далі вже справа за жінками»

Яким був ваш шлях до депутатства? Із чого починався? 

Мій шлях до депутатства був достатньо коротким, а  вибір зайнятися політикою –  певною мірою неочікуваним  навіть для мене і моїх близьких. У 2019 році в суспільстві був величезний запит на те, щоб до влади прийшли люди, які раніше ніяким чином дотичні до політики не були. Я розуміла, що успіх такого «перезавантаження» буде залежати, насамперед, від професійності «нових облич».  Саме тоді   вперше з’явилася думка –  а  не спробувати б  і мені?  Але остаточно наміри балотуватися саме до місцевої ради сформувалися в період роботи над судовими справами в інтересах містян та ОСББ міста проти підприємств групи управлінської компанії «Нова якість» у 2019-2020 роках. Хтось виклав у мережу номер мого мобільного, і якийсь час  телефон в мене просто розривався від дзвінків незнайомих людей, яким потрібна була елементарна юридична консультація в сфері ЖКГ. Із таким питанням підходили просто на вулиці чи в магазині люди, які десь мене бачили і запам’ятали моє ім’я. Стало зрозуміло, що мої знання і фаховість в юридичних питаннях можуть бути корисними в роботі Черкаської міської ради, і я вирішила балотуватися. 

Як вважаєте, наскільки ефективними є гендерні квоти в ради різних рівнів для розвитку жіночого лідерства?

Квоти вважаю вкрай необхідними для розвитку жіночого лідерства як зараз, так і в наступні 20-30 років. В Україні, як і в усіх пострадянських країнах,  не люблять визнавати наявність гендерних проблем та стереотипів, але вони існують. Щоб жінки проявили себе як лідерки, треба дати їм шанс.  Ці квоти якраз і дають шанс, а далі вже справа за жінками.

«Єдність та щирість роблять нас сильнішими»

Жіночі крила є в різних партіях, однак у вашому випадку це не формальна, а особлива дієва рушійна сила. Як вдалося створити отаку невелику жіночу коаліцію в межах однієї міської ради, яка працює не за вказівкою партії, а цілком органічно і неполітизовано? 

Жіноче крило фракції «Голос» – це справді певний феномен Черкаської міської ради. Він склався завдяки горизонтальним людським зв’язкам між депутатками. Кожна з нас готова підтримувати інших,  не за вказівкою «згори», а від серця. І саме єдність та щирість  роблять нас сильнішими.  

Щодо «неполітизованості», то особисто мені завжди здавалося, що в місцевій політиці «занадто багато політики». А має бути більше загальнолюдських цінностей та піклування про місто. Єдність особливо потрібна під час війни, зараз взагалі час відкласти всі чвари. Мені пощастило, що світогляди Катерини Холупняк та Валерії Шинкарьової схожі на мій, тому нам легко знаходити спільну мову.

Чим у депутатській діяльності пишаєтеся? 

Найбільш важливими і вдалими вважаю свої зусилля в декількох питаннях. Наприклад, вилучення «зеленої зони»  колишнього «Першотравневого» парку в Української православної церкви московського патріархату для створення міського парку. Справа в тому, що  вся земля цього парку  (у центральній частині міста Черкаси – авт.) на початку двохтисячних років була передана  релігійній організації під забудову. На вході ви можете побачити напис «Парк Соборний», але юридично ніякого Соборного парку створено не було. Понад 20 років зелені насадження парку не отримували належного догляду, і врешті-решт ця місцевість була б використана за своїм «цільовим призначенням», тобто забудована. 

Для створення парку ми з колегами  ініціювали вилучення у землекористувача  частини земельної ділянки для суспільних потреб – створення парку. Потім Черкаській міській раді довелося відстоювати свою позицію в судах. І нещодавно ми  нарешті затвердили поділ земельної ділянки. Вважаю дуже важливим зберегти наше місто зеленим, привітним, зручним для черкасців і гостей нашого міста.

Черкаси більш прогресивні у плані гендерної рівності, ніж багато інших міст

Ви також керуєте комунальним підприємством. Жінка на такій посаді нині більш рідкісне явище, ніж жінка-депутатка. Чи відчуваєте ви, що до вас ставляться якось інакше на цій посаді через вашу стать? 

Серед жінок-керівниць комунальних підприємств нашого міста так відразу згадала лише Ірину Волощенко — директорку Черкаської міської реабілітаційно-оздоровчої поліклініки «АСТРА». Але так, справді на нарадах керівників я єдина жінка. Але якщо хтось почуває себе некомфортно тому,  що жінка потрапила в чоловічу компанію, то це його проблеми (посміхається – авт.) Це, звісно, жарт. Якщо серйозно, то Черкаська міська рада більш прогресивна, ніж багато інших. Дві жінки — Анастасія Чубіна та Марина Гаркава — обіймають посади заступниць міського голови. Також екілька жінок очолюють департаменти Черкаської міської ради. Я думаю, що згодом комунальних підприємств, які очолюють жінки, теж стане більше. Світ змінюється, жінки змушені брати на себе більше відповідальності у різних сферах. 

Поки вдалося досягнути далеко не всього. Мені довелося очолити підприємство, яке до того 6 років перебувало в процесі ліквідації. На момент мого приходу на підприємстві не було офісу, не було жодного працівника, жодної одиниці основних фондів чи оборотних активів, жодної копійки на рахунку і взагалі діючого рахунку, жодної програми, за якою можна було б працювати. Довелося починати не просто з нуля – з мінусу, оскільки за деякими боргами минулих періодів не сплив строк позовної давності. Але крок за кроком ми вирішували  юридичні проблеми та почали займатися власне діяльністю із цифровізації.

Перемикатися з інтелектуальної діяльності на фізичну

Попри те, що ви на цій посаді відносно нещодавно і прийняли в такому занедбаному стані підприємство, чи маєте вже якісь досягнення?

Найбільше досягнення з  управлінської діяльності на підприємстві  – вдалося зібрати команду, де кожен і кожна на своєму місці. Друге досягнення – це запуск системи електронного документообігу в шістнадцяти виконавчих органах Черкаської міської ради, які, будучи окремими юридичними особами, працюють як єдиний організм. Потроху підключаємо до електронного документообігу  і комунальні підприємства. Наразі крім нашого підприємства підключили також абонентські відділи  Черкаської служби чистоти і Водоканалу.   

За що тримаєтеся під час війни? Де берете ресурс?

Тримаюся за рідних,  друзів, а також за домашніх улюбленців (в мене дві кішки і собака), за книги (особливо поезію). Люблю воду і ліс,  їздити  на природу й спілкуватися з людьми. Але коли надто втомлююсь, то можу лише читати. Так і витягаю себе в більш-менш нормальний стан. Ще люблю перемикатися з інтелектуальної діяльності на яку-небудь фізичну. На вихідних ось варення варила — малинове і вишневе. 

Юлія Фомічова

Більше публікацій
Більше публікацій Юлія Фомічова
Більше публікацій Статті