Велика кількість чоловіків вважають “гендерну рівність” синонімом “жіночого питання”, і така відсутність зацікавленості заважає становленню рівності на робочому місці, говорить професор Майкл Кіммел.
Підіть на будь-який семінар з питань гендерної рівності і ви побачите, що в кімнаті буде повно жінок. Жінки говорять з жінками про жінок.
Коли справа доходить до просування жінок на робочому місці, однією з найбільших перешкод є відсутність інтересу у чоловіків. На думку американського соціолога професора Майкла Кіммела чоловіки не бачать проблеми. Вони не бачать переваг, які закладені в їх Y-хромосомі.
«Привілейованість не помітна для тих, кого вона стосується».
Автор і видатний професор соціології та гендерних досліджень в Університеті Стоуні Брук в Нью-Йорку Майкл Кіммел недавно був у Сіднеї, щоб поговорити про те як залучити більше чоловіків до дискусії про гендерну рівність у сфері праці.
Привілейованість проявляється у різноманітних формах, в тому числі у расі, статі, багатстві, фізичній формі, безпеці та освіті, і навіть зрості. Проте люди, у яких це є, як правило, не знають про владу і вплив які вони мають.
«Я середньостатистична людина. Я білий чоловік середнього класу. Я не вирізняюсь за расою, класом, чи статтю. Я універсально узагальнений», – говорить Кіммел.
У той час як білі чоловіки середнього класу можуть не помічати свої успадковані переваги, тим, хто відрізняється від норми завжди про цю різницю нагадують – чи то шляхом переслідувань молодих жінок на вулицях, чи той факт, що люди з іноземними іменами повинні розіслати більш ніж на 60% більше резюме за їх англо-кельтських суперників, щоб отримати роботу.
Ця неусвідомленість часто стає причиною, чому чоловіки не відвідують семінари з питань гендерної рівності та чому існує такий опір коригувальним механізмам, таким як гендерна рівність на робочих місцях. Занадто багато людей досі вірять у міф про справедливі умови і що слово гендер є ще одним синонімом слова жінка.
Доповідь міжнародної консалтингової фірми KPMG для ради менеджменту Австралійської фондової біржі (ASX), що була випущена в травні, демонструє як багато роботодавців лише на словах обіцяють політику різноманітності.
Кіммел, який присвятив свою кар’єру вивченню чоловіків та маскулінності, говорить, що проблемою гендерних дискусій є відсутність чоловіків.
«Ми не можемо в повній мірі розширити права і можливості жінок та дівчат без залучення хлопчиків і чоловіків. Ми знаємо, що це правда. З цього випливає питання: як же нам залучити чоловіків до цієї розмови?», – запитує Кіммел.
Зробити проблему статі видимою
Першою перешкодою для залучення чоловіків до справи рівності чоловіків і жінок є те, що проблема неусвідомлена, каже він. “Ми повинні змусити чоловіків усвідомити, що стать для нас є настільки ж важливою, як і для жінок“.
Чоловіки починають розуміти проблеми, коли вони бачать як жінки та дівчата, яких вони люблять стикаються з дискримінацією. Коли чоловіки стають батьками дівчаток, вони часто миттєво стають феміністами, каже Кіммел. І дослідження показують, що гендиректори-чоловіки, у яких є дочка, ведуть більш соціально орієнтований бізнес.
Боротися з опором
Другою перешкодою є те, що деякі чоловіки сприймають свій привілейований стан, як належне, а це призводить до опору тих, хто вважає, що передаючи владу вони програють, говорить Кіммел.
«Не поборовши у чоловіків такого ставлення, ми ніколи не зрозуміємо, чому так багато чоловіків чинять опір гендерній рівності. [Це] тому, що ми росли, вважаючи ці умови справедливими і будь-яка політика, що відрізняється, на нашу думку — це зворотна дискримінація по відношенню до нас.
Створити переконливу аргументацію
Кіммел каже, що чоловіки повинні зрозуміти і повірити в економічне обґрунтування гендерної рівності – компанії, які є більш гендерно рівними мають високий рівень ефективності інвестицій, більш високу рентабельність, зниження витрат на оплату праці, зниження плинності кадрів, більш високий рівень задоволеності роботою та більш низький рівень прогулів.
«Це все трудові витрати, які легко порахувати, – говорить він. – Ми знаємо, що гендерна рівність – це не тільки правильно, чесно та справедливо, але ми також знаємо, що це розумно. Це добре для бізнесу».
Чоловіки повинні розуміти, що гендерна рівність означає не те, що вони “отримають менше пирога”, а те, що пиріг стає більшим. «Це не гра хто кого», – сказав Кіммел.
Зробити це питання особистим
Чоловіків потрібно переконати, що гендерна рівність – це добре для них на індивідуальному рівні, і почати можна з їх сімейного життя.
Кіммел вказує на дослідження, яке показує, що коли чоловіки розділяють роботу по дому і догляд за дітьми, їх діти показують кращі результати у школі, вони мають більш високі показники ефективності діяльності, більш низькі показники прогулів, менш імовірно отримають діагноз СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивності) та дитячої депресії, менш імовірною буде необхідність звертатися до психотерапевтів та призначати лікування.
У той же час, їх дружини більш щасливі та здорові, також меншою є імовірність необхідності звертатися до психотерапевта чи призначати рецептурні препарати, менш імовірно буде поставлений діагноз депресії, більша імовірність відвідування спортзалу, і відмічаються більш високі рівні задоволеності шлюбом.
Коли вони виконують свою справедливу частку домашніх справ, самі чоловіки також більш щасливі й здорові. «Вони менше палять, вони менше п’ють, вони рідше приймають легкі наркотики, вони більш схильні ходити на планові перевірки до лікаря, але рідше потрапляють у відділення невідкладної допомоги, ходять до психотерапевтів, чи приймають ліки».
Зосередження уваги на перевагах рівності вдома, говорить Кіммел, може стати початком зміни ставлення до проблеми гендерної рівності на робочих місцях, та і загалом.
Джерело: The Guardian
