Рада Європи вперше затвердила юридичний документ, який допоможе зупинити сексизм – відповідні Рекомендації схвалили у Комітеті міністрів Ради Європи 28 березня 2019 року. Про це під час публічної дискусії «Гендерна революція в українській дипломатії» розповіла начальниця відділу департаменту міжнародних організацій МЗС України Наталія Шакуро.
Наталія Шакуро
Вона в міністерстві відповідає за проведення гендерного аудиту.
«Це якраз і буде одним із елементів аудиту МЗС, ми побачимо, якою буде оцінка ситуації», – зазначила Шакуро, запевнивши, що напрацьований Радою Європи документ відразу візьмуть у роботу.
«МЗС має перевагу в тому, що ми беремо участь на міжнародному рівні в розробці міжнародних стандартів. Це й права людини, і звичайно, питання гендерної рівності. Особисто я була доповідачкою із питань гендерної рівності в Раді Європи в одному з експертних комітетів. Одне із завдань нашого міністерства – поширювати на національному рівні ті стандарти, які приймаються у міжнародних організаціях. Ми вже цим займаємося давно. Наприклад, стратегія гендерної рівності в сфері прав людини до 2020 року – це була ініціатива МЗС, питання ратифікації Стамбульської конвенції – це теж ініціатива МЗС. І можна навести багато подібних прикладів», – зауважила дипломатка.
Відповідно до Рекомендацій щодо запобігання та протидії сексизму, що були прийняті Комітетом міністрів Ради Європи, держави повинні активізувати свої зусилля для подолання сексизму в усіх сферах життя. Також у документі вперше використовується узгоджене визначення поняття «сексизм».
У тексті Рекомендації підкреслюється, що сексизм є проявом «історично нерівних владних відносин» між жінками і чоловіками, що призводить до дискримінації і перешкоджає всебічному розвитку жінок у суспільстві.
Сексизм – явище, яке є «поширеним у всіх секторах та у всіх суспільствах, а (…) сексизм і сексистська поведінка вкорінилися і підсилюють гендерні стереотипи». Тож Комітет міністрів Ради Європи вперше дав визначення сексизму у відповідному юридичному документі, що допоможе подолати це явище у галузях, де присутній сексизм: у рекламі та ЗМІ, на робочому місці, у системі правосуддя, освіті та спорті. Рекомендації, зокрема, спрямовані на те, щоб розтлумачити, що таке сексистська поведінка та впровадити конкретні шляхів виявлення та подолання сексизму.
У тексті Рекомендацій прописані вимоги до держав-членів відстежувати впровадження керівних принципів документу та інформувати Комісію Ради Європи з питань гендерної рівності про вжиті заходи та досягнуті результати.
Документ також спрямований на вирішення проблем, з якими щодня стикаються не лише жінки, але іноді й чоловіки. Зокрема, у тексті Рекомендації підкреслюється зв’язок між сексизмом і насильством щодо жінок та дівчат, і є пояснення, що «повсякденний» сексизм є «частиною насильства, що створює атмосферу залякування, страху, дискримінації» та «обмежує можливості й свободу».
У документі рекомендується впровадження законодавчих реформ, які засуджують сексизм, дають визначення та криміналізують сексистську мову ворожнечі, а також передбачають відповідний захист постраждалих від сексистської поведінки.
Крім того, документ містить заклик до держав використовувати заходи з підвищення обізнаності, включаючи «швидку реакцію» громадських діячів, зокрема політиків, релігійних, економічних та громадських лідерів, а також інших осіб, які здатні формувати громадську думку та засуджувати сексизм.
Також у Рекомендаціях наголошують, що мова та спілкування «не повинні закріплювати гегемонію моделі маскулінності» та закликають не використовувати стереотипи у комунікації для того, щоб підвищувати обізнаність та унеможливлювати сексистську поведінку. Зокрема рекомендується припинити вживання сексистських висловлювань та використовувати гендерно чутливу лексику.
З-поміж іншого, в документі приділяється увага сучасним технологіях. Незважаючи на те, що інтернет та соціальні мережі сприяють свободі слова та гендерній рівності, вони також дозволяють «порушникам» висловлювати «образливі думки» та чинити образливі дії.
Крім того, в документі беруть до уваги можливості штучного інтелекту та того, як алгоритми можуть «передавати та зміцнювати» гендерні стереотипи й таким чином сприяти закріпленню сексизму.
Наталія Жачек,
50%
