Голова Закарпатської обласної адміністрації Геннадій Москаль досі не приніс публічних вибачень за нецензурну лайку на адресу в. о. міністерки охорони здоров’я Уляни Супрун. До цього жесту Москаля закликали і прем’єр-міністр, і віце-прем’єри, і депутати з МФО «Рівні можливості». Проте минув тиждень, а Геннадій Москаль вибачатися не поспішає.
До яких заходів можна вдатися у правовій площині – на це запитання відповідає відома правниця, письменниця та громадська діячка Лариса Денисенко.
Уявіть собі промову, наприклад, Президента України, котрий говорить про те, що вчительки України – базарні баби, міністерка освіти і науки вирішує свої особисті проблеми та комплекси через пропозицію тупих законів та освітніх програм, що не відповідають традиціям українського народу, а міністерка охорони здоров`я – несповна розуму, і виконує замовлення масонських організацій та сприяє дитячій смертності.
Як сприймається? Подобається?
Можна створити дзеркальну промову для чоловіків. Військові – недисципліноване бидло, міністр внутрішніх справ – нахабне й паскудне хамло, що не награлося в дитинстві солдатиками, тому вигадує собі всі ці народні дружини, а Голова Закарпатської обласної ради – феодальний князьок, що вже навіть випорожнюється вкраденими смереками.
З усієї цієї балаканини – частина – оціночні суб`єктивні судження, що вони, переважно, є неосудними відповідно до чинного законодавства. Втім, якщо суб’єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на промовця судом може бути покладено обов’язок відшкодувати моральну шкоду (Постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
Щоб запустити цей процес треба звертатися до суду в порядку цивільного провадження. Але суд може вирішити, що ви занадто вразлива людина, і одненьке погане слово вашій репутації реально не зашкодить.
Уявіть собі реальність, де голови місцевого самоврядування та місцевої влади публічно матюкають всіх, хто не подобається; звуть дебілами та психопатками представників та представниць приватного бізнесу, нарікають поліціянтку, що прибула по виклику, – розфарбованою мудакуватою куркою, – і почуваються при цьому володарями життя.
Уявіть, що хтось обклав матюками особисто вас. Наприклад через те, що ви не так ведете бухгалтерський облік.
Коли так чинить ваш колега, можна зробити йому зауваження, поскаржитися, з`ясувати стосунки в приватній площині. Хоча і тут приємного, погодьтеся, мало.
Коли ж людина, що має посаду, вплив, майданчики для висловлювання, спеціальний захист, вдається до вашого гноблення та приниження – це вже інша історія.
Відповідати доведеться, адже публічна розмова чиновника з використанням нецензурної лайки є порушенням присяги держслужбовця, так постановив Верховний Суд України, і якщо не ставитися до цього вузько-формально, я б розширила це тлумачення на всіх осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Публічна розмова з використанням нецензурної лайки, погроз, із приниженням людської гідності підриває авторитет державної влади – висновок ВСУ в постанові №п/800/160/16.
Інша частина вигаданих мною промов – обвинувачення, що шкодять діловій репутації, є прямою вказівкою на скоєння злочину, і ці висловлення можуть стати предметом цивільного позову, де суд буде розмірковувати щодо порушень етичних та конституційних норм з боку промовця.
Лариса Денисенко, для 50%
