Головна Статті «Ніколи не пізно почати життя спочатку»: як працює департамент захисту прав жінок на Буковині

«Ніколи не пізно почати життя спочатку»: як працює департамент захисту прав жінок на Буковині

6
1,141
Марта Левченко (по центру світлини) із жінками з Міста добра. Фотопроєкт Даші Тендітної
Марта Левченко (по центру світлини) із жінками з Міста добра. Фотопроєкт Даші Тендітної

Для жінок, які переживають домашнє насильство, світлий і безпечний дім може здаватися недосяжною мрією. Але це може стати реальністю — у прихистку «Місто добра» на Буковині приймають мам, що наважилися розірвати коло насильства, та їхніх дітей. Нещодавно у прихистку запрацював департамент захисту прав жінок — тепер кожна жінка, що почала нове життя, може отримати фахову допомогу різних спеціалісток та спеціалістів.

Ми розпитали засновницю міжнародного центру «Місто добра» Марту Левченко та керівницю департаменту захисту прав жінок Таїсію Рубаняк про роботу нової системи, плани та результати, яких удалося досягти за кілька місяців роботи.

Жінка не сама — за нею ціла команда

Департамент захисту прав жінок, який створили в «Місті добра», не має аналогів в Україні, каже Таїсія Рубаняк. Адже тут надають комплексну допомогу жінкам, які постраждали від домашнього насилля — від психологічної до юридичної.

«Місто добра» — це міжнародний центр підтримки жінок та дітей, який діє в Чернівцях. У прихистку проживають мами, що постраждали від домашнього насильства, рятувалися від війни, опинилися у складних умовах.

Марта Левченко (по центру світлини) із жінками з Міста добра. Фотопроєкт Даші Тендітної
Марта Левченко (по центру світлини) із жінками з Міста добра. Фотопроєкт Даші Тендітної

Марта Левченко розповідає, що давно мріяла про такий департамент. Дуже багато мам зверталися і звертаються по допомогу, але прихистку для них недостатньо. Тож у «Місті добра» завжди хотіли створити ефективний механізм, який реально діятиме і працюватиме на результат. Щоб консультації не були просто для галочки, адже мами, які потрапляють до прихистку, дуже вразливі:

«Жінка, що страждає від домашнього насилля, у розпачі, вона наче зрубане дерево без коріння — з дітьми на руках. Потрапляє на чужу територію, для неї все невідоме, вона у стресі, тож думати про заяви чи суди — складно. Часто жінки ламаються на цьому етапі, не доводять справу до кінця й не можуть себе захистити, бо не мають на це внутрішнього ресурсу. Тож такій жінці потрібна людина, яка буквально візьме за руку і пройде всі складні етапи: написати заяву, піти до суду, бути поруч і довести, що ця жінка не сама», — переконана Марта.

Засновниця прихистку бачить глобальну проблему — коли запитує мам: «Чи б’є тебе чоловік? Чи постраждала ти? Чи принижував?», ті відповідають ствердно:

«Але менше половини з таких жінок викликають поліцію. Не кожна зможе піти на цей крок, але тут, у департаменті, жінка не сама — за нею ціла команда медиків, юристів, які допоможуть побачити, куди йти, що попереду. Тоді жінка дійде до результату, справді поставить крапку. І почне нове життя з чистого аркуша».

У чому полягає допомога від департаменту

Саме заради того, щоб мами починали щасливе й вільне життя, працює новостворений департамент:

«Жінки часто вагаються: відстоювати свої права чи ні, захищатися чи ні. Запитань безліч: а що мені за це буде?  чи не відберуть у мене за це дітей? як я можу забрати дітей зі школи? Треба розуміти, що мама, яка потерпає від насильства, потребує цілого комплексу послуг», — каже Марта.

Тож допомога від департаменту включає 5 сфер — безпечний простір для тих, хто лишаються у прихистку (проживання, їжа, одяг, засоби гігієни), робота з психологом або психологинею, юридична допомога, медична допомога, особистий розвиток жінки.

«На тлі стресів і нервів у жінок та їхніх діток можуть розвиватися захворювання. Кривдники могли й обмежувати жінок в отриманні медичної допомоги. Ми дуже часто це помічаємо. Жінки приходять і кажуть, що народили дитину, але після пологів не ходили на огляди, бо чоловік не пускав», — розповідає Таїсія Рубаняк.

Дуже важливо, щоб жінка ставала незалежною

Таїсія Рубаняк
Таїсія Рубаняк

Серед послуг Департаменту — і особистий розвиток жінок та їхня фінансова грамотність. Таїсія пояснює, чому це важливо. Якщо проаналізувати тему домашнього насильства, то помітно, що часто жінки повертаються до кривдника або не йдуть від нього. Це не тому, що їм подобається така поведінка. Вони не йдуть, бо фінансово залежні, не мають свого житла чи професії. Дехто з жінок не має фахової освіти — закінчили школу й уже не вчилися. Звичайно, у цієї жінки є страх, каже Таїсія. Вона може не вміти навіть оплатити комунальні послуги, влаштувати дитину в садочок. Усі такі функції кривдник бере на себе, щоб зробити жінку залежною:

«Дуже важливо, щоб жінка, яка все ж таки наважилася розірвати коло насильства й піти від кривдника, ставала незалежною, щоб могла забезпечувати себе, своїх дітей. І не повертатися до кривдника або не шукати заміну подібних відносин. Нам важливо, щоб вона була самостійна, фінансово незалежна й вибирала справді серцем, якщо в цьому буде потреба. Адже життя не закінчується — жінка може й надалі бути щасливою».


Читайте також: Таїсія Рубаняк: Говорити про домашнє насилля як ніколи на часі


Алгоритмів дій є два. Один для тих, хто знаходить прихисток у «Місті добра», а другий — для тих, хто не має змоги приїхати або ж хоче отримати тільки один вид допомоги. Наприклад, юридичну консультацію.

«Маємо розуміти — ми не можемо жінку змусити приїхати з Кривого Рогу чи з Києва, все покинути й почати тут, у Чернівцях. Тоді це не про допомогу. Ми маємо керуватися інтересами постраждалої особи, зважати на її потреби та цінності», — підкреслює Таїсія.

Скласти дорожню карту для кожної жінки

Тим жінкам, які звертаються з інших міст України, не відмовляють — шукають способів допомогти. Таїсія каже, якщо юридичної консультації онлайн замало, то шукають спеціаліста там, де живе жінка. Консультують, як звернутися до поліції, разом складають алгоритм дій. Департамент захисту прав жінок не обмежений територіально і відкритий абсолютно для всіх жінок на території України. Для цього є номер телефону, туди можна подзвонити чи написати в месенджері. Запити приходять також на сторінки «Міста добра» — тоді їх спрямовують у департамент.

Команду в департаменті підбирали довго, каже Марта. Хотіли залучити найкращих фахівців і фахівчинь. Зараз тут працюють дві юристки, психологи, педіатри, медсестра та кейс-менеджерка.

Остання посада з’явилася нещодавно — кілька тижнів тому. Сам департамент працює вже чотири місяці. Коли проаналізували роботу, то виявили, що не вистачає ще одного компоненту — людини, яка займатиметься кейсами кожної жінки, координуватиме індивідуальні плани на розвиток, а також допоможе з фінансовою грамотністю. Тож тепер у команді є ще одна фахівчиня – Юлія. Вона бізнеследі, каже Таїсія, тож на власному досвіді знає, як із мами в декреті стати успішною жінкою.

«Ми помітили, що кожна й кожен із наших фахівців займається предметною роботою — надає психологічні консультації чи представляє інтереси жінок у судах. Але так ми втрачаємо соціальну роботу з жінками — а вона для них надзвичайно важлива. Їм дуже потрібна людина, яка може їх підтримати і скерувати, і не просто зробити це як подруга, а фахово», — коментує Таїсія.

Кейс-менеджерка одразу взялася до роботи — склала план на наступні місяці, розпланувала тренінги для мам і проводить індивідуальні консультації. Саме завдяки цьому вдається скласти дорожню карту для кожної жінки:

«Якщо мама хоче відкрити власну перукарню, то кейс-менеджерка допомагає їй: підказує, де шукати можливості, як залучати людей, як відкривати бізнес, як вести його, звітувати чи реєструватися», — розповідає Таїсія.

Жінки приходять із різними історіями

Марта каже, що коли почалося повномасштабне вторгнення, інші проблеми не зникли. Навпаки, почали накопичуватися. Війна вивела назовні багато психологічних та сімейних проблем — тож і випадків домашнього насильства побільшало. У «Місті добра» кількість жінок, які тікали від побоїв та психологічного тиску, збільшилася майже втричі. Тепер у постраждалих спарені, подвійні проблеми — це й війна, і домашнє насильство.


Читайте також: Куди звертатися постраждалим від сексуального насильства — поради адвокатки


Тому департамент запрацював. За чотири місяці роботи фахівці й фахівчині вже надали понад 200 консультацій дистанційно, жінки отримали допомогу — писали заяви й отримали представника в суді. Таїсія каже, що навіть є такі собі «випускниці» — їм удалося розірвати коло насильства, вирішити юридичні питання, попрацювати з психологом, змінитися і з легкістю сказати: «Я самостійна».

«Я вже не перший рік працюю із запобіганням домашньому насильству. Насправді ця робота дуже важка. І всі фахівці, які в нас працюють, можуть підтвердити —  це  емоційно важко. Жінки приходять із різними історіями. І зазвичай їх навіть не порівняєш із фільмами жахів. Мені здається, що навіть там є лайтовіші історії, ніж ті, які розказують наші мами», — зізнається Таїсія.

Департамент — це насамперед люди, фахівці й фахівчині

Саме жінки, які приходять по допомогу, дають Таїсії сили працювати далі:

«Вони мене надихають. Це надзвичайні жінки — сильні, розумні, прекрасні. Я пам’ятаю кожне ім’я, кожні очі, коли вони приходять уперше. І коли я зазираю в їхні очі через місяць чи два — і бачу, що вони щасливі, мені більше нічого не треба. Мені цього достатньо, щоб працювати ще більше — покращувати наші послуги, аналізувати, залучати та організовувати. Я ними дуже пишаюся, я бачу їхнє прекрасне майбутнє попереду».

Таїсія зізнається, що команда переживала, чи все вдасться, чи буде запит від жінок, але все склалося:

«Адже департамент — це насмаперед люди, фахівці й фахівчині. А не будівля чи кабінет. Тож усе запрацювало навіть краще, ніж ми думали. Таке враження, що ми не чотири місяці працюємо, а 30 років. Ми одне одного добре розуміємо. Звісно, є і виклики. Мабуть, це не про розвиток, коли все ідеально».

Таїсія каже, що команда постійно розвивається і вчиться:

«Ми впровадили нову для України систему — адже запозичили досвід роботи кейс-менеджерки з Європи. У фахівчині теж є побоювання, чи вдасться, адже ми працюємо не на кількість, а на якість. Але мені здається, якщо ми з тридцяти хоча б десятьом мамам покажемо можливість розвитку — це буде гарний результат».

Планують з’їздити в кожне село Чернівецької області

Планів у команди багато, каже керівниця. Працюють не тільки на протидію, але й на запобігання домашньому насильству. Готують короткі публікації в соцмережах, а невдовзі зможуть поділитися відеоінструкціями. Їхня ідея така: представники поліції, суду, прокуратури, органів місцевого самоврядування тощо пояснюватимуть алгоритм звернення по допомогу. Так жінки знатимуть свої права — які документи зобов’язаний видати суд, що потрібно для заяви, які повноваження кожного органу. Такий відеоінструктор буде не про Буковину, а загалом про українську систему — ним можна буде скористатися і в Києві чи в Запоріжжі, запевняє Таїсія.

Працюють не лише онлайн, нещодавно проводили тренінг «Буковина без насилля» на Путильщині:

«У селах доволі сумна картина з приводу домашнього насильства, менше сервісів працює, менше інформації і кваліфікованих спеціалістів. Самі очільники громад казали, що десь у селі може не бути мобільної мережі. Жінці складно дістатися до міста й написати заяву чи піти до суду, якщо автобус їде раз на день», — коментує Таїсія.


Читайте також: Не нашкодити: як змінилися підходи до реагування на сексуальне насилля?


Марта ж каже, що їм важливо було не тільки проговорити, що таке насильство і які його наслідки:

«Найважливіше — ми говорили, як діяти конкретно в цьому селі. Які є можливості у громаді, в області. Це були такі покрокові інструкції, алгоритми. От ви дізналися, що у вашому селі жінка потерпає від насилля — куди звертатися? Жінка не хоче заявляти на чоловіка, але в сім’ї є діти, які щодня живуть у насильстві — що треба зробити в такому випадку?» — каже Марта.

На цьому тренінгу діяльність не закінчиться — Марта говорить, що команда планує з’їздити в кожне село Чернівецької області. Щоб усюди люди знали і про можливості допомогти, і про те, яка відповідальність за бездіяльність щодо домашнього насильства.

Марта Левченко
Марта Левченко

У кожної жінки може бути безпечний дім

Проблема справді масштабна — випадки домашнього насильства частішають, а жінки не завжди знають, як діяти. Марта каже, що дуже часто жінки терплять таке ставлення до себе, бо «кому я потрібна з дітьми», «у мене немає грошей навіть на квиток», «діти тут ходять у школу», «в мене старенька мама», «що скажуть люди» — дуже багато перешкод перед жінкою. Та зволікання часто призводить навіть до фатальних випадків.

А в дітей у таких родинах страждає й ментальне здоров’я, і фізичне. Це наслідки того, що дитина живе в постійному страху. Марта впевнена – потрібно обов’язково наважитися піти від кривдника і зрозуміти, що легше не буде — все буде тільки наростати й погіршуватися. І просто одного дня діти можуть залишитися без мами.

Та департамент захисту прав жінок «Міста добра» — те місце й ті люди, які щиро готові допомогти. Провести жінку складним, але потрібним шляхом, бо надія є — і краще життя попереду.

«Я вірю, що Україна буде вільна від домашнього насильства — і це не просто фраза. Ми й справді станемо класною європейською країною, де такі департаменти будуть не тільки в Чернівцях, а всюди — в найменших селах, у громадах. А ті, хто страждають від домашнього насильства, зможуть отримувати якісну допомогу — комплексну й фахову», — ділиться мріями Таїсія.

Зрозуміло, що можуть лишатися вагання і страхи, чи звертатися по допомогу. Таким жінкам Марта хотіла б сказати:

«Є місце, де вам справді допоможуть — якщо у вас немає грошей, ми організуємо безпечну евакуацію. Просто подзвоніть, напишіть адресу. Ми приїдемо, заберемо вас. Ніколи не пізно розпочати життя спочатку. Життя дається нам один раз, і ми персонально несемо відповідальність за травми й за дитинство наших дітей. Тому завжди є інша школа, куди може перейти дитина. Інший футбольний клуб чи художній гурток. У кожної мами може бути інший, спокійний, безпечний, світлий дім, без насильства, приниження та образ. Просто треба розправити крила — дати шанс бути щасливою собі та своїм дітям», — каже Марта Левченко.

Евакуація до «Міста добра» можлива з будь-якої точки України. Зателефонувати в департамент захисту прав жінок можна за телефоном: (095) 768 11 69, з понеділка по п’ятницю, з 9 до 18 години.

Леся Богдан

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті