Міністерка охорони здоров’я Франції Аньєс Бюзен оголосила, що залишає уряд, щоб поборотися за посаду очільниці Парижа. Таким чином у перегонах братимуть участь одразу три жінки, які є ключовими претендентками на крісло мера французької столиці. До голосування залишилося менше місяця (воно відбуватиметься у два тури – 15 та 22 березня).
50% з’ясовували, що спонукало пані Бюзен до такого авантюрного кроку, якими є її шанси на перемогу й чи вдасться їй обійти своїх суперниць.
«Я йду на вибори, щоб перемогти»
Аньєс Бюзен
Бюзен вважається однією із найуспішніших діячок нинішнього уряду Франції. Посаду міністерки охорони здоров’я вона обіймала із травня 2017 року. До цього була президенткою Наукової ради Французького товариства трансплантації кісткового мозку й клітинної терапії, очолювала Раду директорів Інституту радіаційного захисту та ядерної безпеки, була головою колегії Вищої адміністрації охорони здоров’я, а також – президенткою Національного інституту раку.
Політикиня відома з-поміж іншого тим, що лобіювала збільшення кількості обов’язкових щеплень для дітей, а також підтримала президента Макрона, коли той запропонував збільшити вартість пачки цигарок до 10 євро з метою боротьби з курінням. Крім того, влітку минулого року Бюзен ініціювала виведення лікування гомеопатією із системи обов’язкового медичного страхування. Упродовж останніх тижнів її ім’я постійно фігурувало через заяви щодо поширення коронавірусу. Здавалося б – ніщо не віщувало відставки. Проте 16 лютого Аньєс Бюзен раптово оголосила, що звільняється і має намір очолити список президентської партії La République en Marche на муніципальних виборах у Парижі.
«Я йду на вибори, щоб перемогти», – заявила політикиня журналістам.
Добровільно-примусово?
Навряд чи рішення Бюзен було добровільним. Принаймні, ще в п’ятницю вона говорила, що нізащо не залишить свій пост, адже займається багатьма важливими питаннями. Натомість, оголосивши про відставку й передаючи повноваження наступникові та прощаючись із командою міністерства, політикиня не змогла приховати сліз і плакала впродовж усього свого виступу. На її посаду призначили колишнього невролога і депутата парламенту з 2012 року Олів’є Верана.
Цікаво, що відразу через кілька годин після заяви Бюзен президент Франції Емануель Макрон дуже схвально відреагував на її рішення долучитися до перегонів за посаду мера столиці, відзначивши «відданість та сміливість» колишньої міністерки. ЗМІ пишуть, що саме Макрону вдалося вмовити Бюзен і спонукати її до балотування.
Причиною стрімкого розвитку подій став секс-скандал, який розгорівся на минулому тижні. Російський художник Петро Павленський оприлюднив в інтернеті статтю про Бенжамена Гріво, додавши листування політика із молодою дівчиною, а також відео сексуального характеру, які він їй нібито надсилав. Після цього Гріво (він же – перший номер у списку партії президента на муніципальних виборах у Парижі) повідомив, що знімається з перегонів.
Бенжамен Гріво
«Нікому не побажаю такого цькування», – заявив Гріво.
До слова – розповсюдження подібних відео без згоди особи, яка в них фігурує, у Франції заборонене й карається позбавленням волі терміном до двох років та штрафом у розмірі 60 тис. євро. Справа викликала жваву дискусію, адже сексуальні походеньки політиків у Франції нерідко вважаються їхньою приватною справою. Тож навіть політичні опоненти Гріво стали на його бік, засудивши появу відео й назвавши це нічим іншим, як «американізацією» політики.
Так, прем’єр-міністр Едуард Філіп висловив підтримку своєму колишньому колезі, мер Парижа Анн Ідальго заявила, що необхідно поважати право людини на приватне життя, а лідерка ультраправих Марін Ле Пен наголосила, що заради демократії Гріво не слід було зніматися з виборів.
У свою чергу, Павленський, поширюючи компрометуючу інформацію про Гріво, зазначив, що йдеться про 42-річного одруженого чоловіка й батька трьох дітей, який під час своєї політичної кар’єри постійно агітував за «сімейні цінності» й згадував про свою родину.
Чиїм буде Париж?
До виборів мера Парижа залишилося менше місця.
Анн Ідальго
Якщо вірити останнім опитуванням, то досі незаперечною лідеркою перегонів є нинішня очільниця міста – перша жінка на посаді мера Парижа за всю його історію – Анн Ідальго, Соціалістична партія. Вона в політиці з 1997 року. Працювала на різних посадах в уряді, а потім впродовж 13 років була заступницею мера Парижа.
Очолювала постійну комісію з гендерної рівності світової організації «Об’єднані міста та органи місцевого самоврядування» (UCLG). Була ініціаторкою проекту Women4Climate, який має на меті об’єднати жінок-лідерок у боротьбі зі змінами клімату.
Опоненти часто закидають їй надмірну емоційність, пригадуючи, що політикиня народилася на півдні Іспанії.
«Я така, яка є. Якби мені хотілося зіграти чиюсь роль, стала б актрисою, і це було б досить захопливо. Проте це не мій шлях», – говорить у відповідь Анн Ідальго.
Їй у потилицю дихає Рашида Даті. Вона працювала в Лондоні в Європейському банку реконструкції та розвитку, була юристконсультом при суді вищої інстанції Бобіньї, суддею у справах банкрутств. Починала свою політичну кар’єру в 2002 році як радниця Ніколя Саркозі, за його президентства стала міністеркою юстиції і першою арабкою у французькому уряді. У червні 2009 року була обрана до Європарламенту.
Рашида Даті
Обіцяє покращити ситуацію з безпекою в Парижі, нагадуючи, що очолювала програму боротьби зі злочинністю в проблемних передмістях, а також провела реформування судової системи.
Коли Даті запитали, чи є в ній щось феміністичне, вона відповіла: «Усе! Жіноча боротьба – це боротьба на виживання. Починаючи з боротьби з феміцидом і домашнім насиллям. І я пишаюся тим, що свого часу за президентства Саркозі підтримала законопроект про протидію домашньому насильству».
Бенжамен Гріво був на третьому місці, поки не зняв свою кандидатуру.
Схоже, що в Макрона покладають неабиякі надії на Аньєс Бюзен, сподіваючись, що вона складе гідну конкуренцію ключовим претенденткам, попри те, що до кінця перегонів залишилося не так багато часу.
Підготувала Вікторія Кобиляцька, 50%
