Головна Статті Топ-8 стереотипів про жінок, які охоче тиражують українські ЗМІ

Топ-8 стереотипів про жінок, які охоче тиражують українські ЗМІ

0
2,246

У медіа нерідко грішать тим, коли, висвітлюючи роботу жінки (особливо, коли та обіймає високі керівні посади), обговорюють її принади, одяг, вік тощо. Традиційно в жінки запитують, як виховувати дітей та рецепт улюбленої страви, натомість у чоловіка – як керувати країною і прогнози на найближчі п’ять років. При чому це вважається «нормою».

Утім, усе це призводить до вкорінення стереотипів про «традиційні ролі жінки» – кухня-сім’я-діти – й неспроможність ані приймати важливі політичні рішення, ані очолювати керівні посади в Верховній Раді, ані вести бізнес.  Нижче приклади – топ-8 стереотипних сексистських заголовків, які публікували провідні українські ЗМІ.

Стереотип №1. Одяг і зовнішність

«Рік Гонтаревої: угги і короткі спідниці» (24 канал)

Одна з найпопулярніших помилок журналістів – описувати одяг жінки в політиці, замість її справ. Так, у чому була взута голова Нацбанку Валерія Гонтарева в Давосі не написав лише лінивий журналіст та фаховий журналіст. Решта – потонули в морі сексизму.

У ЗМІ часом з’являються корупційні історії, скільки коштує годинник того чи іншого депутата, але тональність у них інша – більше підкреслення статусу і рівня достатку чоловіка. Натомість у сюжетах про жінок – усе зводиться до того, що її максимум в політиці – зі смаком (або без смаку) вбратися.

Стереотип №2. Вказувати вік, натякаючи на незрілість

«У мережі бурхливо обговорюють нового заступника Авакова – 24-річну красуню» (Комсомольська правда в Україні)

Вік – ще одна традиційна помилка медійників. Про заступницю голови МВС з питань євроінтеграції Анастасію Дєєву – окрім як про скандальні фото та вік – тривалий час нічого іншого не можна було прочитати у ЗМІ та соціальних мережах.

Розглядати в жінці лиш такі «складові», як зовнішність, вік, одяг – це укорінювати стандарт, що про жінку можна писати лише «так», транслювати недовіру до її фаховості та знань. Зрештою, не сприймати як професіонала в своїй сфері.

Від цього потерпає не стільки жінка-політик, про яку пишуть (оскільки вона вже довела свою спроможність), скільки ваші найближчі жінки, які змушені в щоденній роботі витримувати тиск стереотипів. До яких доклали руку й представники ЗМІ.

Керівниця ГО «Дивовижні» Марія Насєдкіна: «Низький відсоток жінок у політиці, у парламенті… це все починається ще з сім’ї, коли основним обов’язком жінки вважається догляд за сім’єю… Були такі ситуації, коли мені казали – «ти така маленька, ти підрости трішки, і тоді ми сядемо з тобою – поговоримо». І це мені казав чоловік, років на 10 мене старший».

Стереотип №3. Жарти про білявку

«32-річна білявка стала в.о. голови Харківської ОДА» (Кореспондент.нет)

Коли тільки скандал навколо кольору волосся Юлії Світличної набирав обертів, я нашвидкуруч порахувала кількість заголовків із словосполученням  “32-блондинка”. Вийшло в новинах про це близько 50 заголовків українською і близько 100 заголовків російською. Справді, це найважливіше, що потрібно знати харків’янам, який колір волосся буде у їх мера?

Громадська активістка, колишня т.в.о. Одеської ОДА Соломія Бобровська: «У жінок, які потрапляють в політику, з’являється особливий інтерес до участі в політичному житті. Якщо ви побачите сьогодні зріз парламенту, облрад, місцевих рад, то жінки переважно є спікерками, вони озвучують позиції фракцій, не бояться висловлювати, зрештою, свою думку. Вони є активними, вони вступають в діалог, дебатують. І це класно!».

Стереотип № 4. Радити йти заміж

«Геращенко: “Троянському коню” Савченко давно пора заміж» (Вєсті)

Своїми сексистськими висловлюваннями Україні запам’ятався і народний депутат Антон Геращенко. В інтерв’ю виданню Корреспондент.net Антон Геращенко запропонував Надії Савченко “йти заміж і народжувати, а не займатися політикою”. Про що медіа не гребували написати знову і знову.

Ведуча Уляна Пчолкіна: «Жінка в Україні має право займатися тим, чим вона хоче і може. Я не суджу – гарна чи погана політик Надія Савченко. Але Антон Геращенко – не найкращий політик, якщо він дозволяє собі такі сексистські висловлювання. І це реально ганьба!».

Стереотип № 5. Порівнювати негативні явища з жінкам

Спецпрокурор Холодницький: Я не дівка, щоб мене до чогось змушувати (Українська правда)

Не переймався сексизмом й очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, даючи інтерв’ю «Українській правді». Та коли йому вказали на неприпустимість таких висловлювань, замість вибачень Холодницький почав недолуго виправдовуватися, і знову потонув:  “…у нас з журналістом була чоловіча розмова. Я хотів, щоб вона була простою і зрозумілою”, – зауважив очільник у коментарі “Главкому”.

Команда проекту “Повага – кампанія проти сексизму” пояснила, у чому небезпека таких публічних висловлювань: «Слова “Я не дівка, щоб мене до чогось змушувати” мають підтекст, що можна й навіть треба “дівок” змушувати до небажаних їм дій чи обставин. Це не лише яскраве вираження неповаги до жінок, а й виправдання насильства проти них”.

Стереотип № 6. Своїм успіхом жінка зобов’язана чоловіку

«Дружина Луценка пояснила, чому голова фракції БПП не може стати генпрокурором» (Новоє врємя)

Приписування родинних зв’язків з впливовими чоловіками – ще один тренд у медіа. Про те, що жінка може досягнути успіху тільки з чоловічою підтримкою рідко коли ставиться під сумнів. І як тільки вишукується бодай натяк на чоловіка (батька, коханця, дядька) – з полегшенням зітхають: «Ну так, зрозуміло! З таким чоловіком!».

Народна депутатка Світлана Войцеховська: «У підручниках немає прикладу історичних жінок, успішних жінок, ну крім Княгині Ольги, мабуть… За останнє століття ви не знайдете жодного прикладу саме жінки успішної, у нас самі чоловіки успішні, жінки не дуже… На середній ланці самі жінки. Але на найвищому рівні, де люди приймають рішення, в основному чоловіки. Тобто апріорі жінка не може приймати рішення…».

Стереотип № 7. Розділення на жіночі та чоловічі професії

«Армія – жіноча справа? Українських дівчат більшає серед військових» (Факти. ICTV)

Не є проблема в ЗМІ показати різні ролі жінок у владі, бізнесі, в армії. Але є загроза в розставленні акцентів. Щоб руйнувати стереотипи, медіа слід інформувати, пояснювати, а не шокуватися й лякати «жінками».

Також традиційно вважається, що одна з жіночих функцій – опікувальна. І якщо на нараді присутня жінка, найчастіше саме від неї очікують, що вона вестиме протокол, дбатиме, чи у всіх гаряча кава, і бажано, щоб «не заважала…».

Народна депутатка Марія Іонова: «Жінки-депутатки перші порушили питання реформування Міністерства оборони, приведення принципів його роботи до стандартів НАТО. Ми вже змінили один з наказів, яким були заборонені професії для жінок, і вже повернули з цього переліку 63 з них, у тому числі і бойові. Цікавий факт. За даними дослідження, яке провели в Міністерстві молоді та спорту, на чоловіків-спортсменів витрачається більше ресурсів, ніж на жінок, але при цьому жінки здобувають більше медалей та нагород…».

Стереотип №8. Тому що жінка…

«Перша жінка-мер в історії Прилук» (Відомості Чернігівщини)

Це «нормальний» заголовок для більшості медіа. А тепер гра навпаки – уявіть такий заголовок новини: «Президентом сусідньої країни став пристаркуватий лисуватий чолов’яга»? Сумнівно. Утім, кількість заголовків про те, що мером якогось містечка стала жінка – просто зашкалює.

Критикувати рішення, які призвели до поганих наслідків у країні – це функція журналіста. Утім, обвинувачувати в гріхах, через те, що жінка чи дивуватися, що якусь високу посаду обійняла жінка – це примітивно. Жінок у політиці вкрай мало, і всі вони – як на долоні.

Народна депутатка Світлана Войцеховська: «Фактично мені ніколи не казали, що ти не можеш обіймати цю посаду – лише тому, що ти жінка. Але мою кандидатуру ніколи і не розглядали на цю посаду… І ти мусив десь іти і починати з нуля, нагадуючи собі, що «Я можу».

Наслідки таких стереотипів, які тиражуються із завидною швидкістю – жінці необхідно постійно доводити, що вона здатна обіймати посаду, бути успішною і реалізуватися як професіоналка, а не тільки як дружина чи мати трьох дітей.

Фехтувальниця, олімпійська чемпіонка Ольга Харлан: «По суті змагання з фехтування серед жінок ніхто навіть не вважав за вид спорту. Це було якось так незрозуміло. Я займалася фехтуванням вже чотири роки, коли на Олімпіаді у фехтуванні на шаблях вперше перемогу здобула жінка. Подія, коли американська спортсменка отримала першу золоту олімпійську медаль, викликала справжній фурор. Ми своїми результатами довели, що з нами треба рахуватися, і що на нас слід звертати увагу».

5 порад, як уникати сексизму в статтях

Використовуйте статистику. Готуючи матеріал, пам’ятайте про красномовні цифри щодо жінок і це буде вашим залізним аргументом для редактора. Наприклад, 90% потерпілих від домашнього насильства – це жінки та діти. Жінки у середньому заробляють на 30% менше, ніж чоловіки. В українському парламенті представлено всього 12% жінок…

Запрошуйте коментувати жінок-експерток про політику, уряд, економіку, бізнес, а не тільки про медичну чи виховну сфери.

Про гендерні питання нехай говорять самі жінки через власні історії. Не розставляйте в своєму матеріалі поблажливих акцентів.

Правило навпаки. Що хотіли б запитати жінку, чи спитали б ви про це в чоловіка? Чи спитали б ви у народного депутата, з ким його діти, коли він обговорює законопроект у парламенті? Який колір волосся мера, який виграв на місцевих виборах? Не запитуйте про це і в жінки.

Запитайте себе. Забудьте на хвильку про рейтинги вашого видання чи шоу, кількість шейрів у мережі та переглядів новини на сайті, і дайте відповідь на одне коротке запитання:
Якщо ви – жінка: Чи мені комфортно, коли мене виганяють мити посуд, замість того, щоб дописати статтю чи вести передачу?

Якщо ви – чоловік: Чи мені комфортно, коли мою матір або дружину відправляють мити посуд, замість того, щоб вона приймала рішення, будучи директором компанії чи очолюючи державну службу?

Якщо ви чесно собі відповіли, то ви вже уникатимете сексистських стереотипів у своїх матеріалах.

Ірина Виртосу,  Центр інформації про права людини

Більше публікацій
Більше публікацій Статті