Головою Палати представників Конгресу США вкотре обрали демократку Ненсі Пелосі, повідомляє Reuters.
За переобрання Пелосі проголосували 216 членів Палати представників, проти – 209.
«Складаючи присягу, ми беремо на себе настільки ж велику відповідальність, з якою стикалися попередні покоління. Нашим невідкладним пріоритетом і надалі буде боротьба з коронавірусом – і ми його переможемо!», – заявила спікерка Палати представників.
Нагадаємо, Пелосі обирають на цю посаду вже вчетверте.
Зі статті «Ненсі Пелосі: Політикиня цінностей, принципів і протиріч»
Шлях Ненсі Пелосі до високої політики визначили її сімейна історія, епоха її становлення та особисті якості. Вона походить із родини балтиморських італоамериканців, усе життя якої пронизувала політична діяльність. І її батько, і брат у 40-60-х роках обіймали посаду мера Балтимора, а сама вона разом із п’ятьма братам, змалку була залучена до щоденної праці на місцевій політичній кухні. Це дало їй безцінні практичні навички політичного життя, відточені за десятиліття у Конгресі до досконалості.
На становлення Пелосі як політикині ліволіберального спрямування в 60-80-х роках вплинув вітер свободи, що сколихнув немало сфер суспільного життя, передовсім у Каліфорнії, куди вона з родиною переїхала, і яку репрезентує усе життя. Йдеться і про осучаснення католицької церкви після Другого Ватиканського собору, і про другу хвилю фемінізму, що по-новому поставила питання прав жінок, і про апогей боротьби за права чорношкірих американців під проводом Мартіна Лютера Кінґа, і про масовий рух проти війни у В’єтнамі.
Щодо особистих якостей, то йдеться про ефективну, жорстку, але водночас принципову людину з залізною волею, неймовірною працездатністю, досконалим знанням закулісних механізмів політичного впливу, яка не цурається рутинної праці і має недоброзичливців чи не більше, ніж фанів.
Як поєднати католицьку релігійність та відданість ліберальним принципам?
Такий перетин сімейного, історичного і особистого неуникно породжував конфлікти. Як поєднати католицьку релігійність та відданість ліберальним принципам? Пелосі вирішила цю дилему наступним чином: у своїй політичній діяльності вона робить наголос передовсім на соціальній доктрині католицизму, яка вимагає дбати про інтереси та потреби знедолених. Тому вона послідовно підтримує максимально можливий соціальний захист, боротьбу з бідністю, доступність медичної допомоги та захист прав іммігрантів.
Водночас Пелосі увійшла в багаторічний жорсткий конфлікт із католицькою церквою як одна з найбільш послідовних захисниць безумовного права на аборт та прав сексуальних меншин, що різко розходиться з церковним вченням. Для себе вона це пояснює особистою відповідальністю віруючого перед Богом та власною совістю за прийняті рішення, і не вважає, що ці рішення повинні приймати політики. Церковні ієрархи, а також виборці-католики у своїй масі таку логіку не підтримали, тож у 1990-2000-х роках трапився великий відтік підтримки католицького електорату до республіканців.
Складно також класифікувати Пелосі в рамках жіночого руху. Ненсі здобула католицьку освіту, а самостійне життя розпочала з заміжжя, народивши за шість років п’ятеро дітей. Вона поєднувала догляд за ними з волонтерською роботою на користь Демократичної партії, та не висувалася на виборну посаду аж до 47 років, коли найменша з її доньок закінчила школу. Пелосі ніколи не цуралася використання образу багатодітної мами і бабусі в політичних чи іміджевих цілях, рутинно згадуючи майбутнє американських дітей, як основне натхнення своєї праці.
Пелосі наполягає, що стала спікеркою передовсім завдяки власному професіоналізму, а не статі
Згубивши під час форс-мажорної ситуації у Конгресі одну туфлю, Пелосі пожартувала, що найбільший привілей чоловіків в цій організації – те, що їхнє взуття міцно прив’язане до ніг, одначе трактує будь-які розмови про те, що їй пора на політичну пенсію як суто сексистські інсинуації. Пелосі наполягає, що стала спікеркою передовсім завдяки власному професіоналізму, а не статі, однак визнає величезне практичне та символічне значення свого досягнення для всіх жінок США, назвавши його «розбиванням мармурової стелі». Вона також відома активним сприянням розширенню представництва жінок у Демократичній партії, Конгресі та політиці загалом.
Зрештою, сьогодні Ненсі Пелосі є уособленням істеблішменту Демократичної партії, людиною, яка тримає її у залізному кулаці, забезпечує результативні голосування з принципових питань, залишається надзвичайно ефективним фандрейзером для потреб партії…
На старті своєї політичної кар’єри Ненсі Пелосі вдалося винести на національний рівень проблему СНІДу, яку адміністрація Рейгана ігнорувала як маловажливу і надалі займалася питаннями лікування та забезпечення прав хворих. Серед її здобутків постійна турбота про розширення прав ЛГБТ, зокрема відміна закону «Не питай – не кажи», який перешкоджав служити в армії США відкритим гомосексуалам, послідовні дії на розширення доступу до абортів та блокування намагань президента Буша послабити соціальний захист.
Успіхи на посаді
Та золотим часом перемог Ненсі Пелосі стало її перше спікерство і особливо перші два роки президентства Барака Обами. Передовсім ідеться про прийняття масштабної медичної реформи у США (яка без її наполегливості могла бути вихолощена, як тільки захиталися позиції демократів у Сенаті), амбітної реформи фінансового регулювання Волл-стріт та впровадження пакету стимулювання економіки після кризи 2008 року, а також законодавства щодо зміни клімату. …
На початку 2019 року Пелосі спромоглася завершити найдовше в історії призупинення діяльності публічних установ США, за допомогою якого Трамп сподівався отримати від Конґресу гроші на побудову знаменитої антиімігрантської стіни на кордоні з Мексикою. А вже восени ставки піднялися до максимуму: Ненсі Пелоcі розпочала проти Дональда Трампа процедуру імпічменту і забезпечила успішне голосування з цього питання у Палаті Представників.
50%
