Іще влітку президент України Володимир Зеленський назвав головні принципи відновлення країни. Серед них: безпека, технологічність, безбар’єрність, прозорість та максимальне використання зелених технологій.
Перехід на «зелену» енергетику – це і пріоритет, і спосіб нарешті позбутися залежності від російського газу. Водночас, ця галузь потребує змін ще й тому, що залишається «чоловічою» територією. Ця нерівність уповільнює розвиток галузі. Відновлення – це шанс побудувати енергетичну галузь ефективнішою та справедливішою. І в Україні вже стартували кілька ініціатив, які готові підтримати цей рух.
Скільки жінок в українській енергетиці?
Згідно з дослідженням «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України», у цьому секторі працює 22% жінок. При цьому жінки отримують меншу зарплату та повільніше кар’єрне зростання. Але немає жодних досліджень, які б доводили, що жінки мають менше здібностей у сфері енергетики. Навпаки, жінки пропонують нестандартні довгострокові рішення, на які зараз є великий запит.
Заступниця голови Новояворівської міської ради Галина Джулай за два роки у раді продемонструвала як маленьке місто може стати лідером у сфері енергоефективності. За час її роботи у місті термомодернізували 10% житлового фонду, які отримали 60% економії енергоносіїв.
«У нашому місті 90% будинків мають ОСББ. І я хочу сказати, що більшість голів там – жінки. Це вчительки, лікарки, продавчині. І я захоплююся їхньою роботою, умінням проводити тривалі переговори з мешканцями. Думаю, секрет успіху Новояворівська саме у цих жінках», – каже Галина Джулай.
Вона свого часу теж була головою ОСББ, а до цього понад 30 років працювала у місцевій школі. Пригадує, що коли почала працювати у сфері енергоефективності, то ловила скептичні погляди чоловіків. Щоправда, це стимулювало її ще глибше розбиратися у темі, бо вона бачила конкретний результат: будинки модернізуються, а їхні мешканці та мешканки стають щасливішими.
Заступниця міського голови також додає, що саме жінки виконують більшість домашньої роботи, яка часто потребує енергоресурсів, як от прання, готування та прибирання. Тобто саме вони добре знають енергетичні потреби квартир, час найбільшого навантаження на енергосистему. За даним UN Women, подібне додаткове навантаження хатніми справами, на жаль, досі є світовою тенденцію: чоловіки виконують утричі менше домашньої роботи, ніж жінки.
Як це зробити в Україні?
Українська правозахисниця і політикиня, урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко розповідає, що сьогодні гендерний принцип включений до плану з відновлення, але це радше формальна ознака.
Потрібно наповнювати план реальним змістом, долучатися до робочих груп, що працюють над різними напрямами, тому необхідна включеність експертів та експерток із різних галузей. Зокрема пані Левченко запросила відповідних фахівців та фахівчинь коментувати розділи з енерго- та екобезпеки.
«До розділу про енергетичну безпеку ми уже додали пропозицію із забезпечення персоналу галузі рівним доступом чоловіків та жінок до ринку праці. Вважаємо, що доступ жінок до галузі забезпечить не лише економічні спроможності жінок, а й кадровий резерв», – переконана Катерина Левченко.
Читайте також: Юлія Савельєва: Нам важливо підсилювати жіноче лідерство
Є великий запит на ринку праці заміщувати ті посади, які раніше вважалися «чоловічими»
Окрім рівного доступу, для дотримання гендерної рівності важливо забезпечити і комфортні умови роботи для чоловіків і жінок. За словами голови правління Центру «Розвиток Корпоративно-соціальної відповідальності» та консультантки ООН Жінки в Україні Марини Саприкіної, дослідження та опитування українок свідчать про необхідність впровадження конкретних кроків.
«Ідеться про запит на релокацію, особливо після хвилі обстрілів, які відбулися восени. Жінки потребують гнучкого графіку та програм ментального здоров’я. Потрібна також матеріальна підтримка і, зокрема, підвищення заробітної плати через інфляцію. Є також потреба відкриття дитячих садочків із бомбосховищ при компаніях. Важливо проводити навчання всередині компанії для просування кар’єрними сходами», – розповідає Марина Саприкіна.
За її словами, є ще один аргумент пришвидшення встановлення гендерної рівності під час війни. Оскільки багато чоловіків зараз на фронті, є великий запит на ринку праці заміщувати ті посади, які раніше вважалися «чоловічими».
Нові можливості для жінок = справедливе відновлення
Координаторка програми «Зміна клімату і енергетична політика» Фонду імені Гайнріха Бьолля (Бюро Київ-Україна) Оксана Алієва наголошує: навіть в умовах війни ми маємо докладати усіх зусиль, щоб тема гендерної рівності, зокрема в енергетичній сфері була в топі. Якщо ми випустимо цю тему з уваги, то після закінчення війни, коли постане питання швидких дій для відновлення, буде вкрай важко починати з нуля й інтегрувати аспекти гендерної рівності.
Без сумніву, декарбонізація енергетичного сектору та перехід на відновлювані джерела сприятимуть розвитку жіночого лідерства, створенню нових робочих місць, пом’якшенню кліматичної кризи, справедливому доступу до енергоресурсів вразливих груп населення, та жінок зокрема.
«Ми маємо дослідження, які показують, що у компаніях, пов’язаних із енергетикою, тільки 5% керівників – це жінки. На позиції старших менеджерок працює лише 14% жінок. Я думаю, що ми втрачаємо тут цілу перспективу у вирішенні глобальних викликів», – говорить генеральна директорка Директорату з захисту клімату у Міністерстві економіки та клімату Німеччини Біргіт Швенк під час панельної дискусії «Роль гендерної рівності у декарбонізації та зеленому відновленні» на кліматичній конференції ООН в Єгипті.
Фахівчиня радить враховувати виклики, які попередньо існували та перешкоджали більшому залученню жінок, і створювати можливості, які сприятимуть їх більшій залученості.
«Під час відновлення потрібно буде відмовлятися від вугілля та створювати нові соціальні та робочі можливості — а отже це можливість відновлювати країну на засадах рівності, інклюзивності, доступності тощо. Це зокрема і про збільшення залученості жінок в енергетичному секторі, в тому числі на управлінських посадах», — додає фахівчиня з питань енергетичної політики міст Центру екологічних ініціатив «Екодія» Анастасія Бушовська.
Як вдалий приклад заохочення жінок працювати в сфері енергетики і підвищувати їхню видимість, Анастасія розповідає про Жіночий енергетичний клуб України. Це добровільна, незалежна професійна асоціація жінок, які працюють у сфері енергетики. Членкинями клубу є понад 250 жінок, серед яких експертки з енергетики, представниці українських і міжнародних організацій в Україні, які працюють в галузі реформування енергетичного сектору України, бізнес-компаній та НУО, народні депутатки України та жінки, які просто зацікавлені у справедливому та сталому розвитку української енергетики.
Мар’яна Вербовська
