Що мотивує жінок-лідерок балотуватися на місцевих виборах, хто їх у цьому підтримує і як вони підтримують одна одну? Про це йшлося 25 жовтня під час медійного марафону «Рівність у політиці», що був організований Національним демократичним інститутом. Захід об’єднав понад сто учасників та учасниць, які обговорювали актуальні питання гендерної рівності в політиці.
50% зібрали ключові поради для тих жінок, які збираються балотуватися на місцевих виборах у 2020 році. Своїм досвідом поділилися шість лідерок громад. Більшість із них є чинними депутатками, дехто вже може похвалитися кількома каденціями, а хтось іде на вибори вперше. Однак усіх їх об’єднало прагнення долучитися до дискусії й розповісти, як долати невпевненість, боротися із сексизмом, шукати й знаходити правильну мотивацію і зрештою перемагати — свої страхи та своїх конкурентів.
«Необхідно випростати крила»
Депутатка Харківської міської ради, голова депутатської групи з гендерних питань Ольга Чичина наголосила, що не соромиться того, що пройшла в депутатки завдяки виборчим квотам.
«Так, шукали жінок до списку і знайшли мене. Я стала депутаткою в 23 роки. Тоді я знала, яким має бути місто для молоді. Зараз у мене вже є п’ятирічний досвід, і я знаю, яким має бути комфортне місто для кожної людини, не зважаючи на вік, стать і соціальний статус», — розповіла Чичина.
За її словами, насправді важко бути не кандидаткою, а депутаткою.
«Бо тоді вмить закони стають практикою, не вистачає досвіду, а тобі вслід говорять: «О, дівчинка пройшла». І тут головне – підтримка спільноти. Звісно, треба вірити в себе, але й необхідно створити оточення, яке буде нагадувати: «Ти зможеш!». Ми говоримо: «та я недостатньо компетентна, я маю бути кращою, ніж хтось» (і це каже суперпрофі!) або «та я не можу, він хоче, хай буде» чи «на кого я дитину залишу?». Тут нам конче необхідна жіноча солідарність. Щоб лунали ці приклади, ці жіночі історії про те, що «вона змогла, і я теж зможу», — переконана депутатка.
Читайте також: У Харкові презентували гендерний паспорт міста
Даючи поради тим жінкам, які збираються балотуватися на місцевих виборах у 2020 році, Ольга зазначила:
«По-перше, необхідно вирівнятися і випростати крила. По-друге, завести Інстаграм чи Фейсбук-акаунт, де запитати в людей, чи є у вас підтримка. Це дуже складно, але я точно знаю, що вас там підтримають… І діяти. Бо шлях у тисячу миль починається із першого кроку».
«Бути готовими до публічності»
«Я дуже хочу, щоб у депутатських корпусах усіх рівнів було багато жінок, тому що пересвідчилася на власному досвіді, що із жінками набагато легше співпрацювати, у нас зовсім інший підхід до вирішення проблем і до розставлення пріоритетів. Тому шукайте таких як ви — неймовірних, божевільних, навіжених — і рухайтеся вперед, надихаймося одна від одної!», — заявила депутатка Надвірнянської районної ради (Прикарпаття) Тетяна Пришляк. За її словами, у районній раді лише чотири жінки із 38 депутатів.
Пришляк також попередила, що жінки, які збираються балотуватися, мають бути готові до публічності.
«Коли ви станете депутатками, відразу наступного дня частина ваших виборців буде вас ненавидіти, вважати ворогом, злодійкою, причетною до всіх корупційних скандалів чи махінацій. Ніхто не буде дивитися, як ви голосуєте, але ви будете нести відповідальність за все, що буде діятися у вашій раді. Усі будуть досліджувати вашу декларацію, ваше майно, ваше приватне життя».
Політикиня визнала, що спочатку зовсім інакше уявляла своє депутатство.
«Рожеві окуляри в мене були, але вони дуже швидко розбилися, бо я налаштована була гори звернути — дайте мені точку опори, я все зроблю. Але зіткнулася із таким явище, як сексизм. Чим нижчий рівень місцевої ради, тим яскравіше це проявляється», — говорить Тетяна. І все тому, що депутати-чоловіки практикують вирішення важливих питань під час перекуру, гри у футбол або походів у сауну, куди жінкам — зась.
Читайте також: Удар у відповідь: як останні 10 років в Україні реагують на сексизм топ-політиків
«І постійно відчувається незручність, що ти білявка, що ти жінка, що ти маєш гарний вигляд, що напередодні Різдва тобі хочеться прийти на засідання бюджетної комісії, хоча всі чомусь вважають, що ти маєш «як усі нормальні жінки» готуватися до свята. «Чому ти приперлася і заважаєш нам тут дерибанити?». Вибачте, але чому мені має бути незручно? Я хочу, щоб у наступному скликанні було незручно чоловікам, а нас, жінок, було більше, і ми диктували свої правила, казали, що є важливо, а що ні», — зазначила депутатка.
«Не гнобити одна одну, а допомагати й підтримувати»
«Якщо ви маєте в собі потенціал, ідіть, і вас завжди підтримають», – закликала Лариса Решетняк, секретар Дніпрорудненської міської ради (Запорізька область). За її словами, найскладніше – почати діяти.
«Усе інше залежить від ентузіазму. Я думаю, що кожна з нас свого часу зробила крок і почала діяти. Зупинятися ніхто не буде. Тому що в нас багато незавершених справ, багато проектів, які реалізовуються та вдосконалюються. І що ж, я маю зараз зупинитися? І все це віддати в нікуди, тому що я ще не знаю, хто прийде із жінок-депутаток, і взагалі яким буде депутатський корпус, як далі будуть рухатися розпочаті мною справи. Я не можу зараз усе перекреслити і сказати: «Вибачте, я не буду продовжувати, мені нецікаво або в мене нема сил». Ні, в мене є сили, є потенціал, є бажання, і я буду далі працювати для людей», – пояснила політикиня своє бажання балотуватися на виборах у 2020 році.
«Якщо ми з вами хочемо перестати отримувати визнання «слабкої статі», то нам потрібно не гнобити одна одну, а допомагати й підтримувати. І щоб об’єднатися, нам не потрібна якась ненависть до чоловіків. Ні, в кожної з нас є свій життєвий досвід, власна цікава історія, креативні ідеї, бачення… Ми можемо цим ділитися одна з одною, реалізовувати різні проекти. Але головне – щоб ми дослухалися одна до одної, чули одна одну, довіряли, були в цьому чесні й відкриті. Тоді все буде й вийде так, як запланують жінки», – підсумувала Лариса Решетняк.
«Навіть якщо є рожеві окуляри, все одно йдіть і балотуйтеся»
Аліна Коваль очолює депутатську групу «Рівні можливості» у Волочиській міській раді, що на Хмельниччині. Вона вже 10 років у місцевій політиці. Планує балотуватися втретє. Коли Аліну свого часу обрали на секретарем міськради, її викликали на таку собі «співбесіду» в районну державну адміністрацію.
«І ось я йду, в мене за плечима півтора роки самовдосконалення, навчання, планування, що я доброго зроблю для мого міста. Перебираю в голові всі ці ідеї й думаю: «Зараз я вам розкажу». Приходжу, а мене запитують: «Слухай, твій чоловік нормально заробляє, ти що – йдеш туди одяг показати?». У мне був шок. І мої рожеві окуляри почали падати з першого дня обрання. Тоді я зрозуміла для себе, що мушу знати те, що роблю, інакше мене як політикині не буде. Я й так для них не дуже існую, але якщо я ще й неосвічена, не знаю своєї роботи, то вважайте, що я не досягла нічого», – переконана Аліна Коваль.
Водночас вона порадила не боятися балотуватися, навіть якщо є пересторога, що виборча кампанія не принесе жодних результатів.
«Навіть якщо є рожеві окуляри, все одно йдіть і балотуйтеся, час покаже, що все було недарма. Не сумнівайтеся. І не думайте, що ваша персональна історія нікому не цікава, не зацікавить нікого з ваших потенційних виборців. Починайте діяти, тоді вам і людям навколо вас відкриється цінність вашої історії, цінність історії громади, цінність історії нашої країни, бо ми є частинками цього процесу. Кажуть, що сміливим підкоряються мрії. А я перефразую: «Сміливим і освіченим підкоряються ради», – наголосила депутатка.
Крім того, вона зауважила, що для жінок ключовою рисою є відповідальність.
«Я не знаю таких жінок, які можуть сказати, а потім забути й не зробити. Скажуть, що прийдуть, і не дійдуть. Скажуть, що зроблять звернення, допоможуть вирішити проблему, і забудуть. Жінка так не вміє. Жінка – це відповідальна лідерка, яка завжди допомагає тим, із ким вона працює, і дбає про те, що вона говорить», – підсумувала Аліна Коваль.
«Нікого не слухайте, робіть так, як відчуваєте, і все у вас вийде»
Очільниця депутатської групи «Рівні можливості» Одеської міської ради Лілія Леонідова поділилася своїми роздумами щодо того, чому вирішила вдруге йти в раду. Вона опублікувала пост у своєму Фейсбуку, запитавши в аудиторії, чи варто їй знову балотуватися. І отримала шквал лайків та схвальних коментарів.
«Я доклала скільки зусиль, щоб довести, що жінка має право бути в політиці і може бути результативною. Тому я не можу, не повинна сумніватися і не пробачу собі, якщо зроблю крок назад. Багато хто з виборців каже, що я депутатка, яка змінює депутатські стандарти. Я веду прийом у публічній бібліотеці, якщо людина літня, я завжди виїжджаю до неї, не ділю округ на свій і чужий… Нещодавно мені чиновник сказав: «Знаєш, як у нас про тебе кажуть? «Якщо Леонідовій щось потрібно, вона чайною ложкою мозок виїсть, але свого доб’ється», – розповіла сміючись депутатка.
Вона переконана, що гроші не грають вирішальну роль під час виборчої кампанії.
Читайте також: «Зберігайте спокій і пишіть заяви,» – депутатка Лілія Леонідова радить політикиням, що робити у разі публічної дискредитації
«Мене поставили на округ, на який ніхто не хотів іти. Тому що там був дуже сильний кандидат. І я думала, що не зможу подолати цей бар’єр, але вибори стали тим досвідом, який не купиш за гроші. Я вирішила, що за мене проголосує той, кому я потисну руку. Вичитала це в інтернеті. І пішла проводити зустрічі з людьми. У нас було сім дільниць, і на чотирьох я взяла перше місце, на інших – друге. При цьому в мене була команда, яка не розумілася на виборах», – зізналася Леонідова.
«Головне – нікого не слухайте, вам будуть нав’язувати стереотипи – «це не так, і це не так, а так ніхто не практикував, так ніхто не робив». Мене часто запитують: «Чому ти вирішила вчинити саме так». І я відповідаю, що це все тому, що я не знаю, як правильно. Робіть так, як відчуваєте, і все у вас вийде, я впевнена», – підсумувала політикиня.
1850 жінок пройшли навчання Національного Демократичного Інституту з навичок проведення виборчих кампаній. Також за підтримки НДІ в місцевих радах по всій Україні було створено 96 депутатських груп.
«Давайте здобувати цей досвід і балотуватися!»
Марина Матковська — засновниця громадської організації «ДієVO», випускниця Академії жіночого лідерства НДІ. На марафоні вона представляла Маловисківську ОТГ, що на Кіровоградщині. Марина вирішила балотуватися після того, як пройшла навчання на численних тренінгах від Національного Демократичного Інституту. Каже, що її надихнув приклад інших жінок-лідерок.
«Депутатський мандат не є для мене самоціллю. Насправді я готова підтримувати будь-яку іншу жінку-кандидатку, лише щоб її погляди співпадали з моїми. Навіть якщо це буде конкурентка, але в цьому випадку я б воліла краще з нею балотуватися по різних округах, щоб ми разом могли отримати більше мандатів, а отже і збільшити представництво жінок у політиці. Якби жінок у нашому депутатському корпусі було більше, тоді б я не розповідала, що в нас немає парковки для дитячих візочків. Я впевнена, що жінки давно б вирішили це питання. Тому я солідарна з жінками й буду рада, якщо разом зі мною на виборах будуть балотуватися інші жінки», — зазначає Марина Матковська.
Читайте також: Марина Матковська: «У «Школі депутаток» я навчилася стрибати вище голови»
Із-поміж усіх учасниць інтерактивної панелі #Ябалотуюсь2020, вона єдина, хто ще не має досвіду балотування. Пошепки зізнається, що почувається дещо невпевнено.
«Але давайте з вами розберемося, що таке впевненість? Коли дитина починає ходити, вона абсолютно не впевнена в собі. Але коли починає бігати, вже й не задумується над тим, як виконує ці рухи. Тому, на мій погляд, це абсолютно природно — відчувати невпевненість у тому, що ти робиш уперше. Ми не впевнені, коли в нас немає цього досвіду. Тому давайте здобувати цей досвід. Давайте балотуватися», — резюмує Марина, викликаючи шквал оплесків.
Вікторія Кобиляцька, 50%
