Жінки — це 50% успіху України

Виклики та можливості: як жінки можуть сприяти економічному розвитку України

У суспільстві є попит на жіноче лідерство. Є навчальні та грантові програми, які допомагають жінкам відкривати власну справу. Але водночас, є і перешкоди. Про те, навіщо жінкам об’єднуватися, для чого потрібне менторство і чому варто балотуватися в депутатки — розповідаємо далі.  

Кожен другий ФОП в Україні у 2023 році відкривала жінка. Про це заявила співзасновниця «Impact Force» Ольга Дьякова, посилаючись на дані «Опендатабот» під час міжнародного форуму «Захист і повага. Роль жінок задля досягнення миру».

«Підприємництво стає одним із основних напрямків для реалізації потенціалу жінок в Україні. І все ж, жінки стикаються з численними викликами. Зокрема це питання доступу до ресурсів, освіти та рівних можливості на ринку праці і в політиці», — зазначила Ольга Дьякова.  

Чим вищий рівень, тим більше перешкод для жінок

Директор Національного Демократичного Інституту в Україні Марчін Валецкі говорить, що останнє дослідження НДІ показало — українському суспільстві є попит на жіноче лідерство. Під час опитування 79% респондентів відповіли, що хочуть бачити більше жінок-лідерок. До повномасштабного вторгнення цей показник був у межах 60%. 

Марчін Валецкі

«За останні 10-15 років ми маємо чудові результати. Частка жінок у Верховній Раді зросла з 10 до 22%. Немає жодної фракції, де б у керівництві не були представлені жінки. На рівні місцевої влади представництво жінок коливається в межах 30-33%. Однак, якщо подивитися на керівні структури, наглядові ради великих підприємств чи акціонерних товариств, на жаль, рівень представництва сягає 18%».

За словами Марчіна Валецкі, здобутки й успіхи щодо участі жінок у економічній та політичній сферах уже є, але чим вищий рівень, тим більше перешкод створюється для жінок. 

«Не треба себе обманювати, що перемога вже здобута. Коли дістаємося найвищого рівня, то бачимо традиційну піраміду. Зараз ми спостерігаємо масову активну мілітаризацію всіх аспектів життя, і в більшості випадків мілітаризація дорівнює маскулінізації». 

Як приклад, директор НДІ наводить таке спостереження: нещодавно до України завітала делегація з Польщі. Жінок і чоловіків було 50 на 50. Їх зустріла українська делегація, яка складалася із 12 чоловіків. 

«Тому, сестри, попереду ще багато роботи», — звернувся він до жінок.

Жінки отримують на 18% меншу оплату, ніж чоловіки

Представниця організації ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер зазначила, що жінки зазнають істотного впливу війни. З одного бок,у кожен другий ФОП відкривають жінки, а з іншого — переважна кількість ВПО та біженців — теж жінки.

Сабін Фрейзер

«Ми фіксуємо, що жінки, виконуючи таку ж саму роботу, отримують на 18% меншу оплату, ніж чоловіки. Українська влада усвідомила цю проблему і минулого року ухвалили стратегію щодо забезпечення рівності в оплаті праці. Тож будемо відслідковувати й надалі це питання. Важливо також співпрацювати з великими підприємствами, аби й вони проаналізували підхід до оплати праці і виявили такі перекоси, якщо вони є», — розповіла Сабіна Фрейзер.


Читайте також: Тетяна Бережна: Жінки в Україні заробляють на 18,6% менше, ніж чоловіки


Експертка озвучила також проблему, що показник безробіття серед жінок вищий, ніж серед чоловіків. 

«Особливо це впадає в очі стосовно вікової групи 25-44 роки, яка вважається найпродуктивнішою. З цього ми робимо висновок, що в Україні є дуже багато потенціалу для ширшого залучення жінок до підприємництва. У дослідженні Міжнародної організації праці йдеться, що Україна хоче забезпечити зростання ВВП на 7% за рік. І закрити нестачу робочої сили можна саме завдяки залученню жінок. Але для цього потрібно, щоб функціонувала система послуг. Щоб жінка не витрачала переважну більшість часу, доглядаючи за дітьми чи літніми родичами, а мала можливість виходити на роботу. Адже за тиждень жінка витрачає в середньому на 16 годин більше часу на неоплачувану працю саме з догляду за кимось із близьких. Тому так важливо в контексті розмов про відновлення не втрачати фокус із соціальної інфраструктури, наприклад садочків».

Фрейзер також відзначила, що за інформацією офісу Генерального прокурора, в Україні зростає кількість випадків гендернозумовленого насильства. А це є суттєвою перешкодою на шляху до економічної спроможності жінок. 

«Викликів багато, але я переконана, що є і багато можливостей», — підсумувала спікерка.

Гранти на розвиток бізнесу

За минулий рік послугами Державної служби зайнятості скористалися 450 тисяч жінок. Таку цифру озвучив  заступник директора державного Центру зайнятості Денис Олійник. Якщо до війни відсоток жінок, які зверталися до центрів зайнятості, становив 35%, то тепер — 75%, а в деяких регіонах — 80%. 

За словами Дениса Олійника, центри зайнятості проводять навчання з підвищення кваліфікації, перепідготовки або зміни професії, організовують навчання з підприємницької діяльності.  

«За минулий рік ми охопили навчанням майже 25 тисяч жінок. Великою популярністю користується програма «Ваучер на навчання».  Нею можуть скористатися особи 45+ років, ВПО, учасники бойових дій, особи, які звільнилися з полону, або ті, хто отримав травми внаслідок збройної агресії», — розповів посадовець.

Учасниці та учасники обговорення

Читайте також: Гендерний розрив в оплаті праці: чи вдасться його зменшити в контексті війни?


Денис Олійник відзначив, що за цією програмою жінки навчалися за напрямками психологія, соціальна робота, освіта. А також отримували професії кухарки, трактористки, верстатниці переробних верстатів, електрозварювальниці тощо.

«Державна служба зайнятості здійснює реалізацію проекту Міністерства економіки «Є робота»  та «Власна справа», за якими можна отримати мікрогрант від 50 до 200 тисяч гривень на створення або розвиток власного бізнесу. У межах цієї програми ухвалені позитивні рішення надання мікрогрантів 6500 жінкам на загальну суму 1,5 млрд грн.

Це дозволяє створити майже 14 тисяч робочих місць», — повідомив Олійник.

Також посадовець додав, що запроваджена ще одна програма, за якою можна отримати до мільйона гривень на розвиток власного бізнесу. Претендувати на грант можуть учасниці бойових дій, особи з інвалідністю, отриманою внаслідок війни або члени їхніх сімей. 124 жінкам уже підтримали надання грантів.

Інформацію про програми підтримки озвучила також  Сабіна Фрейзер. Вона додала, що минулого року запустили програму підтримки жіночого підприємництва «Початок». Заявок отримали понад 6 тисяч, а півтори тисячі жінок пройшли відбір. 

«Серед учасниць, які подали заявки, 9% були з числа ветеранок. Я хочу підкреслити, що ми не ставили за мету націлено надавати послуги ветеранкам, але вже само собою так склалося, що ця спільнота дуже активно відгукнулася. У процесі запуску проєкту з розвитку бізнесу виник запит на психологічну підтримку. Тому зараз ми запустили новий проєкт який називається «ReStart свідомості», цільовою аудиторією якого вже є саме ветеранки. На нього ще триває прийом заявок».

Потрібні програми супроводу і менторської підтримки

В Україні з’являється все більше ініціатив і програм для розвитку жіночого лідерства. 

«Ефективною є лише та стратегія, до розробки якої залучені жінки, — говорить  голова  правління «Українського жіночого фонду» та «SiLab Україна» Анна Гулевська-Черниш. — Тому перш ніж розробляти програми, треба запитати кожну про потреби. Жінок слід залучати до розробки місцевих, державних і донорських програм».

Анна зазначає, що важливо не просто стимулювати відкривати жіночий бізнес, а й надавати подальшу підтримку. Щоб розвиток був стійким і підприємство не закривалось через 2-3 місяці. 

«Зараз проводиться багато тренінгів для жінок, надаються гранти для початку діяльності. Але після завершення проєкту майже відсутня система підтримки. Часом у жінки є класна ідея, їй пощастило отримати грант, вона починає працювати, а далі не знає, що робити. Перші 6-12 місяців — найважчі. Тому потрібні програми супроводу, менторської підтримки. Такі системи підтримки є у скандинавських країнах, коли тебе ведуть за руку і крок за кроком допомагають розвивати бізнес», — зазначила Анна.

Дуже важливою є і фінансова підтримка майбутніх бізнесвумен. Це можуть бути гранти, позики, мікрокредити. А також підтримка спільноти. 

«Підприємицям важливо об’єднуватися, створювати асоціації, зробити для себе таку групу підтримки. Крім того, є жінки, які мають негативний досвід ведення бізнесу, але вони теж потребують роботи. Тому важливо підтримувати вже діючі підприємства, щоб вони створювали нові робочі місця і підтримували жінок», — впевнена експертка. 

Хаби допомагають виживати в нелегкі часи

Про важливість об’єднання жінок говорила голова громадської організації  «Українська жіноча варта» Олена Білецька. Національна мережа жіночого руху діє з 2014 року і об’єднала понад 65 тисяч жінок. 

«Об’єднати людей — це одна справа. Зовсім інша — утримати це об’єднання. Тому ми почали створювати соціальні підприємства, кооперації жінок, продовжуємо навчати та займати їх власними справами». 


Читайте також: Можливості для жінок: як війна змінює ринок праці в Україні


У Бородянській територіальній громаді «Українська жіноча варта» за підтримки Британського уряду відкрила «УЖВ-хаб». 

«Ми повністю відремонтували приміщення, зробили дитячий простір, де жінка може залишити дитину і попрацювати, може звернутися до психолога, або просто попити кави і відчути себе людиною. Проводимо зустрічі й мотивуючі заходи. Такі хаби допомагають об’єднувати жінок і виживати в непрості часи. Це об’єднання тих, хто пережив якісь кризові ситуації і тих, хто може допомагати», — розповіла Білецька.

Олена говорить, що мотивує жінок, які приходять до хабу, брати життя в свої руки, йти в депутатки, якщо вони хочуть якихось змін. 

«Економічна безпека така ж необхідна, як і просто безпека цієї країни. Війна триває. Це наша війна на виживання.  Понад 6 мільйонів виїхало з України, понад 5 — вимушено переселені люди. Частина українців та українок на передовій, частина — поважного віку. А країну ж треба відновлювати, ставити на ноги. Або ми стаємо на військові рейки і починаємо всі разом працювати системно, або все так і залишиться хаотичним і будемо чекати поки хтось за нас вирішить. На жаль, такого не буде».

7% місцевих депутаток здали мандати під час війни

Розвиток економіки пов’язаний із політичною активністю жінок. Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан зазначила, що під час війни громади конкурують між собою за економіку, чого не було до воєнних дій.  

«Громади конкурують за підприємців, за платників податків і цим треба користуватися. Найбільша проблема, яку відчувають і в бізнесі, і в місцевому самоврядуванні — це люди».

Оксана Продан

За словами Оксани Продан, після Революції Гідності та ухвалення гендерних квот до місцевих рад пройшло понад 50% жінок. А вже на наступні вибори 2020 року жінок у місцевих радах стало на 12% менше. І зараз немає рад, де витримуються передбачені квотами 40%. А під час повномасштабної війни депутаток стає ще менше. 

«69 постанова уряду минулого року заборонила виїзд депутатам сільських та селищних рад за кордон. Ті жінки, які мають за кордоном дітей і приїжджали сюди на сесії, перестали їздити. Вони — мами, тож мусили обирати. 7% депутаток сільських, селищних і міських рад здали мандати. Ми зараз робимо все можливе, аби цю постанову відмінили. У держслужбі є ще одна проблема. Депутатки не є працівниками ради. І відповідно, не можуть за рішенням голови їхати у відрядження. Голова не може їх нікуди відправляти, бо вони не є його підлеглими. Через такі колізії маємо у деяких радах кримінальні провадження, що не туди поїхала не на той термін і так далі. Ми маємо вирішити цю проблему». 


Читайте також: Заборона виїзду за кордон для депутаток: чому це не про рівність?


Також Оксана Продан наголосила на прогалинах у законопроєкті про мобілізацію. Зокрема у старій редакції законопроєкту про мобілізацію була норма, що на держслужбі можуть бути лише ті, хто є військовозобов’язаними. В новій редакції таке формулювання прибрали. Але така вимога залишилося для працівників прокуратури. Продан переконана, що в разі ухвалення такої норми, прокуратура та поліція залишиться без жінок.  

Оксана Продан впевнена, що зміни можна починати з місцевого рівня. 

«Закликаю жінок іти в органи місцевого самоврядування. Це перша сходинка, куди найпростіше пройти», — говорить експертка.

І все ж, маючи велику кількість обмежень, озвучуючи їх і вирішуючи проблеми, варто не забувати про успішні кейси.

«У нас зараз дуже багато болю і страждань, усі про це пишуть. Але варто створювати й історії успіху, поширювати їх, змінювати нашу свідомість. Націлюватися, що успіх буде з нами і буде з Україною», — підсумувала Анна Гулевська-Черниш 

Олена Кущенко