Головна Статті Ольга Стефанішина: Сексуальне насильство під час війни — це воєнний злочин, що не має терміну давності

Ольга Стефанішина: Сексуальне насильство під час війни — це воєнний злочин, що не має терміну давності

2
685
Ольга Стефанішина
Ольга Стефанішина

Російські агресори воюють не лише з українськими військовими, а й з цивільним населенням нашої країни. При цьому, нехтуючи нормами міжнародного гуманітарного права, активно застосовують брудні методи ведення війни, зокрема зґвалтування. Для них воно стало частиною стратегії, спрямованої на деморалізацію та упокорення українського суспільства.

Про цю особливість дій окупантів, які вже набули масового характеру, про реакцію на них з боку світової спільноти та про допомогу потерпілим від сексуального насильства, пов’язаного з війною, розповідає віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю для Володимира Доброти.

Уже зареєстровано понад 68 тисяч воєнних злочинів Росії

Розпочавши наприкінці лютого 2022 року широкомасштабну агресію проти України, Росія активно використовує всі інструменти гібридної війни. Зокрема й сексуальне насильство проти наших співгромадян. Яких масштабів набула ця проблема і хто найбільше від неї потерпає?

Із початку повномасштабної війни Україна і весь світ став свідком безпрецедентної жорстокості Росії та зневаги до міжнародного права. Уже зареєстровано понад 68 тисяч воєнних злочинів Росії. У той же час, якщо говорити про сексуальне насильство, сьогодні Генпрокуратура розслідує 171 такий випадок. Це кейси, в яких постраждалі були готові свідчити. Тому ми розуміємо, що реальний масштаб злочинів значно більший. Бойові дії тривають, ми не маємо даних про ситуацію на тимчасово окупованих територіях.

Водночас хочу нагадати, що сексуальне насильство під час війни — це воєнний злочин, який не має терміну давності. Постраждалі можуть повідомити про нього будь-коли, щойно будуть готові до цього. Досвід інших країн показує, що це може бути через 10 і навіть 30 років.

Читайте також: «Гендерний вимір війни»: «ЮрФем» презентувала аналітичне дослідження

Попри те, що основна частина насильства, зокрема сексуального, вчиняється щодо жінок і дівчат, для російських злочинців не існує статевих чи вікових обмежень. Серед постраждалих жінки та чоловіки абсолютно різного віку, а також неповнолітні. Одразу після оприлюднення перших фактів скоєння росіянами таких злочинів, спільно з міжнародними партнерами ми започаткували єдиний механізм реагування на насильство.

Важливим кроком стало підписання рамкової угоди про співробітництво між урядом України й ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству в умовах війни та розробка імплементаційного плану для її реалізації. Україна створила всеохопний координаційний механізм для боротьби з сексуальним насильством. Серед наших ключових напрямків роботи: ефективне розслідування та документування злочинів; надання комплексної допомоги постраждалим, включаючи репарації; підвищення компетенції фахівців та інформування суспільства.

Ольга Стефанішина
Ольга Стефанішина

Насильство — це частина військової стратегії Росії з деморалізації українців, спроба зламати наш дух

У своєму виступі у Варшаві президент США Джо Байден сказав, що російські військові у війні проти України використовують зґвалтування як зброю. Чому вони до цього вдаються і яких результатів намагаються досягти?

Я з ним згодна. Насильство — це частина військової стратегії Росії з деморалізації українців, спроба зламати наш дух. Із перших днів вторгнення почався терор проти беззахисних. Саме тому ми активно працюємо з партнерами, аби всі, хто віддавав злочинні накази або коїв ці жахливі злочини, отримали належне покарання. Йдеться і про документування злочинів, і про залучення міжнародних інструментів.

Читайте також: Таїсія Рубаняк: Говорити про домашнє насилля як ніколи на часі

Нещодавно Україна стала співголовою у новоствореному Глобальному альянсі з попередження сексуального насильства, до якого вже приєдналися 13 країн світу, включно з Австралією, Японією, США, ОАЕ. І ми розраховуємо, що з часом учасників стане більше. Робота в межах Альянсу дозволить посилити співпрацю з іншими країнами та зрештою забезпечити відповідальність Росії за скоєні злочини, зокрема сексуального насильства.

Міжнародний кримінальний суд розпочав власне розслідування

Як Україна реагує на прояви сексуального насильства, до яких вдаються російські агресори? Ким вони фіксуються та яка подальша доля цієї сумної статистики? Чи будуть зафіксовані випадки, подані на розгляд міжнародних організацій та міжнародних судів? На яку реакцію з їхнього боку можна розраховувати? 

Щойно українська армія звільняє території від окупації, там починають працювати правоохоронні органи, зокрема поліцейські у складі спеціалізованих мобільних груп. Вони фіксують, зокрема і випадки сексуального насильства. Всю інформацію подають до прокуратури. Дані про зафіксовані випадки насильства також надаються Офісу Міжнародного кримінального суду.

Прамілою Паттен та Ольга Стефанішина
Прамілою Паттен та Ольга Стефанішина

Разом з тим, ще на початку березня 2022 року Міжнародний кримінальний суд розпочав власне розслідування, створивши спільну слідчу групу, до складу якої входять кілька європейських судових органів. Аби посилити роботу в цьому напрямку, уряд України ухвалив проєкт двосторонньої угоди про створення Офісу Міжнародного кримінального суду в Україні. Зауважу, що міжнародні організації, зокрема такі, як ООН, теж фіксують ці випадки. Під час останньої зустрічі зі спецпредставницею Генерального секретаря ООН щодо запобігання сексуальному насильству Прамілою Паттен домовилися посилити співпрацю щодо обміну такою інформацією, а також провести всеохопний аналіз українського законодавства для вдосконалення нормативної бази щодо переслідування за злочини сексуального насильства.

Наше законодавство має бути комплексним, аби ні через рік, ні через 10 років кривдники не змогли уникнути відповідальності. Покарання за скоєні злочини — єдиний можливий шлях досягнення справжньої справедливості.

В Україні вже працює 7 таких центрів допомоги врятованим

Важливо надавати дієву допомогу потерпілим від сексуального насильства, пов’язаного з війною (у міжнародному праві — сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом). В умовах війни зробити це непросто, особливо на територіях, де точаться бої або на прилеглих до них. Чи справляється з нинішніми викликами система надання всебічної допомоги потерпілим, зокрема й від сексуального насильства, яка була створена в Україні ще до широкомасштабної війни? Чи змогла вона адаптуватися до теперішніх викликів?

Дійсно, до 24 лютого 2022 року ми вже розбудовували мережу запобігання та протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству. Уряд вперше виділив державну субвенцію на створення притулків та кризових кімнат допомоги постраждалим. Працювали гарячі лінії допомоги, спільно з нашими партнерами з Фонду ООН у галузі народонаселення ми запустили мобільні бригади соціально-психологічної допомоги. Усі ці сервіси та служби продовжили працювати й після широкомасштабної агресії та перелаштували свою роботу, зокрема на допомогу тим, хто зазнав насильства під час війни.

Більш того, у перші місяці після вторгнення наші притулки давали тимчасовий прихисток тим, хто був змушений тікати від бойових дій та окупації. Але ми розуміли, що в умовах війни наявних сервісів допомоги недостатньо. Необхідно було створити таке місце, де постраждала людина відчувала б максимальну довіру, підтримку і, зрештою, отримавши допомогу, захотіла розказати про пережите. Так і з’явилася ідея створення Центрів допомоги врятованим. Наразі в Україні вже працює 7 таких Центрів: у Києві, Львові, Запоріжжі, Дніпрі, Чернівцях, Мукачеві та Полтаві. І ми плануємо масштабувати їхню кількість. Паралельно створюються сервіси онлайн допомоги, зокрема такі як психотерапевтична платформа «Аврора», аби наші громадяни, перебуваючи навіть у тимчасовій окупації, за наявності мобільного зв’язку могли звернутися за психологічною, юридичною та інформаційною підтримкою.

Читайте також: Не нашкодити: як змінилися підходи до реагування на сексуальне насилля?

Платформа допомоги врятованим

15 березня 2023 року відбулася презентація єдиного онлайн-майданчика «Платформа допомоги врятованим». До його створення ви маєте безпосереднє відношення. Що підштовхнуло до появи платформи, і яку користь від неї матимуть українці, котрі потерпіли через російську агресію?

Коли постраждалі з тимчасово окупованих та деокупованих регіонів опиняються у відносній безпеці, вони  часто не знають, як і куди звернутися за фаховою безоплатною допомогою. Інформація про доступні сервіси розрізнена. Відтак ми побачили потребу створити єдиний майданчик, що спростить пошук необхідних перевірених служб допомоги.

Так і з’явилася платформа допомоги врятованим. Вона містить ключові урядові гарячі лінії, адреси центрів допомоги врятованим, контакти сервісів психологічної, соціальної та правової підтримки. Що важливо: усі служби, розміщені на платформі, є перевіреними, конфіденційними та безоплатними.

Сайт також містить інформацію, яка допоможе громадянам розпізнати негативні стани, спричинені насильством,  алгоритм дій для тих, хто став жертвою насильства, або поради для родичів та близьких постраждалих. Фахівці, які працюють із постраждалими, можуть знайти поради по роботі на базі найкращих міжнародних стандартів і протоколів.

Чи можна вважати появу платформи одним із вагомих інструментів підготовки сучасної державної політики протидії насильству та гарантованого захисту потерпілих і покарання винних?

Поява платформи це ще одна цеглина у фундаменті ефективного механізму реагування на випадки насильства. Кожен  користувач або користувачка платформи з її допомогою однозначно отримає необхідну і професійну підтримку. Нормалізувавши свій психоемоційний стан та пропрацювавши отриману травму, людина може бути готовою свідчити проти кривдників. А отже платформа допомоги врятованим — це також вагомий внесок у відновлення справедливості й покарання усіх винних.

Володимир Доброта для Українського жіночого фонду

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті