Home Статті Пандемія, коронавірус, карантин: жінки під ударом

Пандемія, коронавірус, карантин: жінки під ударом

0
692

Наслідки COVID-19 для суспільства ще будуть вивчатися. Але вже зараз ми можемо спрогнозувати вплив пандемії на становище жінок в Україні. Сім’ї та благополуччя деяких з них, насамперед, одиноких матерів — під загрозою, пише соціологиня Олена Стрельник у виданні «Гендер у деталях».

Хто лікує та доглядає хворих?

Під час спалаху захворювань, спричинених вірусом Ебола у західній Африці у 2014—16 роках, було виявлено, що жінки швидше інфікувалися та хворіли, з огляду на те, що доглядали хворих у сім’ї та працювали у медичній сфері.

За умов стрімкого зростання кількості інфікованих коронавірусом та хворих, надзвичайно зростає навантаження на систему охорони здоров’я та на медичний персонал, більшість якого — це жінки. Багато з них мають дітей, що залишаються вдома під час карантину, а можливості навіть нормованого графіку роботи у цей період  залишаються для них недоступними. Окрім того, закриття метро у місті Києві теж може вплинути передусім на повсякденну мобільність жінок, які працюють у медичній сфері. З одного боку, значна їх кількість не може перейти на дистанційну працю (яка рекомендована під час карантину), водночас оплата їхньої праці є надто низькою, щоб користуватися послугами таксі.

Дані свідчать про те, що понад 90% працівників охорони здоров’я в провінції Хубей становлять жінки (за інформацією медичного журналу The Lancet з посиланням на State Council Information Office in China).

В Україні у сфері охорони здоров’я жінки становлять 82%  від загальної кількості працівників.  Більшість з них працюють терапевтками, сімейними лікарками, у тому числі — в інфекційних лікарнях. За актуальними даними Полтавської обласної інфекційної лікарні, в її штаті працюють 148 жінок та 24 чоловіки.

Зазначу, що в Україні також скорочується кількість середнього медичного персоналу (передусім медсестер). Станом на 2017 рік налічувалося 85 працівниць середнього медичного персоналу  на кожні 10 тис. населення (на початку 1990-х років їх було 115). Це може створити додаткові виклики для надання допомоги хворим та для умов праці медичного персоналу: за умов погіршення епідемічної ситуації навантаження на них зростає в рази, а лікарі та медсестри нерідко залишаються без належного захисту від інфікування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», що було прийнято 17 березня 2020 року, встановлено  додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу,  у розмірі до 200 відсотків заробітної плати на період виконання заходів. Це доречний крок для підтримки медпрацівників, більшість з яких — жінки.

Оскільки переважно жінки дбають про літніх та хворих членів сім’ї в Україні, то припускаю, це створить ще один додатковий виклик для їх повсякденного життя.

Отже, припускаю, для жінок більше ризиків інфікуватися COVID-19 через професійний контакт з хворими та догляд за хворими вдома. Втім, у них дещо більше шансів одужати.

Чоловіки — «слабка стать»: захворюваність та смертність

Загалом, смертність чоловіків від усіх інфекційних хвороб є вищою.

Скажімо, під час епідемії «іспанки» 1918 року молоді дорослі чоловіки помирали частіше, порівняно з жінками-однолітками.

У 2017 році у місті Києві, від інфекційних та паразитарних хвороб померли 356 чоловіків та 150 жінок, від туберкульозу — 75 чоловіків та 16 жінок, від хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) — 157 чоловіків та 80 жінок.

Згідно досліджень китайського центру контролю над захворюваннями, в якому взяли участь 44 000 осіб, від хвороб, спричинених COVID-19, померло 2,8% заражених чоловіків і 1,7% жінок. Точні дані будуть доступні після закінчення пандемії.

Частково причина в тому, що стан здоров’я чоловіків зазвичай гірший, ніж у жінок через спосіб життя, наприклад, куріння. Тому вони важче переносять інфекційні захворювання.

Втім, є і біологічні чинники. Скажімо, припускають, що жінки мають сильнішу імунну відповідь на щеплення (звичайно не йдеться про COVID), зазначають фахівці.

Жіноча зайнятість і бізнес

Ймовірно, економічна криза, спричинена пандемією, вплине на усі галузі економіки. Вже зараз можна припустити, що постраждають передусім сфери послуг, де зайнята велика кількість жінок. Наприклад, у 2018 році серед службовців, що обслуговують клієнтів, жінок було 205,6 тис. порівняно з 36,6 тис. чоловіків; 419,3 тис. жінок та 133,8 тис. працювали у найпростіших професіях торгівлі та послуг. Частина кампаній у цих сферах, особливо приватних, ймовірно, відправляють цих працівниць у неоплачувані відпустки.

Під ударом опинилися також українки, які працюють у сфері надання послуг у європейських країнах, охоплених вірусом.

Виклики також стосуються жінок-підприємиць. За даними досліджень, жінки становлять більше 60% керівників юридичних осіб-підприємців у сферах туристичних послуг, функціонування театральних та концертних залів, освіти, перукарень та салонів краси — тих сфер, які передусім втратять прибутки (див. таблицю 1).

Значна частка жінок займаються підприємництвом у тих сферах, які згорнуть свою діяльність на період карантину. Частка жінок ФОП у сфері дошкільної освіти становить 91%, початкової освіти — 87%, надання послуг перукарнями та салонами краси — 94%, діяльність туристичних агентств — 72%. Чи не єдиною «жіночою» сферою діяльністю ФОП, яка може бути затребувана під час карантину, є послуги з догляду за дітьми, де жінок — 91% (див. таблицю 2).

Жінок також переважна більшість серед ФОПів, які займаються торгівлею одягом, взуттям, продуктами харчування, у тому числі на ринках та стихійних ринках, — у період карантину ця торгівля буде обмежена чи припинена. Часто у цій сфері працюють жінки пенсійного віку. Відтак, ці обмеження можуть погіршити їх становище.

Робота vs догляд за дітьми. Хто залишається вдома?

Враховуючи, що саме жінки переважно доглядають дітей в українських сім’ях, а їх доходи є меншими, то ймовірно, саме вони залишаються вдома доглядати дітей дошкільного та молодшого шкільного віку під час карантину.

Карантин може значно вплинути на повсякденне життя багатьох жінок.

Якщо мама працює на фрілансі на умовах дистанційної роботи, карантин може ускладнити її повсякденне життя через поєднання роботи та догляду за дітьми.

Загалом цей вид зайнятості ризикований для багатьох жінок через відсутність трудових гарантій, оплачених лікарняних та декретних тощо, але за умов карантину у них є ймовірність «втриматися на плаву».

Хоча для одиноких матерів втрати заробітків через зниження продуктивності можуть бути доволі суттєві.

Ситуація складніша у сфері найманої праці. Якщо жінка працює офіційно за наймом, законодавство України дає можливості взяти частину щорічної оплачуваної відпустки (чи соціальну відпустку для мами двох та більше дітей віком до 15 років) або відпустку за власний рахунок під час карантину.

Часом кажуть — мовляв, чого батьки скаржаться, адже в Україні шкільні канікули тривають три місяці. Літній період приходить, на відміну від пандемії, очікувано, відтак батьки можуть спланувати догляд за дитиною у цей період. Частина проблеми вирішується за рахунок пришкільних та інших таборів, частина — за рахунок планової відпустки мами чи тата, допомоги родичів.

А ситуація з карантином, по-перше, є незапланованою, по-друге, період карантину з огляду на епідситуацію теоретично може подовжитися.

Опція взяти оплачувану чи неоплачувану відпустку не для всіх доступна, а надто — коли йдеться про маму, яка самостійно виховує дітей, не має фінансової «подушки» на період кризи та родичів, які готові допомогти з доглядом за дитиною. Відповідно, карантин може погіршити становище передусім матерів, які самостійно виховують дитину, а особливо тих, які працюють неформально, без трудових гарантій.

За даними обстежень державної служби статистики, кожне п’яте домогосподарство в Україні — це домогосподарство, у складі якого є діти, які не мають одного чи обох батьків. Переважно, це діти, яких виховує одна мама. А тепер ще згадаємо про 488 000 виконавчих проваджень про стягнення аліментів у 2018 році та зробимо невтішні висновки про виклики пандемії для одиноких матерів в контексті втрати роботи чи падіння рівня їхніх доходів.

За даними опитування матерів, які працюють за наймом, проведеного мною у 2016 році у м. Полтава, у ситуації, коли мамі треба бути на роботі, а дитина захворіла чи у навчальному закладі оголосили карантин, 65% опитаних матерів сподіваються на допомогу своїх батьків (бабусі чи дідуся) для організації догляду за дитиною. Також 39% респонденток розраховують на допомогу чоловіка, 4% — на допомогу колишнього чоловіка (що становить 16% матерів, які живуть самі з дитиною чи дітьми). На допомогу сусідів розраховують 3% опитаних, на допомогу найманої працівниці (няні) — менше 1%. Якщо поруч немає родичів або сусідів, з якими налагоджено неформальні зв’язки, для деяких матерів, насамперед одиноких, гостро постає питання ресурсів, на які можна спертися в разі неможливості залишитися вдома з дитиною. З-поміж опитаних 13% не розраховують на жодну підтримку в разі потреби доглядати за дитиною, зокрема 35% матерів, які живуть самі з дитиною чи дітьми.

До слова, нинішня ситуація з COVID-19 створила додатковий виклик для тих сімей, які традиційно покладалися на допомогу старшого покоління у догляді за дітьми, адже лікарі радять берегти людей літнього віку від соціальних контактів, у тому числі з дітьми (які можуть бути носіями інфекції), через ризик значно складнішого перебігу хвороби.

Матері, які не можуть полишити роботу на час карантину та не мають ресурсів догляду за дитиною під час епідемії, вимушені брати дитину з собою на роботу — у країні, де, скажімо, дитячий куточок на робочому місці — це рідкісне виключення, а позиція суспільства та роботодавців скоріше тяжіє до «народила — твої проблеми».

Що робити?

Ситуація з пандемією COVID-19 та карантином як ніколи дотепер загострила питання суспільної солідарності та відповідальності. Так, ніхто не зобов’язаний допомагати одне одному, але це можна робити.

Важливо залучати жінок у прийняття рішень, у тому числі відносно карантину. Виконавчий комітет ВООЗ визнав необхідність включення жінок у процес прийняття рішень щодо готовності та реагування на спалах COVID-19. Як слушно зазначає Олена Виноградова, «… 15 із 16 членів Кабінету міністрів, які вчора приймали рішення про шкільний карантин, є чоловіками. З огляду на їхні офіційні біографії я можу дозволити собі припустити, що вони ніколи не перебували у «декретній відпустці» чи не робили перерви в кар’єрі, пов’язані з вихованням або лікуванням їхніх дітей, а тому не знають, що таке поєднати офіційну зайнятість і три тижні догляду за дитиною чи дітьми дошкільного або шкільного віку».

Роботодавцям (як у державному, так і приватному секторі економіки) варто вивчити потреби працівниць та працівників з сімейними обов’язками у поєднанні роботи та догляду за дитиною; там де це можливо, перевести працівниць та працівників, які мають маленьких дітей, на дистанційну роботу, на роботу за гнучким графіком (особливо мам, які самостійно доглядають та виховують дітей) зі збереженням заробітної плати.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року встановлено можливість відпустки без збереження зарплати на період карантину, що, на жаль, не захистить найбільш вразливі категорії працівниць.

Уряду доцільно продумати інструменти підтримки працюючих батьків дітей дошкільного віку на період карантину (хоча би частково оплачені лікарняні чи відпустки по догляду за дитиною під час карантину, матеріальна допомога на найм няні тощо), запровадити податкові канікули для ФОП-ів, що реалізують діяльність у тих сферах, де призупинена робота.

Безкоштовну допомогу чи допомогу за помірну плату у догляді за дітьми можуть запропонувати волонтерські організації, няні, усі, хто мають таку можливість.

Олена Стрельник, Гендер у деталях

Ілюстрації: spectrum.ieee.org, blog.gofynd.com, nytimes.com, zavamed.com
Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті