Кандидатка не приховує свого позитивного ставлення до захисту прав ЛГБТ та відстоює права жінок на аборти.
У Словаччині в другий тур президентських виборів вийшли висуванець влади, єврокомісар Марош Шефчович, якого підтримали 18,66% виборців, та ліберальна антиросійська опозиціонерка Зузана Чапутова, за яку віддали голоси 40,57% словаків, пише Європейська правда.
Більш аніж двократний відрив опозиціонерки дозволяє зі значною певністю припускати, що саме вона стане новим президентом Словаччини. Тому час розібратися, якими є погляди ключової фіналістки виборів.
… Соціологи прогнозують для Чапутової майже певну перемогу. Так, за опитуванням Focus, проведеним на початку березня, у разі зустрічі в другому турі Чапутової та Шефчовича опозиціонерка виграє на рівні 64% проти 36%. Звісно, опитування ще не означають перемоги, але розрив настільки великий, що за два тижні до другого туру подолати його навряд чи можливо.
Ким є лідерка словацьких перегонів?
Варто окремо підкреслити, що імовірна президентка Словаччини не має одностайної підтримки. Наприклад, архієпископ Ян Орош публічно оголосив, що голосування за Чапутову буде “тяжким гріхом”.
Зузанні Чапутовій 45 років. Вона юристка, яка більшу частину життя пропрацювала у громадському секторі, в тому числі у фонді “Відкрите суспільство” Сороса – і це було однією з найпоширеніших причин її критики під час кампанії.
Та відомою на всю державу вона стала як екоактивістка, що вимагала закриття сміттєзвалища біля міста Пезінок, яке розширилося настільки, що підійшло до житлових кварталів. Боротьба тривала біля 14 років та завершилася її перемогою – у 2013 році Верховний суд визнав це звалище незаконним. За це досягнення Чапутова здобула міжнародну премію Goldman, яку називають “нобелівкою у царині екології”.
У велику політику вона пішла наприкінці 2017 року, вступила у новостворену партію “Прогресивна Словаччина”, а згодом стала її віце-президентом. Ця партія підтримує ліберальні цінності і здобула популярність після антиурядових протестів минулого року.
А коли чинний президент Андрей Кіска оголосив, що не піде на другий термін, Чапутова вирішила балотуватися сама – отримавши також підтримку Кіски.
На вибори Чапутова пішла незвичними для Словаччини ліберальними лозунгами. Так, вона виступає за дозвіл усиновлення дітей одностатевими парами (“звичайно, краще, щоб кожна дитина мала батька та матір, та обираючи між сирітством та таким усиновленням, варто обрати друге”) та за захист прав жінок на аборти (уточнюючи, що сама вона проти абортів, однак не вважає правильним нав’язування свого особистого вибору іншим).
Сама кандидатка розлучена та живе у цивільному партнерстві. При цьому довгий час вона відмовлялася назвати ім’я свого партнера і лише за кілька тижнів до виборів представила його журналістам.
Звісно, у програмі Чапутової є й інші пункти, які залучають набагато більше електорату. Зокрема, вона вимагає незалежності роботи поліції, “звільнення” її від політичних впливів. Після вбивства Яна Куцяка такі зміни мають широку підтримку у словацькому суспільстві.
Також Чапутова виступає за збільшення видатків на соціальну сферу, в першу чергу – на забезпечення людей пенсійного віку.
Гостре російське питання
Президент у Словаччині не формує зовнішню політику, це є повноваженням прем’єра та уряду. Втім, як довів Андрей Кіска, навіть за вкрай обмежених повноважень президент має можливість впливати на курс країни.
І саме тому позиція кандидатів щодо агресії РФ проти України, а також у питанні санкцій – вкрай важлива.
І Чапутова, і Шефчович вважаються проєвропейськими кандидатами і загалом дружні до України.
Втім, опозиційна кандидатка займає набагато принциповішу політику щодо протидії РФ.
Наприкінці лютого видання Dennik N провело експрес-опитування про ставлення провідних кандидатів до антиросійських санкцій.
Шефчович – єдиний з опитуваних, хто не дав чіткої відповіді за чи проти. “Росія – це сила, яку не можна ігнорувати. Протягом багатьох років я проводив складні газові переговори між Росією та Україною. Якби я залишив цей діалог, ми могли б щороку отримувати газову кризу, яка впливала б на наші будинки, лікарні, школи, а також на нашу промисловість. Тому я вважаю санкції останнім, так би мовити, ядерним варіантом”,- заявив єврокомісар.
Порівняймо це із відповіддю Чапутової: “Санкції були запроваджені через іноземну агресію та порушення міжнародного права. Я вважаю їх належними заходами і погоджуюся з ними”.
Така принциповість дає сподівання, що за президентства Чапутової Словаччина буде послідовним прихильником євроінтеграції України та відновлення її територіальної цілісності. Тим більше зважаючи на те, що президентські вибори багато хто вважає репетицією парламентських, які відбудуться за рік.
Зовсім інша Словаччина
Чотири роки тому президентські вибори у Словаччині теж подарували сюрприз – несподівано їх виграв маловідомий кандидат Андрей Кіска, перемігши всесильного тоді прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Тоді такий результат вважали майже дивом, а Фіцо швидко оговтався від поразки, за рік знову сформував коаліційний уряд. Утім, нинішні вибори пройшли у зовсім іншій атмосфері.
Масштабні антиурядові протести, що тривають вже рік, призвели до відставки самого Фіцо та ключових осіб його уряду. І хоча коаліція на чолі із Smer збереглася, протести суттєво вдарили по її популярності. Це й підтвердила перемога Чапутової. Вона розбиває міф, що ліберальна ідеологія має замалу базу підтримки у Центральній Європі.
Кандидатка, яка не приховує свого позитивного ставлення до захисту прав ЛГБТ та відстоює права жінок на аборти – впевнено стала лідеркою перегонів у країні, де подібні ідеї дуже складно назвати популярними. Більше того, Чапутова здобула перемогу не лише у столиці, а в усіх регіонах країни, навіть у найконсервативніших. Це все свідчить про прагнення словаків до зміни політичних еліт. І це ставить руба важливе питання – якщо “нове обличчя” створило таку сенсацію на президентських виборах, то може й на парламентських політичні новачки будуть здатні подолати Smer. І хто знає, чи не пошириться цей процес на так само консервативних, але так само стомлених від “старих партій” сусідів Словаччини у регіоні.
