Платформа «Жінки — це 50% успіху України» продовжує публікувати матеріали із серії «Вона і війна: як депутатки місцевих рад дають собі раду в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну».
Цього разу наші героїні — депутатка Тернопільської міської ради Маріанна Юрик-Том’як, депутатка Тернопільської обласної ради Ірина Шумада та депутатка Івано-Франківської обласної ради Євгенія Бардяк.
Маріанна Юрик-Том’як: Я точно знала, що нікуди не поїду
Маріанна Юрик-Том’як — депутатка Тернопільської міської ради, співголова депутатської групи «Рівні можливості». Вона активно займається громадською та волонтерською роботою. Є засновницею та очільницею громадської організації «Тільки не мовчи», яка успішно функціонує з 2020 року. Основний напрямок її діяльності — допомога жінкам, які постраждали від сімейного насильства. Співпрацює із Тернопільським обласним центром соціально-психологічної допомоги «Родина», де знаходять притулок, допомогу і підтримку сім’ї, жінки та діти, які потерпають від домашнього насильства.
Ще один напрямок діяльності Маріанни – допомога безпритульним тваринам. Як волонтерка вона допомагає із лікуванням та кормом для тварин, що залишилися на вулиці.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Маріанна продовжила волонтерську роботу та, водночас, підтримує свої довоєнні напрямки діяльності.
«Я точно знала, що нікуди не поїду. У нас усіх є родичі за кордоном, але ми всі залишились в Україні. Мені тоді важливо було щось робити в Україні. Тож 25 лютого ми з командою зібралися та обговорили, як можемо бути корисними», – згадує Маріанна Юрик-Том’як.
Так у місті виник Оперативний штаб допомоги. Перше, що почали робити, – це приймати закордонні фури з гуманітарною допомогою. І потім везли ці вантажі на Київщину та Сумщину, – території, які на той час були під окупацією, та де велися активні бойові дії.
Окрім гуманітарної допомоги, Маріанна Юрик-Том’як допомогла організувати відпочинок та оздоровлення в Італії п’ятдесятьом жінкам та дітям із міста Суми, серед яких сім’ї військових та жінки й діти, які перебували на Сумщині під час окупації. Цей проект їй вдалося реалізувати спільно з італійцями та українцями в італійському місті Формія.
Читайте також: Маріанна Юрик-Том’як: Брова вгору і швидко ставиш сексиста на місце
Маріанна також продовжила допомагати тваринам.
«Майже в кожній гуманітарній допомозі, що ми отримували з інших країн, були корми для тварин, переноски, одяг для котів та собак. Ми навіть не просили, це все просто передавали за замовчуванням. Також ми відправляли безпритульних собак закордон. Траплялося, що за ніч передавали по 20-30 тварин. Зараз ми навіть бачили фото, як наші тварини бігають узбережжям Балтійського моря у супроводі нових господарів», – розповідає Маріанна Юрик-Том’як.
У перші місяці після повномасштабного вторгнення Маріанна також допомагала із організацією збору та розподілу медикаментів і медичних виробів, які надходили від українців із різних країн, від небайдужих тернополян.
Зараз робота щодо підтримки ВПО та забезпечення медикаментами відлагоджена, тож волонтери більше зосередились на підтримці військових.
Чоловік Маріанни нині служить у ЗСУ.
«У мене чоловік на передовій. Спочатку був на Донбасі, тепер на Харківщині. І найбільше їм потрібні автомобілі, зимові спальники, тепла форма. Кілька тижнів тому ми відправили дві машини», – каже Маріанна Юрик-Том’як.
За її словами, досвід депутатства допомагає їй волонтерити. Хоч і є велика мережа знайомих та друзів, які можуть допомогти знайти все у будь-якому куточку світу.
«Депутатство дає кредит довіри. Люди довіряють, вірять і за рахунок цього вдається закривати навіть найскладніші збори чи знаходити те, що в Україні не придбати».
Євгенія Бардяк: Статус депутатки — це інструмент, що розширює можливості для допомоги людям
Депутатка Івано-Франківської обласної ради Євгенія Бардяк згадує, що перші дні всі діяли інтуїтивно.
«У перший день повномасштабного наступу Росії, напевно, військові були єдиними, хто знав точно, що робити. Ми ж реагували інтуїтивно. Щодня я тримала зв’язок із активістами та правозахисниками зі сходу, півночі та центру України, де велися бойові дії, щоб у разі чого, прийняти людей та дати їм прихисток. Далі надійшов перший запит від знайомих активістів із проханням допомогти дозавантажити їжею та гігієною велику фуру, яка мала у той самий день їхати на Харків, де розгорілася гуманітарна криза. Буквально за півтори години ми разом із волонтерами зібрали два буса зі всім, що просили, і відправили їх. Це був перший досвід такого волонтерства, але разом із тим, у мене з’явилася думка про необхідність створення гуманітарного центру в Івано-Франківській області, де прийматимуть гуманітарні вантажі, а також запити на допомогу. Бо попри всі тривоги, ми розуміли, що системна підтримка з тилу рятує на передовій не одне життя», – згадує Євгенія Бардяк.
Читайте також: Євгенія Бардяк: Без наставництва у політиці важко – має бути хтось, хто порадить
У перший місяць створили гуманітарний центр, який базувався у приміщенні мистецького простору. Згодом гуманітарної допомоги, яку направляли в Івано-Франківськ, ставало більше, тож почали шукати більше приміщення. Зараз гуманітарний штаб має у своєму розпорядженні два великі складські приміщення.
«Щоб організувати роботу штабу та волонтерів, я пропрацювала всю весну без вихідних. Щодня до мене надходили десятки дзвінків від тих, хто готовий допомагати, і від тих, кому вона потрібна: військові з передової, цивільні, інші гуманітарні центри, які безпосередньо працювали у Чернігові, Слов’янську, Северодонецьку. Було й декілька вантажів у ті напрями, куди мало хто брався возити допомогу. Хоч і з пригодами, але все, що ми відправляли, доїжджало», – розповідає Євгенія.
Зараз підтримка ВПО та забезпечення гуманітарною допомогою — це налагоджені процеси. Тож нині разом із волонтерами Євгенія працює над відкриттям простору, де для молоді, активістів, які мали досвід переміщення, а також для місцевих жителів будуть організовуватисч навчальні заходи, просвітницькі події.
«Ми створюємо майданчик, де ВПО у доброзичливій і відкритій атмосфері взаємодіятимуть з місцевими, що має сприяти швидкій адаптації людей до нового середовища», — ділиться планами Євгенія Бардяк.
За її словами, статус депутатки не є якимось полегшенням у волонтерстві. Це радше інструмент, що розширює можливості для допомоги людям.
«Коли я почала працювати не тільки з місцевими мешканцями, а й з ВПО, стало надходити ще більше запитів, які неможливо вирішити тільки через волонтерство. До прикладу, нещодавно звернулася жінка, яка постраждала внаслідок обстрілу міста. Їй надали медичну допомогу, але за одну з послуг виставили рахунок на достатньо велику суму. Це питання мені довелося піднімати на сесії обласної ради, щоб з’ясувати, чому через місцеві програми підтримки не було покрито вартість лікування постраждалої. І таких запитів є чимало», — коментує Бардяк.
Ірина Шумада: В єдності – сила, і вона дозволяє вистояти
«Кожен на своєму місці, маленькими та великими справами має допомагати своїй країні!», — таким принципом у житті та своїй діяльності керується депутатка Тернопільської обласної ради, очільниця депутатської групи «Рівні можливості» Ірина Шумада.
Зі студентських років вона активно займалася громадською та просвітницькою роботою у складі різних націоналістичних громадських рухів, а згодом робила це вже як політикиня та депутатка.
Важливим напрямком роботи для Ірини Шумади є участь у міській «Просвіті» Тернополя, де вона є заступницею голови правління. Спільно з «Просвітою» вона організувала багато різних соціальних та культурологічний проектів, серед яких поетичні читання книг українських авторів, лекції на тему «Українська мова як чинник державотворення», підтримка та популяризація благодійної акції «Книжка – джерело води живої», яка полягала у зборі українських книг для Тернопільської обласної бібліотеки.
Із моменту повномасштабного вторгнення Ірина Шумада в Оперативному штабі допомоги відповідала за поселення людей, які рятувалися від війни з інших регіонів нашої країни, за допомогу внутрішньо переміщеним особам та організаціям, які таку допомогу здійснювали. Переважно ця допомога полягала у забезпеченні продуктами харчування та засобами особистої гігієни, морально-психологічній підтримці.
Наразі Ірина Шумада продовжує співпрацю із Національним Конгресом Українців Молдови та Українським товариством взаємодопомоги у Стамбулі. Ця співпраця полягає у реалізації спільних благодійних проектів задля допомоги Україні. Також депутатка співпрацює із відділом у справах ветеранів, де реалізовує проекти для родин загиблих військовослужбовців.
«Говорячи словами Блаженнішого Любомира Гузара, робіть кожен день свою роботу, і не тільки заради самих себе, робіть разом із іншими і для всіх. В єдності – сила, і вона дозволяє вистояти перед будь-якими посяганнями, чи то люди, які прийшли відібрати шматок нашої землі, або люди, які прийшли нас обдурити. Тримаймося в єдності та праці, і обов’язково переможемо!», – наголошує Ірина Шумада.
Ця публікація створена Українським Жіночим Фондом у співпраці із Національним Демократичним Інститутом (NDI) у рамках програми «Підтримка жінок-лідерок в Україні» за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.
Читайте також матеріали з цього циклу:
- Перемагати з думкою про людей: важливі ініціативи, які втілюють місцеві депутатки
- Полтавський спротив: як депутатки міської ради дають відсіч ворогу
- Робити все, що від тебе залежить: як місцеві депутатки наближають перемогу
- Тил, що тримає фронт: як політикині волонтерять для перемоги
- Депутатство як бонус: що стає в пригоді жінкам, які волонтерять?
