У Мехіко жінки захопили офіс Комісії прав людини, який перетворили на притулок для жінок. Вони вигнали державних службовців, вкрили стіни іменами жертв зґвалтування та феміністичними гаслами і вивісили плакати з обличчями загиблих жінок. Їхня голована вимога – покласти край насильству проти жінок, пише видання Washingtonpost.
Активістки зробили з будівлі Комісії з прав людини притулок для жінок і дітей, які потерпають від насилля.
«Тут ти розумієш, що насправді ти не сама, що тут усі, хто потерпав від насилля, і досі ніхто не подбав про нас – ані, держава, ані поліція. Тому тут ми почуваємося в безпеці, знаючи, що ми самі про себе подбаємо», – сказала 26-річна учасниця руху Bloque Negro.
Захоплення будівлі комісії сталося ще у вересні. Цей крок називають одним із найбільш радикальних кроків феміністичного руху. Водночас жінки пояснюють, що вдатися до таких дій їм довелося через збільшення випадків насильства та бездіяльність влади.
Про що говорять цифри
Торік правоохоронні органи озвучили офіційну статистику, в якій ішлося про рекордні 3142 вбивства жінок та дівчаток. Активістки наголошують, що це феміцид, адже чоловіки в Мексиці вбивають в середньому близько 10 осіб жіночої статі на день, а за даними досліджень, кількість убивств жінок за останні 5 років зросла на 130%.
Одне з досліджень продемонструвало, що майже 80% мексиканських жінок не почуваються у безпеці у власній країні. 10% кримінальних справ тут завершуються ув’язненням, але коли жертвами є жінки, то цей відсоток значно менший. За оцінками правозахисників, лише 2% обвинувачених у насильстві в Мексиці потрапляють за ґрати.
Протести проти насилля охопили не лише Мехіко, а й низку інших міст по всій країні. Досі жодна з вимог жінок не було виконана. Тому вони самотужки створили притулок у адміністративній будівлі, який став безпечним місцем для тих жінок, котрі залишають свої домівки через насильство та погрози.
«Коли впродовж багатьох років жінки мирно протестували, йдучи до Монументу Незалежності й тримаючи в руках світлини й свічки, ніхто не звертав на них жодної уваги. І тільки коли вони почали руйнувати приватну власність, країна їх помітила», – говорить одна з учасниць протесту.
36-річна Ядері розповіла, що потерпала від сексуального насилля шість разів, починаючи з семирічного віку. Востаннє це сталося шість років тому. І тільки після того, як у неї народилася донька, жінка відчула, що мусить приєднатися до протестного руху. Два роки тому, за її словами, дитина повернулася додому з дитсадка зі сльозами на очах і розповіла, що до неї торкався чоловік.
«Я навчаю свою дитину, що її тіло належить лише їй, але ми живемо в країні, де так не є – ані для жінок, ані для дітей. Час покласти цьому край», – наголосила Ядері. Вона приєдналася до руху Ni Una Menos, що спрямований на боротьбу проти насилля щодо жінок і за ухвалення більш ефективних законів та запровадження більш жорстких покарань.
Реакція влади
У свою чергу, президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор заявив, що у феміністичний рух проникли політичні опоненти і використовують акції протесту, щоб підірвати довіру до нього. Він також засудив насилля проти жінок, однак ініціював значне скорочення фінансування Національного інституту жінок через жорстку економію, пов’язану з коронавірусом. Крім того, президент погрожує зменшити державне фінансування притулків, які утримують громадські організації, вважаючи, що жінкам, які потерпають від насилля, можна буде безпосередньо виплачувати кошти.
«Коли розпочалася пандемія, президент заявив, що насилля щодо жінок має стати менше, тому що дім – це дуже безпечне місце. А коли ми відповіли, що ні, це неправда, і що це тільки погіршить ситуацію, він відповів, що це неможливо, адже родина – це щасливе місце», – говорить протестувальниця.
Наразі десятки родин отримали притулок у будівлі комісії з прав людини. Вони сплять у переобладнаних приміщеннях і живуть за рахунок пожертв.
Читайте також: Мером Мехіко обрано інженерку-еколога Клаудію Шейнбаум
Активістки Bloque Negro стоять на сторожі з бейсбольними битками та хокейними ключками. На холодильнику акуратними рядами стоять готові «коктейлі Молотова», ганчірки звисають із кришок старих пляшок з-під пива та текіли.
Такі жінки, як 42-річна Еріка та її 10-річна донька почуваються тут у безпеці. Еріка була серед тих, хто захопив цю будівлю у вересні.
«Я зробила це, бо у відповідь на мою скаргу мене змусили залишити свій дім, мене позбавили дому, а влада мене не захистила… Ми більше не воюємо проти кривдників і ґвалтівників, але натомість ми боремося з цим урядом, із цією системою, із цією владою», – говорить Еріка.
Доньці Еріки подобається, що тут немає чоловіків, а жінки можуть робити і говорити, що їм заманеться. Їй подобаються настінні розписи та чорні капюшони.
«Я збираюся залишитися тут на все життя», – говорить дівчинка.
50%
