Home Статті Виграють усі: думки експерток щодо рівності жінок і чоловіків

Виграють усі: думки експерток щодо рівності жінок і чоловіків

0
198

Тема рівності чоловіків і жінок оповита безліччю як справедливих, так і хибних тез та припущень. Аби дійсно зрозуміти, де ми є на координатній прямій руху від патріархальних цінностей до гендерної рівності й чому важливо розвиватися у цьому напрямку, ми вирішили послухати тих, хто в темі.

50% відвідали публічну дискусію «Рівність між чоловіками та жінками: українські та світові тренди», де експертки з різних царин обговорювали видимість жінок в Україні, а також глобальні виклики та тренди гендерної рівності.

За даними глобального гендерного звіту від Всесвітнього економічного форуму, для подолання глобального гендерного розриву у 106 країнах світу знадобиться 108 років. Ідеться про показник рівності жінок та чоловіків, що вимірюється у чотирьох основних сферах: рівень освіти, економічна участь та кар’єрні можливості, здоров’я і тривалість життя, а також політичні права та можливості. Україні, як і іншим країнам Східної Європи та Центральної Азії, на ліквідацію розриву потрібно 124 роки, а країнам Західної Європи — 61 рік. Загальною тенденцією для усіх країн є те, що найбільший розрив спостерігається у сфері економічної участі жінок і чоловіків та їхніх політичних можливостей.

«Більшість важливих рішень, які впливають на життя населення, ніколи не приймалися в Україні за участю понад 11% жінок. Це історичний максимум жіночого представництва у парламенті, який ми маємо сьогодні. В Україні немає жодної обласної ради, у складі якої було б більше 30% жінок. У радах об’єднаних територіальних громад жінок зараз близько 17%, їх також мало серед голів новостворених об’єднаних територіальних громад», — розповіла директорка програми «Жінки-лідерки» Національного Демократичного Інституту України Олена Єна.

За її словами, до початку децентралізації у сільських радах завжди було багато жінок, та зі збільшенням кількості ресурсів на місцях, жіноче представництво зменшилося.

Читайте також: Парламенти світу вже майже на чверть складаються із жінок – дослідження

«Попри низьку представленість, жінки добре видимі в українському політикумі, особливо після Майдану. Від учасників фокус-груп, які ми проводимо, часто чути, що в українській політиці 30 чи 40% жінок. І чому б цьому не бути так, адже ми не маємо нестачі у кваліфікованих кандидатках у депутатки парламенту та місцевих рад. Рівень освіти жінок в Україні вище, ніж рівень освіти чоловіків. 76% наших респондентів не вважають, що жінок у політиці немає через те, що недостатньо кваліфікованих кандидаток. Як причину вбачають те, що партії схильні висувати чоловіків, а не жінок. Так думають 68% опитаних»,  — зазначила Олена Єна.

Вона також додала, що в суспільства є запит на збалансоване політичне представництво усіх верств населення:

«За даними досліджень, проведених НДІ, понад 70% українців не погоджуються з твердженням, що зі збільшенням в українській політиці жінок, стало б менше кваліфікованих політичних лідерів. А більше 60% опитаних вважають, що внаслідок збільшення жінок на усіх рівнях української політики, більше уваги приділялося би щоденним проблемам українців».

Тим часом жінки є недопредставленими не лише в політиці, але й у ролі експерток у ЗМІ. Про це згадала модераторка дискусії, активістка та ґендерна координаторка кампанії «Повага» Ірина Славінська:

«За даними Інституту масової інформації, у кращі квартали жінки становлять близько 30% запрошених в медіа експерток. Якщо подивитися царини, де жінки представлені у ЗМІ, то з великим відривом лідирують сфери шоу-бізнесу, краси, а також кримінальна хроніка. Дуже сумно, що в окремих українських медіа у жінки більше шансів потрапити на першу шпальту, якщо її б’ють, зґвалтують або вона накладе на себе руки».

Читайте також: У новинах українських ЗМІ жінок згадують втричі рідше, ніж чоловіків

Співзасновниця видавництва «Видавництво» Лілія Омельяненко розповіла, що у видавничій сфері працює переважна більшість жінок, але це не завжди відбувається з хорошої причини: чоловіки не ідуть працювати у видавничу справу, адже тут часто все ще порівняно невисокі заробітні плати.

У свою чергу, професорка Київської школи економіки й консультантка Світового Банку Ольга Купець зауважила, що в академічній сфері ситуація також невтішна, адже гендерний розрив в науці збільшується зі збільшенням академічного ступеню.

Ілюстративним є те, що у складі президії НАН України лише одна жінка.

«Гендерне співвідношення серед кандидатів/-ок наук в Україні приблизно 50 на 50, невже усі ці кандидатки не хочуть працювати в НАН України?», — підкреслила Ірина Славінська.

Дискусія про гендерну рівність жінок та чоловіків не є новою для Україні. На підтвердження цього прийнятий у 2005 році Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», а також низка нормативно-правових актів, що постулюють важливість гендерної рівності у різних сферах життя. В тому числі і закон про державне фінансування політичних партій, згідно з яким у разі дотримання гендерної квоти у парламенті політична партія, статутна діяльність якої фінансується державою, претендує на додаткові кошти з державного бюджету.

Гендерна політика впроваджується в Україні не лише на законодавчому, але і на виконавчому рівнях. У 2017 році в Україні було започатковано інститут гендерної уповноваженої. Уповноважена працює у тісній взаємодії з офісом віце-прем’єр-міністерки.

«Національний механізм забезпечення рівних прав і можливостей отримав новий рівень відповідальності з боку уряду», — резюмує Олена Єна.

Читайте також: В Україні активізувалися антигендерні рухи. Вони вимагають звільнити гендерну уповноважену

Та попри успіхи, сьогодні як в Україні, так і за кордоном набирають обертів так звані «антигендерні рухи» та ініціативи із захисту традиційних патріархальних цінностей. На думку пані Олени, такі прояви в українському суспільстві лише засвідчують, що питання гендерної рівності у нашій країні нарешті були підняті на рівень державної дискусії.

За даними дослідження, проведеного НДІ на запит віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе, понад 70% українців вважають питання гендерної рівності важливими чи дуже важливими.

«Наші респонденти дуже сильно пов’язують рівність чоловіків та жінок з фундаментальними ознаками демократії. 81% опитаних заявили, що хотіли б бачити Україну повноцінно функціонуючою демократією», — наголосила очільниця програми «Жінки-лідерки».

Читайте також: Національне опитування: Що відповідають українці про участь жінок у політиці і чоловіків – у вихованні дітей

Іншим глобальним викликом є скорочення робочої сили. Досягнення гендерної рівності може сприяти вирішенню цієї проблеми, оскільки «залучення до роботи усіх тих, хто менше залучений до економічних процесів, — жінок, молоді та осіб похилого віку – є одним зі способів запобігти цій проблемі», — переконана Ольга Купець. Дослідниця розповіла, що  скорочення гендерного розриву у рівнях зайнятості також призведе до збільшення ВВП, а «це величезний виграш для економіки».

Згадали й про те, що потрібно створювати умови, за яких жінкам буде простіше знаходити оптимальний баланс між роботою та особистим життям. Прикладом є досвід Швеції, де на законодавчому рівні заохочують чоловіків брати декретну відпустку. «Шведська родина втрачає можливість мати обов’язкову оплачувану відпустку по догляду за дитиною у разі, якщо хоча б один із подружжя її не бере», — розповіла Олена Єна.

Учасниці дискусії зійшлися на тому, що Україні потрібно працювати, щоб соціально-економічні умови сприяли трудовій зайнятості та політичній участі жінок. Від цього виграють усі. Адже кожен має бути вільним в тому числі від культурного тиску обирати те, чим хоче займатися, та заслуговує на здоровий баланс і комфортні умови для реалізації усіх бажаних соціальних ролей.

Марія Матяшова,

для 50%

фото надані Київською школою економіки

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті