Громадську спілку «Інститут місцевої демократії «Відкрите суспільство» створили в 2006 році. Тоді, коли це ще не було мейнстрімом, організація почала працювати на впровадженням гендерної політики на місцевому рівні. Активісти та активістки долучалися до адвокації законодавчих рішень, які стосувалися досягнення рівності прав жінок і чоловіків в Україні. Попри багато здобутків у подоланні гендерної дискримінації в різних сферах життя, в організації кажуть, що нині роботи в цьому напрямку не менше. Адже зміна поведінки, трансформація гендерних стереотипів не відбувається швидко. Важлива і актуальна діяльність організації у напрямку реалізації Резолюції Ради безпеки ООН 1325 – «Жінки, мир, безпека»: війна спонукала до зміни ставлення до питань безпеки в Україні.
«Коли тільки починали працювати над темою гендерної політики, це був складний період, – пригадує голова правління Громадської спілки «Інститут місцевої демократії «Відкрите суспільство» Світлана Ходакова. – Державні службовці, представники органів місцевого самоврядування, громадськість не сприймали гендерну політику. Часто вони говорили: «У нас багато інших справ, навіщо нам займатися гендерною політикою?» А що таке гендерна політика? Це рівень поваги до різних категорій населення, об’єднання в різноманітності, прийняття людини в різних соціальних ролях. Повага – це про мир, розвиток, партнерство, об’єднання. Якщо немає поваги, то ці всі поняття зі знаком мінус. Це те, що ми зараз спостерігаємо в нашій країні, у світі: посилюються такі негативні прояви, як мова ворожнечі, агресія, неповага до людей. Гендерна політика – в першу чергу виховання в суспільстві поваги до інших людей, до різноманітності, це один із найважливіших принципів і напрямків діяльності в суспільстві».
Стратегічний напрямок діяльності громадської спілки, яку очолює Світлана Ходакова, – це сталість у впровадженні гендерної політики на місцевому рівні. За ініціативи організації Вінниця стала першим в Україні містом, яке долучилося до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків на місцевому рівні. Згодом цей приклад наслідувало багато органів місцевого самоврядування інших регіонів України.
«Приєднання до Хартії – це прояв політичної волі громади, визнання, що гендерна рівність потрібна і що громада її зобов’язується підтримувати, впроваджувати, – говорить пані Світлана. – Хартія важлива і як політичний документ, і як практичний інструмент. У ній прописані напрямки діяльності в усіх сферах життєдіяльності громади, що можна використати для планування досягнення гендерної рівності на місцевому рівні».
Свого часу громадська спілка долучилася до всеукраїнської адвокаційної кампанії з лобіювання ратифікації Стамбульської конвенції. Працювали і в напрямку затвердження на законодавчому рівні гендерних квот у виборчому кодексі. Пані Світлана зізнається: коли Верховна Рада ухвалила цей закон, люди телефонували і вітали, визнаючи внесок організації в цей результат, адже спілка проводила багато заходів, що стосувалися посилення участі жінок у політиці.
«Коли втрачаєш пильність, завжди знайдеться той, хто посягне на твої права»
«Працювати, коли гендерна політика – це політика держави, що підкріплюється законами України, легше, тому що законодавство закріпило незворотність цього напрямку діяльності, – говорить Світлана. – Водночас є активні прояви антигендерного руху. Я була в Польщі на Польському Жіночому Конгресі. Польки дуже класні жінки, захоплююся ними. Вони вільно себе почувають, вони відкриті. Але коли спостерігаю за ними, не полишає думка – як вони дозволили, щоб у них відібрали право на своє тіло, заборонили аборти? Як вони допустили це? Під час конгресу полька на колісному кріслі зі сцени промовляє: «Ми втратили пильність. А коли втрачаєш пильність, завжди знайдеться той, хто захоче відібрати в тебе твої права або частину твоїх прав. Завжди знайдеться, той хто посягне на ці права». І на знак протесту відрізала собі прямо на сцені пасмо волосся. Ці її слова я часто повторюю жінкам під час тренінгів. Ми не можемо дозволити собі втратити пильність. Бо щойно це станеться, у нас відразу відбирають здобуті права».
Читайте також: Ірина Гамбарян: Дати собі дозвіл не виживати, а жити
Коли ми говоримо про наші досягнення в галузі гендерної рівності, то дивимося на рівень домашнього насильства в сім’ях, гендерно зумовленого насильства в суспільстві. Він зараз зростає. Тобто все те, чого ми досягли, поки не є сталим. Тому що поведінка людей змінюється дуже повільно, упередження, гендерні стереотипи досі панують суспільстві. Щойно жінка опиняється у вразливому стані – вагітна, з малими дітьми, безробітна або похилого віку (коли вже немає роботи), вона стає залежною. Це не про те, що хтось поганий, а хтось хороший. Але чомусь так стається, що коли одна людина опиняється у вразливому становищі, інша намагається принизити її, продемонструвати свою владу над нею.
Це про те, що попереду у нас ще дуже багато роботи. Нам необхідно змінювати поведінку людей у суспільстві, підвищувати рівень поваги одне до одного. Це стосується як жінок, так і чоловіків, представників різних соціальних груп, які можуть і опиняються у вразливому стані.
«Працюємо над трансформацією гендерних стереотипів»
Щоб змінити поведінку людей у суспільстві, громадська спілка застосовує різні форми роботи. Серед них – організація унікального фестивалю INFEST.
«Чому INFEST? Тому що ІНклюзивність, ІНноваційність, ІНакшість, ІНформативність, – пояснює Світлана Ходакова концепцію події. – Багато-багато ІН, які є в слові INFEST. Насамперед цей фестиваль про повагу до різноманітності, до інакшості. Щороку організація проводить ІНФЕСТ до Дня прав людини, 10 грудня. І щоразу ми висвітлюємо різні акценти. Одного року темою обрали протидію насильству, іншого – захист прав жінок у політиці… Цьогоріч темою буде економічна безпека жінок. На Вінниччині цей фестиваль поки що перший і єдиний. Ми ним пишаємося, залучаємо до нього організації і людей, експертів, фахівців і фахівчинь із різних регіонів. Працюємо над трансформацією гендерних стереотипів, використовуючи різні методи, в тому числі і художні, мистецькі, штучний інтелект. Це допомагає вплинути на свідомість людини, на її поведінку».
У деяких аспектах усвідомлення важливості теми прав жінок прискорила війна і негативні явища, пов’язані з нею.
«Люди почали більше розуміти, для чого ця діяльність потрібна. От поговоримо, скажімо, про випадки сексуального насильства під час конфлікту (хоча це не конфлікт, це війна). Коли ми раніше говорили про це, люди сприймали цю інформацію відсторонено. Наразі, коли під час зустрічей чи тренінгів наводимо приклади сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, приклади людей, які перебували в полоні, зазнавали тортур. Люди сприймають це дуже емоційно, відчуваючи емпатію до постраждалих (вцілілих) і злість до тих, хто вчиняє ці злочини.
Те саме стосується і методики аудиту безпеки, зараз люди по-іншому це сприймають, більш уважно, розуміючи, що йдеться про їхню безпеку. Просвітницькі заходи наша організація проводить не лише у Вінниці чи інших обласних центрах, а й в маленьких громадах. І часто дівчата, особливо з малих громад, говорять: «Я сюдою ходила сто і більше разів, але ніколи не помічала загроз, на які зараз звертаю увагу». Коли людина звертає увагу на загрози до того, як сталася якась агресія з боку іншої людини, то вона може продумати свої кроки, що вона буде робити в той чи інший момент і як вона зможе себе захистити. Це дія на попередження, щоб дівчата, жінки не потрапили в небезпечну ситуацію».
Інститут місцевої демократії «Відкрите суспільство» є учасником коаліції «Вінниччина 1325» Світлана Ходакова — координаторка цієї коаліції, відповідно співпрацює з організаціями, які є виконавцями національного і регіонального планів 1325 «Жінки. Мир. Безпека» (до прикладу — з сектором безпеки і оборони, зокрема з ДСНС).
Читайте також: Анастасія Ненька про цінності впровадження Резолюції 1325 та мережу миротвориць «МОЖУ»
«Діяльність коаліції будується на ціннісному рівні, – розповідає пані Світлана. – Коли ти працюєш на ціннісному рівні, ти говориш про захист і повагу, про розуміння, підтримку і допомогу іншим. Для людей, особливо в цей складний час, важливий такий підхід, вони хочуть бути його учасниками. Державна служба з надзвичайних ситуацій розробила під діяльність коаліції інтерактивну програму для студентів, школярів, молоді – чудову цікаву програму, що передбачає посилення спроможності молоді ідентифікувати можливі загрози, безпекові виклики і розуміти шляхи мінімізації цих викликів. Ця програма багатостороння, до неї залучені навчальні заклади, ДСНС, громадські організації, інші державні структури. Усі роблять свій внесок у реалізацією цієї програми, а синергія зусиль дає кращий результат».
