Наші жінки служать у війську. Жінки є основою волонтерського руху. Жінки виконують евакуаційну місію. Жінки складають більшість наших медиків, освітян, соцпрацівників. Що зараз витримують ці сфери, розповідати не треба. Якщо здається, що на жінках багато чого тримається, — то не здається, а так і є.
Виглядає як рівність і навіть більше? Лише з одного боку. З боку обов’язків. Бо разом із тим жінки стали ще більш вразливими, втрачаючи роботу, бізнес, можливості. Залишається і розрив в оплаті праці з чоловіками — не на користь жінок.
Ще у 2020 році Україна приєдналася до «Партнерства Біарриц». Воно передбачає багато різних викликів зі створення рівності в країні. І один із них — це якраз зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків. На той момент він у нашій країні складав у середньому 20,4%. І впродовж наступного року його трохи вдалося скоротити – до 18,6%. На жаль, широкомасштабне російське вторгнення поставило всі наші починання, як розвиток цілої країни, на паузу. Але тепер держава має продовжити розпочате.
Взяла участь в обговоренні Національної стратегії щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року. Одна з цінностей, за які воює Україна, — це рівність можливостей. Це якраз про гендерну рівність.
Читайте також: Партнерство Біарриц: спростування фейків, міфів та домислів
Щоб наші героїчні жінки на всіх фронтах відчули рівність не лише в обов’язках і відповідальності, а ще й у можливостях і справедливості. Щоб кожна жінка, питаючи себе «чи зможу я отримувати за свою роботу справедливу і гідну винагороду?», завжди могла впевнено відповісти собі «звісно, зможеш!»
Це обов’язок держави не лише юридичний, а й моральний — щоб бути найкращою країною для кожної нашої людини.
Олена Зеленська,
