Гендерна рівність – важливий крок до майбутнього. Хтось його уже зробив. Це можна побачити в рейтингу країн за рівнем гендерного розриву, який щороку складає світовий економічний форум. Минулого, 2021 року до рейтингу увійшли 156 країн. Дослідження проводять за чотирма критеріями:
- економічна участь та можливості жінок і чоловіків;
- доступ до освіти;
- політичне представництво та участь у структурах, що ухвалюють рішення суспільного значення;
- здоров’я та тривалість життя.
Рейтинг очолили Ісландія, Фінляндія, Норвегія, Нова Зеландія та Швеція.
Платформа «Жінки – це 50% успіху України» вирішила дослідити, чим ці країни вирізняються з-поміж інших, і чи є якийсь зв’язок між рівнем життя, впровадженням гендерночутливих ініціатив та кількістю жінок у сфері ухвалення рішень.
Ісландія
Ісландія з індексом гендерного розриву у 89,2% відсотка посідає перше місце.
Рух за права жінок тут бере початок ще з кінця 19-го століття. Але досягти справжніх змін вдалося у 1975 році, коли більш ніж 90% жінок країни влаштували національний страйк і відмовилися іти на роботу, доглядати за дітьми та виконувати хатні обов’язки. Цей день змінив життя всієї країни, адже багато людей зрозуміли реальне значення ролі жінки. До речі, на марш за права жінок тоді виходили не лише жінки, а й чоловіки.
А вже 1980 року президенткою вперше обрали театральну режисерку й телеведучу Вігдіс Фіннбогадоуттір.
«Я б ніколи не стала би президенткою, якби не події 24 жовтня 1975 року, коли жінки вирішили продемонструвати, чого варті, й вийшли на загальнонаціональний жіночий страйк», – наголошувала політикиня.
Вігдіс Фіннбогадоуттір була президенткою упродовж 16 років. Люди обирали її чотири рази поспіль.
«Я неймовірно пишаюся, що моїм співвітчизникам стало сміливості і відваги обрати жінку президентом, бути першими, хто на це зважився. Вони пробили скляну стелю. І це стало неочікуваною новиною для всього світу», – неодноразово зазначала Вігдіс Фіннбогадоуттір.
Нині ж Ісландія вже дванадцятий рік поспіль очолює рейтинг гендерної рівності. Ісландських чоловіків зобов’язали йти у декретну відпустку на законодавчому рівні. Пеленальними столиками в чоловічих туалетах тут нікого не здивуєш, це радше норма, ніж виняток із правил. Мама і тато мають взяти по 5 місяців для догляду за дитиною зі збереженням 80% оплати. Ще два місяці відпустки батьки можуть розділити між собою. Наразі 90% татусів в Ісландії йдуть у відпустку по догляду за дитиною.
Також тут ухвалили ще один дуже важливий закон: зобов’язали компанії формувати правління на 40% із жінок або чоловіків.
Минулого року в Ісландії обрали парламент з найбільшою кількістю жінок у Європі – 48%, 30 жінок із 63 парламентарів.
Фінляндія
Наступною в рейтингу країн іде Фінляндія, де гендерний розрив закритий на 86,1%. Жіночий рух у Фінляндії з’явився на початку 20-го століття. 1906 року жінки отримали право голосувати. А наступного року на перших у країні парламентських виборах жінки вже мали 10% мандатів.
Зараз жінки очолили державну політику. Прем’єрка Санна Марін свого часу стала наймолодшою очільницею уряду в світі. Слід зауважити, що головами п’яти ключових партій також є жінки. Кабінет міністрів на дві третини складається із міністерок (12 із 19 міністрів).
Фінська професорка соціальної політики Університету Йоенсуу в області гендерних досліджень, Еева Йокінен пояснює, що нинішнє покоління молодих політиків дорослішало в ті часи, коли президенткою країни була Тар’я Галонен. А її президентство тривало 12 років, тому виросли діти, що не бачили президентом чоловіка.
Економічну участь жінок забезпечила широко розвинена мережа державних дитячих садочків для діток віком від 9 місяців (саме стільки складає декретна відпустка). Це дає жінкам можливість повертатися до кар’єри.
Доступ до освіти забезпечує регіональна мережа університетів. Оскільки освіту можна отримати в невеликих містах, навчатися мають змогу всі охочі. Також важливо, що навчання безкоштовне, а стипендія дозволяє студенткам не залежати від батьків або чоловіка.
Читайте також: У Фінляндії придумали, як боротися із розривом в оплаті праці
Як результат, в університетах Фінляндії досить багато мам із візочками та немовлятами. Нікого не дивує, коли немовлят на лекціях годують груддю.
Норвегія
Норвегія в рейтингу посідає третє місце. Індекс гендерного розриву складає 84,9%. В Норвегії стверджують, що активна участь жінок в економічному житті країни сприяє зміцненню та розвитку економіки.
За словами посла Норвегії Еріка Сведала, гендерна рівність підвищує загальний рівень благополуччя в країні. За аналізом багатьох даних у різних сферах, розширення прав жінок сприяє розвитку держави.
Читайте також: Чому я говорю саме про жінок, коли йдеться про гендерну рівність?
Прийняті державою квоти забезпечують 40% жіночого складу у парламенті. Кабінет міністрів на 47% складається із жінок. У бізнесі 41% у топ-менеджменті складають жінки.
Також на законодавчому рівні зобов’язали обох батьків брати декретну відпустку на 10 тижнів. Батько отримує додаткову відпустку в два тижні. Загалом термін відпустки складає від 49 до 59 тижнів. Чоловік і жінка мають право ділити її між собою.
Майстер-класи з лідерства у часи кризи неодноразово демонструвала колишня прем’єрка Норвегії Ерна Солберг. Вона показала, що жінки можуть бути дуже ефективними, коли приходить біда. Ідеться перш за все про альтернативний стиль лідерства. Наприклад, Ерна Солберг використала новаторську ідею спілкування з дітьми за допомогою телебачення під час пандемії. Політикиня провела спеціальну пресконференцію для дітей. Вона відповідала на питання малюків із усієї країни, пояснюючи, чому боятися – це нормально. Оригінальність і водночас очевидність такої ідеї справді захоплює.
Нова Зеландія
Четверта позиція у рейтингу з індексом гендерного розриву в 84%. Нова Зеландія стала першою країною у світі, що надала виборче право жінкам. Саме вона надихнула суфражисток і феміністок усього світу.
Більш як століття тому в Новій Зеландії була створена Національна рада жінок (в 1896 році). Рівної оплати праці жінки домоглися ще 1960-х роках у державному секторі. У приватному – у 1970-х.
Гендерна рівність за економічною участю та можливостями складає 76,3%. Нова Зеландія не один рік очолювала рейтинг країн від Мастеркард за найкращими умовами для жінок-підприємців (Mastercard Index of Women Entrepreneurs).
Із 2017 року прем’єркою Нової Зеландії є Джасінда Ардерн. Вона була членкинею Палати представників Нової Зеландії кількох скликань від Лейбористської партії, які згодом очолила. На виборах у 2020 році лейбористи перемогли з відчутною перевагою. Таку переконливу перемогу Ардерн приписують зокрема її діям під час пандемії Covid-19 – жорсткому локдауну, який вона запровадила в країні, та систематичній просвітницькій роботі, яку вона вела з населенням через соцмережі. Завдяки цим діям зараз Нова Зеландія серед країн, які найменше постраждали від Covid-19.
Читайте також: Джасінда Ардерн: Емпатія в умовах пандемії
«Коли мене вибрали лідеркою Лейбористської партії, я була наймолодшою членкинею, до того ж жінкою. Але мене підтримували всі однопартійці, тож підтримка команди має величезне значення. До мене, як прем’єрки, ніколи не було упередженого ставлення. Мені пощастило, я вже третя жінка на цій посаді в Нової Зеландії», –зізнається Джасінда Ардерн, наголошуючи, що перші жінки проклали їй шлях, тож вона не стикалася з упередженим ставленням.
Політикиня називає себе феміністкою і часто повторює, що для неї фемінізм – це справедливість та рівність.
«Я вважаю, що чоловіки не лише можуть бути феміністами, вони повинні бути феміністами. Якщо вони вірять у основні принципи рівності, вони повинні сідати в човен та також брати в руки весла», – запевняє Джасінда Ардерн.
Швеція
І п’ята в рейтингу – Швеція, де індекс склав 82,3%. Минулого року в Швеції також уперше уряд очолила жінка. Магдалена Андерссон стала першою прем’єркою в історії своєї країни.
Крім того, у Швеції навіть є міністр із питань гендерної рівності та державна агенція – Омбудсмен із питань рівності.
Маргот Валльстрьом, яка в 2014 року очолила МЗС Швеції, закликала забезпечити жінкам у всьому світі рівні репрезентативні права в політиці, економіці і в суспільних справах. На чолі міністерства закордонних справ вона збільшила представництво жінок на відповідальних посадах у її відомстві, а також виділяла кошти на феміністичні проєкти в інших країнах. Так «феміністична зовнішня політика» стала частиною діяльності шведського уряду, а згодом цю практику почали переймати інші країни.
Читайте також: Гендерно орієнтоване врядування: як рівність робить людей щасливішими
Посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг називає себе представником феміністичного уряду країни гендерної рівності.
«Це стало можливим завдяки жіночому руху, що мобілізувався у 1970-х роках. Із 1994 року 50% шведського політикуму складають жінки», – каже Тиберг.
Законодавство Швеції залучає обох батьків до догляду за маленькою дитиною. Крім можливих 480 днів відпустки по догляду за дитиною, є обов’язкові 90 днів. Цей період і батько, і мати зобов’язані взяти відпустку і не можуть передавати її одне одному. Якщо батько таку відпустку не візьме, то родина не отримає виплати. А от якщо батьки поділять відпустку навпіл, то отримають додаткову оплату.
Такі заходи забезпечують не лише гендерну рівність, а й підвищують народжуваність. Адже так жінкам стає легше поєднувати кар’єру і родину. Зараз Швеція серед європейських країн має найвищий показник народжуваності.
Розвивайте гендерну рівність – і буде вам щастя
Цікаво, що країни-лідерки за гендерним розривом лідирують і в рейтингу країн за рівнем щастя, який ООН складає щороку.
Усі країни, про які ми згадували, входять у десятку найщасливіших. Так, Фінляндія вже четвертий рік поспіль очолює цей рейтинг. Ісландія на четвертому місці, Норвегія – на шостому, Швеція – на сьомому, а Нова Зеландія – на дев’ятому. Для порівняння – Україна посідає 110 місце.
«Відчуття щастя, звісно, суб’єктивне. На нього впливає відчуття безпеки, захищеності, здоров’я, добробуту, але загалом ці рейтинги показові. Але якщо є відчуття того, що ти живеш у країні, де тебе не дискримінують, наявна атмосфера поваги до кожної і кожного, то це не може не впливати на відчуття себе щасливою людиною», – роз’яснює докторка політичних наук Оксана Ярош.
Анна Ішутіна