74% респондентів та респонденток вважають рівність чоловіків і жінок важливою. Про це свідчать дані загальнонаціонального телефонного опитування «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в українському суспільстві», яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Національного Демократичного Інституту (НДІ) у співпраці з Офісом Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апаратом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики за підтримки Швеції.
Загалом результати опитування демонструють значний прогрес у розумінні важливості гендерної рівності серед українців та українок. Однак опитування підтвердило, що існують і виклики, пов’язані з подоланням стереотипів та бар’єрів, які обмежують участь жінок у певних сферах діяльності, таких як політика та захист країни.
Гендерна рівність: важливість і сприйняття
Результати дослідження показують, що більшість респондентів та респонденток розуміють важливість гендерної рівності. Однак асоціації з такими термінами, як «рівність між чоловіками та жінками», «гендер» і «фемінізм», виявляють також стереотипне розуміння цих понять.
Зокрема, «рівність між чоловіками та жінками» асоціюють із «коханням». «Міццю» або ж називають синонімічне слово «рівність», «рівноправ’я», не заглиблюючись у специфіку поняття. Такі результати можуть свідчити про обмежене або спрощене розуміння терміну «гендер», зведення його лише до біологічних відмінностей між чоловіками і жінками.
Що стосується фемінізму, то він продовжує асоціюватися переважно з жінками. До того ж, асоціації містять більшість негативних слів чи стереотипів, що, ймовірно, може свідчити про певне негативне ставлення до феміністичного руху. Водночас існують і позитивні характеристики, такі як «рівність», «сила жінки», «вибір», «сучасність».
Роль жінок у суспільстві: волонтерство, оборона та політика
На думку опитаних, жінки найбільше залучені до волонтерської діяльності (46%). Однак, лише 23% вважають, що жінки активно залучені до захисту країни, і лише 12% – до політичної діяльності. Такий розподіл може відображати як традиційні гендерні ролі в суспільстві, так і структурні бар’єри, що обмежують доступ жінок до певних сфер діяльності. Це також може бути проблемою видимості жінок в тих чи інших сферах.
Ці результати підкреслюють необхідність системних змін, спрямованих на подолання бар’єрів та забезпечення більшої участі жінок у політиці та обороні країни. Водночас важливо визнати і підтримати внесок та роль жінок у волонтерській діяльності.
Гендерні ролі та відповідальність за виховання дітей
Опитування також показало, що більшість українців та українок вважають, що чоловіки повинні брати активну участь у вихованні дітей (72%). Це свідчить про поступові зміни у ставленні до гендерних ролей та еволюцію суспільних уявлень про розподіл обов’язків у родині. Однак лише 35% респондентів та респонденток чули про ініціативи, спрямовані на підтримку залучення чоловіків як батьків до виховання дітей, які б впроваджували на робочих місцях. Це вказує на необхідність активнішого впровадження таких програм і підвищення рівня обізнаності про відповідальне батьківство.
Гендерні стереотипи та дискримінація
Дослідження також виявило, що значна частка респондентів та респонденток демонструють прогресивні погляди на розподіл відповідальності у сім’ї. Зокрема, наголошують. що і чоловіки і жінки однаково відповідальні та мають займатися доглядом дітей (93% опитаних) та літніх батьків (92% опитаних). Планувати сімейне дозвілля (87%), будувати кар’єру (87%) та прибирати дім (74%). Водночас, досі чоловіки переважно асоціюються із захистом країни. 54% зазначили, що це справа чоловіків, на противагу 46%, які обрали і чоловіків, і жінок.
Прикметно, що понад 60% опитаних переконані, що чоловіки й жінки отримують однакову оплату за роботу та мають рівні шанси на керівні посади. Однак такі уявлення не відповідають реальним даним. Розрив в оплаті праці між чоловіками та жінками в Україні станом на 2023 рік складав 18.6%, за даними Міністерства економіки України. Це свідчить про недостатню обізнаність населення щодо гендерного розриву в оплаті праці.
Водночас, 40% чоловіків вважають, що до жінок ставляться краще на робочому місці. Тоді як більшість опитаних, і чоловіків, і жінок, погоджуються, що до чоловіків на роботі ставляться краще. Вони отримують вищу оплату та мають більше шансів обійняти керівні посади. Цей розрив між уявленнями та реальністю може бути результатом впливу соціальних стереотипів та недостатнього усвідомлення реальних проблем, що існують у сфері гендерної рівності на робочих місцях.
Щодо питань дискримінації, лише 19% опитаних зазначили, що знають когось, хто стикався із дискримінацією впродовж останніх 12 місяців. Більшість респондентів та респонденток вказали, що особисто не стикалися з дискримінацією. Це може свідчити про недостатню здатність виявити ситуації дискримінації або про низький рівень усвідомлення таких випадків у суспільстві.
Загальнонаціональне телефонне опитування «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в українському суспільстві» проводилося Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Національного Демократичного Інституту (НДІ) у співпраці з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апаратом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики за підтримки Швеції.
Опитування проводилося впродовж 27 лютого – 15 березня. У ньому взяли участь 2509 респондентів та респонденток різного віку з різних регіонів України.
Олена Андрушко
