«Жінки в політиці мають бути реальними лідерками, з якими рахуються. Тільки так ми зможемо зробити наше суспільство справді інклюзивним та орієнтованим на потреби всіх громадян і громадянок», — говорить депутатка Закарпатської обласної ради Ольга Олексик, яка поєднує практику в обласній лікарні та керівництво приватною клінікою з роботою голови комісії з питань охорони здоров’я.
Випускниця медичного факультету, яка починала кар’єру в сільській амбулаторії, сьогодні вона — заслужена лікарка України, кандидатка медичних наук, експертка з ендокринології, завідувачка відділенням та успішна керівниця «Закарпатської Ендоклініки». Її шлях у політику був усвідомленим вибором — продовженням родинної традиції суспільного служіння та прагненням змінити систему зсередини.
Наша розмова з Ольгою Олексик — про виклики поєднання медичної практики та політичної діяльності, про трансформацію системи охорони здоров’я в умовах війни та про особливу роль жінок у створенні ефективної медичної системи в Україні.
Від сільської амбулаторії до заслуженої лікарки
«Медицина — це шлях служіння людям і мій свідомий вибір», — розповідає Ольга Олексик, яка народилася в Ужгороді в родині освітян і науковців. Закінчивши університет із червоним дипломом 1997 року, вона розпочала роботу в сільській амбулаторії Руських Комарівців. Згодом працювала у міській лікарні та у приймальному відділенні обласної лікарні, де займалася гематологією.
Однак справжнім покликанням стала ендокринологія.
«Я цілеспрямовано шукала можливості отримати саме цю спеціалізацію. 2001 року стала ендокринологинею обласної лікарні, а з 2013-го очолила ендокринологічне відділення», — згадує лікарка.
У 2010 році Ольга Олексик захистила кандидатську дисертацію в харківському Інституті проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського й одразу стала обласною спеціалісткою з ендокринології. Ключовим етапом її діяльності було впровадження державної та обласної програм «Цукровий діабет» — організація постачання інсуліну, запровадження електронних рецептів та реімбурсації. «Цей досвід допоміг мені краще зрозуміти систему охорони здоров’я та вдосконалити координацію роботи», — пояснює лікарка.
Читайте також: Оксана Півень про генетику, дискримінаційні пастки й поєднання науки з материнством
2018 року Ольга Олексик заснувала приватний медичний центр «Закарпатська Ендоклініка». Сьогодні тут працює понад 20 фахівців та фахівчинь, серед яких — лікарі з різних регіонів України, які переїхали через війну. Паралельно вона викладає ендокринологію студентам 6 курсу Ужгородського національного університету на посаді доцентки.
За вагомий внесок у розвиток медицини 2023 року Ольга отримала звання заслуженої лікарки.
«Моя професія — це шлях любові до справи. Пацієнти, колеги, студенти — люди, заради яких я працюю щодня», — підсумовує вона.
«Темпи змін не завжди такі швидкі, як хотілося б»
Політична діяльність для Ольги Олексик — це родинна справа.
«Мій прадід, Яків Остапчук, був відомим політиком, депутатом Віденського парламенту (у 1907-1912 роках), співзасновником соціал-демократичної партії, активним громадським діячем та учасником «Просвіти» на Закарпатті. Моя родина завжди плекала любов до свого краю. Батьки присвятили життя освіті та науці, а я виросла в середовищі, де суспільно-політичні питання були в центрі уваги».
Під час Помаранчевої революції та Майдану родина активно підтримувала проукраїнські сили. Проте 2015 року Ольга відмовилася від пропозиції балотуватися до обласної ради.
«Сумнівалася, чи зможу поєднати професійні обов’язки в медицині з політичною діяльністю», — зізнається вона.
Точкою відліку політичної кар’єри стала зустріч із політикинею та громадською діячкою Іванною Климпуш-Цинцадзе.
Читайте також: Іванна Климпуш-Цинцадзе: Під час війни збільшується представництво жінок у політиці
«Вона переконала мене, що медичний досвід і жіноче лідерство будуть цінними для команди та Закарпаття», — згадує Ольга. Ідеї «Європейської Солідарності» про розбудову національної держави, підтримку армії, мови та віри знайшли відгук у її переконаннях.
Хоча до передвиборчої кампанії Ольга долучилася лише за два місяці до виборів, їй удалося здобути підтримку майже тисячі виборців.
«Мене обрали, бо знали мене й мою родину», — розповідає політикиня. Її успіх значною мірою ґрунтувався на авторитеті, здобутому роками роботи в Ужгороді. На її переконання, саме успішна практична діяльність стала її ключовою перевагою:
«Це були мої пацієнти та пацієнтки, колеги, які вірили, що я можу репрезентувати їхні інтереси, бо знаю медичну систему зсередини».
Поєднання медичної практики й депутатської діяльності вимагає ретельного планування часу.
«Що більше плануєш, то більше встигаєш — це мій головний принцип тайм-менеджменту», — пояснює Ольга. У реалізації всіх задумів орієнтиром стали слова її матері: «Людина з нереалізованим потенціалом ніколи не буде повноцінно щасливою».
«Темпи змін не завжди такі швидкі, як хотілося б, але важливо не зупинятися. Реалізація потенціалу — це шлях до гармонії із собою», — підсумовує депутатка.
«Політика дає нам більше можливостей»
Для Ольги Олексик політична діяльність стала природним розширенням її професійного шляху. Маючи за плечима багаторічний досвід практичної медицини та управління медичним закладом, вона побачила можливість впливати на системні зміни в охороні здоров’я через політичну діяльність.
«Політика дає нам більше можливостей створювати зміни на системному рівні, особливо коли йдеться про медичну сферу», — пояснює Ольга. Її практичний досвід допоміг краще розуміти проблеми галузі та знаходити ефективні рішення.
Читайте також: Ірина Мацепура: Депутатська діяльність вимагає великих зусиль
Серед конкретних досягнень — відстоювання прав пацієнтів із орфанними захворюваннями, хворобою Крона та цукровим діабетом. Особливу увагу Ольга приділяє також допомозі військовим.
«Я знаю, як важко повернутися до нормального життя після травм і втрат. Це непростий шлях, і я розумію це через досвід близьких, які воювали», — ділиться вона.
На думку лікарки, війна значно змінила пріоритети в системі охорони здоров’я.
«Наше завдання — не лише лікувати, а й допомагати людям повернутися до нормального життя. Важливо зберегти людяність та індивідуальний підхід. Кожна людина, яка звертається по допомогу, повинна відчувати повагу та інтерес до себе», — підсумовує Ольга Олексик.
«Успіх будь-якої реформи залежить від людей»
Як голова комісії з питань охорони здоров’я, соціального захисту та проблем ветеранів і їхніх сімей Закарпатської обласної ради, Ольга Олексик зіткнулася з безпрецедентними викликами воєнного часу.
«Наша комісія об’єднала кілька критично важливих напрямків — від підтримки родин загиблих до трансформації медичних закладів в умовах війни», — пояснює вона.
Війна стала серйозним випробуванням для системи охорони здоров’я регіону.
«Ми не були готові до такого масштабного виклику, але наші медики продемонстрували неймовірний професіоналізм. Кожен заклад, кожен лікар став частиною фронту порятунку життів», — наголошує Ольга.
На її переконання, зараз система охорони здоров’я потребує не просто реформ, а глибинної трансформації.
«Ми маємо одночасно вирішувати термінові військові потреби та закладати фундамент для майбутнього розвитку. Це передбачає модернізацію обладнання, впровадження сучасних професійних навичок і стандартів лікування, а головне — підтримку кадрового потенціалу медиків».
Особливу увагу комісія приділяє питанням реформування медичних закладів.
«Успіх будь-якої реформи залежить від людей. Система має враховувати реальні потреби лікарів, медсестер, усього персоналу. Без цього жодні зміни не будуть ефективними», — підкреслює вона.
Командна робота замість конкуренції
На чолі комісії з охорони здоров’я Ольга Олексик створила унікальну модель співпраці. У складі комісії — головні лікарі та керівники великих медичних закладів, переважно чоловіки з багаторічним управлінським досвідом. Наразі вона — єдина жінка й практикуюча лікарка у своїй комісії, що забезпечує їй унікальний погляд на проблеми галузі.
«Моя сила в тому, що я бачу систему з різних ракурсів — як лікарка, як керівниця відділення ендокринології та засновниця приватної клініки і як депутатка. Цей досвід дозволяє пропонувати ефективніші та раціональніші рішення», — пояснює Ольга свій підхід до роботи.
В умовах війни комісія відмовилася від політичного протистояння на користь спільної мети.
«Усі політичні сили об’єднані заради України, заради нашої перемоги, нашого краю. Зараз не час для конкуренції — час для синергії. Мій статус практикуючої лікарки — це перевага. Мені не потрібно пояснювати проблеми медицини, я знаю їх зсередини. Це дозволяє працювати на рівних із колегами та швидше знаходити ефективні рішення».
Саме такий підхід — поєднання різних перспектив та досвіду — став запорукою результативної роботи комісії.
«Ми створили середовище, де кожен член комісії може відверто говорити про проблеми та пропонувати рішення. Це і є справжня командна робота», — підсумовує Ольга.
Гендерний баланс — це не лише про справедливість, а й про ефективність
Представництво жінок у Закарпатській обласній раді — лише 11 депутаток серед 64 народних обранців — відображає системну проблему української політики.
«Справа не лише в кількісному дисбалансі, а в глибинних механізмах, які стримують жінок від активної участі в політичному житті», — зазначає Ольга Олексик.
За її спостереженнями, проблема має глибокі суспільні витоки. У політику зазвичай ідуть чоловіки, які вже мають досвід у цій сфері. Жінкам набагато складніше отримати керівні посади, навіть у традиційно «жіночих» сферах, як-от медицина чи соціальна робота.
«Подивіться на медичну сферу: жінці ще можуть «дозволити» стати завідувачкою відділення, але керівні посади в закладах охорони здоров’я здебільшого обіймають чоловіки. Серед директорів медичних установ жінок не більше ніж 25%. Це створює замкнене коло: без досвіду управління складно будувати політичну кар’єру», — пояснює депутатка.
Навіть запровадження гендерних квот не розв’язує проблему повністю.
«Квоти відкривають двері до ради, але система часто знаходить способи обійти їх. Після виборів жінки нерідко складають мандати, а їхні місця займають чоловіки. Це нівелює саму ідею збалансованого представництва».
Ольга пропонує конкретні зміни до законодавства:
«Якщо депутатка залишає раду, її місце має зайняти інша жінка. Це дозволить зберегти гендерний баланс і створить додаткові можливості для жінок у політиці».
Гендерний баланс — це не лише про справедливість, а й про ефективність. Жінки приносять у політику унікальні ідеї, інший підхід до розв’язання складних проблем.
«Ідеалом була б система 50 на 50. Досягти абсолютної рівності складно, — розмірковує Ольга. — Але нинішня ситуація, коли жінки недостатньо представлені у владі, веде до створення суто чоловічого світу. А такий світ ніколи не буде збалансованим».
Жінки в політиці: від викликів до можливостей
Війна відкрила нові можливості для українських жінок, вважає Ольга Олексик.
«Українки довели свою спроможність у найрізноманітніших сферах — від хірургії до військової служби. Не має значення, якої ти статі — ти можеш це досягати. Проте навіть зараз жінкам у місцевому самоврядуванні та політиці потрібно докладати більше зусиль, щоб довести свою компетентність», — зазначає вона.
Справжня політика, на її переконання, починається з локального рівня.
«Це щоденна робота у громадах: безпечні пішохідні переходи, освітлення вулиць, доступність медичних закладів. Тут жіночий погляд стає незамінним, бо ми краще розуміємо потреби вразливих груп: дітей, вагітних, людей із інвалідністю».
Особливість жіночого лідерства Ольга вбачає у здатності будувати горизонтальні зв’язки.
«Чоловіки створюють суспільні вертикалі, а жінки концентруються на розбудові горизонтальної мережі суспільної взаємодії. Ми, жінки, краще розуміємо, як організувати процеси через співпрацю, а не через конкуренцію».
Для жінок, які прагнуть реалізувати себе в політиці, Ольга має чіткі поради:
«Політика — це не лише про великі рішення на державному рівні. Починайте з мікрополітики: ваш будинок, школа, лікарня чи громада. Але головне — доводьте справи до кінця. Недостатньо просто ввійти в політику, важливо залишатися в ній, брати на себе відповідальність та виконувати свої обов’язки».
Ольга переконана: жіночий погляд особливо важливий у часи трансформації суспільства.
«Жінки бачать далі, бо їхній природний прагматизм і відповідальність спонукають думати про майбутнє наступних поколінь. Це робить нас ефективними лідерками, здатними створювати більш гуманне й збалансоване суспільство. Ми повинні вірити у свій потенціал і не боятися викликів».
Кінцева мета, на думку депутатки, — не просто збільшити кількість жінок у політиці, а змінити саму природу влади.
«Жінки в політиці мають бути реальними лідерками, яких поважають і з якими рахуються. Тільки так ми зможемо зробити наше суспільство справді гармонійним, інклюзивним та орієнтованим на потреби всіх громадян», — підсумовує Ольга Олексик.
Ольга Тарантіна
