Home Статті Рівний доступ до політики, квоти та фемінізм: про що йшлося на медійному марафоні в Житомирі

Рівний доступ до політики, квоти та фемінізм: про що йшлося на медійному марафоні в Житомирі

 

«Ми знаємо приклади успішних економічно розвинутих країн, де серед керівників багато жінок, які мають доступ до прийняття рішень. Бо хоч як би там було, але жінка налаштована на результат, а чоловіки – на процес, домовленості, переговори, компроміси. А жінка розуміє проблематику й дуже відповідально до цього ставиться»,  заявила народна депутатка Марія Іонова в рамках медійного марафону, присвяченому обговоренню рівного доступу до участі у політиці на всіх рівнях.

Марія Іонова

Захід відбувся 12 червня у Житомирі. Дискусію модерувала директорка програми «Жінки-лідерки» Національного демократичного інституту Олена Єна, а всі виступи були у форматі коротких розповідей TED talks.

«50%» виокремили найцікавіші тези спікерів та спікерок.

Україна хоче більше гендерної рівності

Заступниця директора Національного демократичного інституту Натя Джикія у своїй промові озвучила дані дослідження НДІ, які свідчать, що 52% українського населення хочуть, щоб чоловіки й жінки були на рівних правах залучені в політику.

«Це надихає. Україна хоче більше гендерної рівності, є відповідний запит. Це означає, що ми рухаємося вперед і що ці тенденції вже незворотні. Ми всі спостерігали, як питання гендерної рівності за дуже короткий період часу перетворилося з маргінального у мейнстрімне. Ці зміни вражаючі, й це надихає», – зазначила Натя Джикія.

Тим часом заступниця міського голови Житомира Вікторія Краснопір розповіла про прагнення дотримуватися принципів гендерної рівності в місцевій політиці:

«У нас голова міськради – чоловік, секретар міськради – жінка, серед чотирьох заступників – два заступники і дві заступниці. Тобто ми 50 на 50 забезпечили принцип гендерної рівності в Житомирській міській раді. Я хочу похвалитися цим, тому що ми одне з трьох міст України, яке має такі досягнення. Інші міста ще на цьому шляху, і ми готові з ними ділитися своїм досвідом».

Також заступниця мера запевнила, що на найближчій сесії міська рада розгляне питання про приєднання до Європейської Хартії рівності жінок та чоловіків на місцевому рівні.

«Ми будемо другим містом після Вінниці, яке запрезентує це прийняття. Це стане нашим великим здобутком», – наголосила Вікторія Краснопір.

Читайте також: Як Житомирська міськрада стає гендерно чутливою

Про відомих британських політикинь, а також про те, чому важливо, щоб жінки були серед осіб, що приймають рішення, у своїй промові розповіла заступниця посла Великої Британії в Україні Хелен Фейзі. На думку дипломатки, спільним для українських та британських жінок-лідерок є прагнення змін.

Олена Єна та Хелен Фейзі

«Найкращі політики й політикині – це ті, які прагнуть змінити на краще життя для виборців, котрі за них голосують. Досягнути успіху в політиці непросто. Зміни – це завжди складно. Завжди будуть люди, які зацікавлені в тому, щоб усе залишалося так, як є, але жодна країна не може процвітати, якщо половина її населення залишається позаду. Вся громада виграє від того, що буде змінюватися культура, яка наразі стверджує, що жінкам не місце у владі. Гендерна рівність – це не просто правильна річ. Це розумна річ», – зазначила Хелен Фейзі.

Відповідаючи на запитання щодо запровадження квот, спікерка акцентувала увагу на тому, що існує дуже велике різноманіття інструментів та механізмів досягнення гендерної рівності.

«Я тут не для того, щоб давати вам рекомендації щодо квот, оскільки це не те, що ми робили в Британії. Хоча деякі наші політичні партії використовували такі підходи. Зазвичай у нас саме з регіонів, із громад усе починалося, і ми дивилися, де відразу можемо досягти змін. На мою думку, це найефективніший спосіб. Також людей потрібно залучати на національному рівні, якщо вони можуть надихати і бути взірцем. Вам потрібні жінки й чоловіки на всіх рівнях, які будуть підтримувати жінок у їхньому прагненні брати участь у політичному житті. Не можна змінити систему, якщо люди всередині цієї системи не будуть вам у цьому допомагати», – підсумувала дипломатка.

Про кімнату для годування у Верховній Раді та жіночу солідарність

Народна депутатка Вікторія Пташник кілька тижнів тому народила доньку. Вона звернулася із листом-проханням відкрити дитячу кімнату для годування і сповивання у Верховній Раді. Жінка хоче плідно працювати, брати участь у роботі парламенту й, водночас, мати змогу приділяти увагу немовляті.

«Цей лист мені нагадав те, з чого я починала. Пам’ятаю, що коли була депутаткою Київської міської ради, тоді мені, на жаль, доводилося годувати в машині. Ми впоралися, свою доньку я годувала до року й восьми місяців. Але добре, що часи змінюються. Стаття 186 Кодексу законів про працю чітко встановлює, що як на підприємстві, так і в організаціях, де є широке застосування жіночої праці, мають бути такі кімнати. Тобто законодавство є, але виконання немає. З іншого боку, є також непоінформованість самих жінок, що вони мають таке право, і вони можуть його відстояти», – наголосила депутатка Марія Іонова.

Вона також зауважила, що «на жінок у політиці не дуже чекають», однак це лише сигнал для того, щоб згуртуватися і не забувати про те, що таке жіноча солідарність.

«Думаю, що ви всі знають фразу Мадлен Олбрайт, що в пеклі буде спеціально відведене місце для жінок, які не допомагають одна одній. Маємо розуміти, що ми маємо бути менторками, показувати приклад для інших жінок, підтримувати їх», – заявила депутатка.

Іонова також порадила учасницям дискусії максимально залучати чоловіків до боротьби за гендерну рівність.

«На власному досвіді ми переконуємося, що чоловіки так сприймають конкуренцію, наче ми прийдемо і виженемо їх. Але насправді це не так. «Жінка хоче домінувати, жінка хоче конкурувати, жінка хоче керувати чоловіком» – ці стереотипи потрібно долати, наголошуючи на тому, що головне – це партнерство», – резюмувала депутатка.

Читайте також: Депутатка Тернопільської облради: «Щойно стаєш конкуренткою чоловікові – можеш про рівність забути»

Як залучати чоловіків?

Розмову про залучення чоловіків продовжив заступник директора Національного демократичного інституту Ієн Вудворд. Він відразу заявив, що вважає себе феміністом і спробував переконати всіх, хто зібрався в аудиторії, що вони теж є феміністами й феміністками.

Ієн Вудворд

«Нам потрібно дати нове визначення слову «фемінізм». Це слово, яке неправильно трактують. Якщо допомогти іншим зрозуміти значення цього терміну, це дасть змогу збільшити кількість чоловіків, які будуть називати себе феміністами. Учора я почув вислів, що чоловіки й жінки – вони як дві ноги. Таким чином, для того, щоб рухатися вперед, потрібні як чоловіки, так і жінки», – заявив експерт.

«Тим часом визначення доволі просте: фемінізм – це політична, економічна і соціальна рівність статей. Давайте почнемо із політичної рівності. Я хочу підкреслити факт, який згадувала Натя раніше – 52% українців хочуть бачити баланс жінок і чоловіків у політиці. Українці хочуть змін і хочуть, щоб політики й партії представляли їхні інтереси, маючи рівний баланс чоловіків і жінок», – пояснив Вудворд.

Читайте також: Чи будуть в Україні голосувати за жінок?

Наступна складова – економічна рівність. Тут спікер пригадав цьогорічний звіт про рівень щастя, оприлюднений ООН, де в топі опинилися такі країни, як Фінляндія, Ісландія, Норвегія.

«З-поміж іншого ці країни також лідери з індексу гендерного розриву за версією Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Один із показників, який розглядають у цьому індексі – це економічне залучення жінок. А тому найщасливіші країни це ті, де чоловіки й жінки на одному рівні можуть брати участь в економіці. І оскільки мені цікава політика, я перевірив їхній баланс у парламенті. Думаю, вас не здивує, що в цих найщасливіших країнах 42% жінок у парламентах. Чомусь мені здається, що це не збіг», – зазначив заступник директора НДІ.

Говорячи про соціальну рівність, він пригадав, як їздив із делегацією грузинського парламенту до Швеції.

«Ми зустрілися з представниками міністерства гендерної рівності і дізналися, наскільки важливою є гендерно дезагрегована статистика для розвитку країни. Так, нам розповіли про гендерний аудит дзвінків на номер 911, після якого з’ясувалося, що швидка прибувала на кілька хвилин пізніше, якщо людина, яка її викликала, була жінкою. Чи варто пояснювати, що кілька хвилин для людини з серцевим нападом – це питання життя і смерті», – розповів Вудворд.

За його словами, у міністерстві вирішили дослідити це питання, і виявили, що коли телефонували чоловіки, то наполягали, що це був серцевий напад, і що дійсно швидка необхідна. Вони були більш наполегливими на відміну від жінок. Тож довелося розробити певні питання для людини, яка телефонує, що допомогло б реагувати якомога швидше незалежно від статі того, хто здійснює дзвінок.

«І це тільки один приклад, як гендерна статистика може допомагати рятувати життя у Швеції. Представників Грузії це наскільки вразило, що вони також розробили законодавство, щоб збирати гендерно дезагреговану статистику. Тепер ми знаємо, що фемінізм важливий для кожного, хто хоче нову політику в своїй країні. Він грає роль у тому, щоб країна була процвітаючою і розвивалася. І нарешті фемінізм важливий, якщо ви хочете, щоб ваша країна була щасливою, і якщо ви хочете рятувати життя», – підсумував Вудворд.

Важливо писати історії про успішних жінок

«Я жінка, мені 50 років, я блондинка, я керую автомобілем, у мене троє онуків, я працювала редакторкою великого щотижневика в Одесі, керівницею департаменту в центральному органі влади, радницею в Одеській обласній адміністрації. Кожен цей факт моєї біографії ставав об’єктом жартів або принизливих висловлювань… І я зрозуміла, що в Україні жінкам не прощаються дві речі: те, що вони молоді і те, що вони немолоді», – так розпочала свій виступ журналістка й експертка з комунікацій Зоя Казанжи, наголосивши, що існує шалений тиск стереотипів на жінок.

«Маю таку ідею – хочу організувати фестиваль успішних жінок. Коли ми будемо говорили не про проблеми, а про досягнення… Я завжди допомагаю жінкам. Це моя маленька місія. Тому що чоловіки пробиваються самі, суспільство до них більш лояльне», – зазначила Казанжи.

Вона продемонструвала низку фотографій відомих політикинь із Ірану, Нігерії та Бангладеш.

«Я точно знаю, що їм було набагато тяжче, аніж нашим українським жінкам. Але для мене свого часу було великим одкровенням, що представництво жінок у парламентах мусульманських країн є вищим, ніж в Україні», – зізналася експертка.

Лариса Кобелянська

Читайте також: Лариса Кобелянська: «В українській політиці жінка мусить бути супервумен»

Зоя Казанжи також не оминула увагою проблему висвітлення жіночого лідерства в ЗМІ. На її думку, журналісти транслюють надто мало позитивних історій.

«Тут мають відіграти свою роль медіа. Важливо писати історії про успішних жінок, відстоювати тих жінок, які піддаються гонінню і критиці, не множити стереотипи, створювати жіночі мережі. Ми маємо підтримувати одна одну, ділитися успішними кейсами. Я знайшла статистику: в українській Вікіпедії є 132 тисячі біографічних статей. Із них лише 18 тисяч про жінок. Це 13%. У нас навіть був започаткований місячник «Пані в червоному». Це коли пропонувалося писати про жінок. Як ви знаєте, в англомовній Вікіпедії червоним кольором виділено посилання на ті статті, які не існують», – розповіла журналістка.

Читайте також: Як потрапити у Вікіпедію? (+ шаблон статті)

У свою чергу, Олена Єна анонсувала цікавий проект Національного демократичного інституту, який з-поміж іншого стосується висвітлення тематики гендерної рівності у ЗМІ.

«Ми в межах наших існуючих проектів проводимо різноманітні кампанії, і наразі розробляємо велику національну громадську інформаційну кампанію, яка матиме медійний компонент про переваги гендерної рівності та рівноправної політичної участі для всіх», – пообіцяла керівниця програми жіночого лідерства.

Вікторія Кобиляцька, для 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Вікторія Кобиляцька
Більше публікацій Статті